Фізична культура і спорт/ 1. Фізична культура і спорт:проблеми,дослідження, пропозиції

Сироватко Зоя Вікторівна

Національний технічний університет України

ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНЯ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ І СТУПЕНЯ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ ЮНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТОК

Період, пов'язаний зі статевим дозріванням дитини і істотними перебудовами його організму, виділяють як перехідний період, або пубертатний [6].

Систематичні заняття фізичними вправами значно змінюють будову і функції організму, особливо в період статевого дозрівання, ефективно підвищують його функціональні можливості і сприяють розвитку фізичних якостей юних спортсменок [2].

Крім загального підйому функціонального стану поліпшуються показники вищої нервової діяльності – сили, урівноваженості і рухливості нервових процесів, чітко диференціюється цілий комплекс психофізіологічних особливостей, які необхідно враховувати при виборі генетично адекватного виду спорту, стилю змагальної діяльності і амплуа [7].

Фізичні вправи позитивно впливають на розвиток сенсорних систем, опорно-рухового апарату. Розвиток маси серцевого м'яза і збільшення об'єму серця збільшують аеробні можливості організму. В системі дихання під впливом тривалих тренувальних занять підвищуються ефективність і економічність дихальної функції [5].

Однак, регулярне застосування великих об'ємів тренувальних навантажень, недостатнє дотримання принципу поступовості в підвищенні їх обсягу та інтенсивності можуть призводити у юних спортсменок до несприятливих змін, перш за все до порушень менструального циклу, їх регулярності, інтенсивності і повного припинення [2, 6] .

Саме тому виникає необхідність постійного контролю над динамікою зміни фізичного розвитку і статевого дозрівання юних спортсменок у настільки важкий період їх формування і становлення.

Численними роботами продемонстровано, що раціональна побудова тренувального процесу покращує стійкість юного організму до інфекційних і простудних захворювань, знижує їх кількість і тривалість, зменшує можливість ускладнень [4, 6].

Досягнення високих показників розвитку функціональних систем організму доступні юним спортсменкам тільки після закінчення періоду статевого дозрівання, а на протязі перехідного періоду вони частіше відчувають тимчасове зниження працездатності, пов'язане з перебудовою функцій організму. У період статевого дозрівання цей стан спостерігається, незважаючи на продовження систематичних тренувань [7].

Здатність організму дівчинки-підлітка переносити великі фізичні та психологічні навантаження в перехідному періоді повинна розглядатися з урахуванням загального розвитку організму, його органів і функціональних систем [3].

Біологічний розвиток людини включає його фізичний розвиток і рівень статевого дозрівання. Взаємозв'язок цих процесів обумовлює зміни, що відбуваються в організмі в пре пубертатному і пубертатному віці, впливаючи на особливості становлення і формування функціональних систем і організму в цілому, забезпечуючи прояв його фізичних якостей і працездатності [1, 6].

При цьому як фізичний розвиток, так і статеве дозрівання мають морфологічну і функціональну складові, взаємозв'язок яких між собою являється взаємнополагающєю основою функціонування всього організму загалом [1, 6].

При проведенні обстеження 36 спортсменок у віці 14–15 років, що систематично займаються волейболом в секції ДЮСШ № 5 м. Києва та. У свою чергу, на підставі результатів щорічного педагогічного тестування, що включає виконання стандартних тестів з фізичної підготовки (біг на 24 м, стрибок у довжину, у висоту, змінний біг) і з урахуванням спортивного потенціалу кожної спортсменки окремо, було сформовано дві групи. Першу групу склали 19 спортсменок, які показали добрі й задовільні результати педагогічного тестування, з потенційними можливостями підтримувати високий рівень здоров'я за допомогою волейболу та брати участь у рядових районних та міських змаганнях. У другу групу були включені 17 дівчат з відмінними результатами педагогічного тестування і потенційними можливостями досягнення високого спортивного результату у сучасному волейболі.

Отримані дані, які охарактеризували вікові періоди становлення організму обстежуваних спортсменок у препубертатному й пубертатному періодах, дозволили встановити взаємозв'язок темпів їх фізичного розвитку і статевого дозрівання (табл. 1).

Таблица 1

Взаємозв’язок темпів фізичного розвитку і полового дозрівання юних волейболісток першої та другої груп, п = 36

Вік
10 років						11 років					12 років				13 років				14 років
Групи обстежених
1-я			2-я			1-я		2-я			1-я		2-я		1-я		2-я		1-я		2-я
Довжина тіла, см
	m			m			m			m		m		m		m		m		m		m
145,6	1,02		158,1	1,34		148,9	0,94	159,6		2,31	152,1	0,86	165,6	3,78	154,3	1,03	169,4	4,73	156,6	0,72	172,5	5,18
Маса тіла, кг
41,4		0,23	47,4		2,34	43,2	0,45	51,5		2,75	47,3	0,61	53,3	2,87	49,5	1,06	55,4	3,04	52,0	1,01	59,2	3,56
Наявність менархе, %
0			0			0		0			0		11		50		33		58		42
Наявність гормональної циклічності, %
25			0			38		25			50		40		75		58		83		75
Вторинні статеві ознаки, бали
		m			m		m		m			m		m		m		m		m		m
0,8		0,02	0,2		0,02	1,1	0,03	0,8	0,02		1,9	0,09	1,4	0,15	3,4	1,35	2,2	1,96	5,2	1,59	3,7	1,34

Аналіз антропометричного обстеження волейболісток в різні вікові періоди показав, що в першій групі приріст довжини і маси тіла у віці 10–11 років склав 2,21 і 4,17 % відповідно. У 11–12 років дані показники були рівні 2,10 і 8,67 %, в 12–13 років – 1,42 і 3,86 % відповідно. У віці 13–14 років приріст довжини тіла в даній групі обстежуваних досяг 1,46 %, у той час як маса збільшилася на 5,38 %. У другій групі приріст довжини і маси тіла склав: у період 10–11 років – 1,06 і 7,96 %, в 11–12 років – 3,62 і 3,37 %, в 12–13 років – 2,24 і 3,79 %, в 13–14 років – 1,79 і 6,41 % відповідно.

Вивчення співвідношення рівня розвитку вторинних статевих ознак, наявності гормональної циклічності та віку настання менархе дало можливість визначити, що у 50 % дівчат першої групи у віці 13 років встановлена менструальна функція, в той час як відсоток гормональної циклічності склав 75 %.

У віці 14 років у 58 % волейболісток в яких наступила менструальна функція гормональна циклічність спостерігалося вже у 83 %.

У другій групі юних волейболісток найвищі темпи розвитку вторинних статевих ознак і збільшення відсотка наявності гормональної циклічності зареєстровані в аналогічні вікові періоди, що й у першої групи – в 12–13 і 13–14 років. Проте вже у віці 12 років менархе наступило у 11 % при 40% наявності гормональної циклічності. У 13 років у даній групі менструальна функція встановлена у 33 % обстежуваних, а показник гормональної циклічності вже досяг 75 %.

По даним показникам чітко видно, що прихована гормональна циклічність естрогенів, що визначається за методом «феномен папороті», відзначена в кожній віковій групі в значно більшому відсотку випадків, ніж менархе. Цей факт вказує на циклічність гормональних змін в організмі дівчат перед настанням менархе, що, природно, також характеризує їх статеве дозрівання.

Отримані дані свідчать про те, що спортсменки другої групи значно випереджали підлітків першої групи за темпами статевого дозрівання організму на всіх вікових етапах.

На думку О.О. Богданової [1], після проведення численних клінічних спостережень в ініціюванні настання менархе значну роль грає маса тіла дівчинки. Такі спостереження дали підставу називати масу тіла у вік менархе як «мінімальну», «критичну» або «менструальну» (табл. 2).

Таблица 2

Довжина і маса тіла у віці менархе (за О.О. Богдановою [1])

Показник	Вік менархе, років		Маса тіла, кг		Довжина тіла, см
		m		m		m
Надлишок маси тіла	12,21	0,1	58,3	3,02	161,55	1,38
Оптимальна маса тіла	12,65	0,08	46,31	0,77	159,56	0,81
Дефіцит маси тіла	13,25	0,15	45,5	1,6	162,38	1,03

Проведене дослідження взаємозв'язку фізичного розвитку та статевого дозрівання обстежуваних спортсменок також підтверджує роль маси тіла в процесі настання менархе і збільшенні темпів статевого дозрівання юних волейболісток.

Як видно з результатів обстеження, в першій групі спортсменок у віці 10–11 років спостерігався найбільший приріст довжини тіла, ніж в усі інші періоди. У 12 років темпи збільшення довжини тіла знижувалися, а маси значно збільшувалися, при цьому різко зростали показники ступеня розвитку вторинних статевих ознак і наявності гормональної циклічності. У період 12–13 років дівчата досягали «оптимальної маси тіла» для настання менархе, що підтверджувалося не тільки подальшим підвищенням показників статевого дозрівання, але і менструальною функцією у 50 % обстежених. До 14 років настання менархе було зареєстровано у більшості спортсменок даної групи (58 %) при найвищих показниках ступеня статевого дозрівання, а головне – при прирості маси тіла в даному віці.

Для другої групи спортсменок була характерна схожість процесів фізичного розвитку і статевого дозрівання, проте різні темпи їх прояву. У віці 10–11 років значно домінував ступінь збільшення маси тіла дівчат над показниками довжини тіла, досягаючи «оптимальної». Відповідно підвищувалися ступінь розвитку вторинних статевих ознак і відсоток наявності гормональної циклічності. У 11–12 і 12-13 років зафіксовано найбільший приріст довжини тіла волейболісток при зниженні темпів збільшення маси тіла. Поряд з цим різко зростав відсоток наявності гормональної циклічності організму юних спортсменок – від 25 до 75 %, і як результат - кількість випадків настання менархе підвищувався з 11 до 42 %. У 14 років темпи збільшення довжини тіла знову знижувалися при значному підвищенні приросту маси тіла, результатом чого стало досягнення максимальних показників ступеня розвитку вторинних статевих ознак і наявність гормональної циклічності, а головне – настання менархе.

Існує взаємозв'язок фізичного розвитку і статевого дозрівання, а також їх спільний вплив на темпи становлення і формування організму підлітків. Однак важливим є можливість визначення віку настання менархе не тільки по зміні показників маси тіла, але і по тісному взаємозв'язку з наявністю гормональної циклічності організму волейболісток. Посилення гормональної циклічності у юних спортсменок передує прискоренню становлення у них менструальної функції,а рівень біологічного дозрівання спортсменок одного паспортного віку різний і індивідуальний.

Література:

1. Богданова Е.А. Гинекология детей и подростков / Е.А. Богдановна — М.: Мед. информ. агентство, 2000. — 330 с.

2. Виру А.А. Гормоны и спортивная работоспособность / А.А. Виру, П.К. Кырге. — М.: Физкультура и спорт, 1993. — 158 с.

3. Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания: учебник [для студ. вузов физ. воспитания и спорта; в 2 т.] / Т.Ю. Круцевич. — К., 2003. — Т. 2. — 392 с.

4. Павлова Э.С. Влияние оптимального состояния тренировочных и восстановительных средств на динамику специальной работоспособности гандболисток высокой квалификации: дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.04 / Э.С. Павлова. — К., 1987. — 165 с.

5. Содержание, методика и организация занятий по физической подготовке волейболистов. — К.: КГИФК, 1981. — 43 с.

6. Шахлина Л.Г., Литисевич Л.В. Половое созревание девочек, и его роль в спортивной подготовке женщин // Спортивная медицина. — №2 —2008. — с. 6—15.

7. Янкаускас Й.М., Логвинов Э.М. Моторика растущего женского организма / Й.М. Янкаускас, Э.М. Логвинов. — Вильнюс: Мокслас, 1984. — 152 с.