Фізична культура і спорт/ 1. Фізична культура і спорт:проблеми,дослідження, пропозиції

Єфременко Вікторія Миколаївна

Національний технічний університет України

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ В СИСТЕМІ ЇХ ВІДБОРУ ДЛЯ ЗАНЯТЬ БАСКЕТБОЛОМ

Спортивні ігри, в тому числі і баскетбол, є чудовим засобом розвитку фізичних якостей людини, формування його постави, зміцнення здоров'я. Ускладнені умови діяльності і емоційний підйом дозволяють легше мобілізувати резерви рухового апарату.

Велике значення при цьому має вплив, який здійснюють заняття баскетболом на ріст і розвиток мозку. Різноманітні впливи під час гри стимулюють дозрівання нервових клітин і виникнення взаємозв'язків між ними, сприяють прояву спадкових (генетичних) можливостей нервової системи.

Нервова система адаптується до постійного перестрибування потужності, зміні складності та напрямків дій. Навіть при розучуванні стандартних рухів, наприклад штрафних кидків, зміна висоти кошика, його розміру, маси і об'єму м'яча, відстані до кошика, кута кидка, різко покращує точність кидків у баскетболістів-початківців у порівнянні зі спортсменами, які розучують ці кидки в стандартних умовах.

У баскетболі постійно змінюється ігрова ситуація. Перебіг подій на майданчику заздалегідь не відомий ні спортсмену, ні тренеру. Діяти доводиться в залежності від ситуації, а не по певних програмах. Основною формою діяльності мозку в цих умовах є не відпрацювання стандартних навичок, а творча діяльність - миттєва оцінка ситуації, рішення тактичного завдання, вибір відповідних дій.

На ефективність тренувальної та ігрової діяльності спортсмена, що займається баскетболом, впливають його спеціальні інтелектуальні якості: швидкість і обсяг зорового сприйняття, швидкість переробки інформації, розвинене оперативне мислення, хороша короткочасна пам'ять, стійкість уваги та ін.

Саме тому, вивчення особливостей нервової системи та перебігу нервових процесів представляє особливий інтерес і є особливо актуальним питанням системи відбору та підготовки спортсменів-початківців, які спеціалізуються в баскетболі або займаються баскетболом, наприклад в студентському спорті.

На сьогоднішній день існує необхідність врахування не тільки загальної та спеціальної фізичної підготовленості молодих людей, охочих займатися баскетболом, але і контроль функціональних можливостей їх організму для більш точного і правильного підбору самого виду спорту в системі їх фізичного виховання і направленості тренувальних навантажень під час занять.

Як було зазначено, багато дій в баскетболі (кидки, передачі) вельми короткочасні. Наприклад, час виконання основної фази кидка у майстрів спорту складає всього 0,3-0,4 с. У такі проміжки часу неможливо вносити корекції при виконанні руху. Внаслідок цього виправлення рухів частіше відбувається лише при наступних спробах. Увесь рух від початку до кінця має бути заздалегідь запрограмованим, що вимагає спеціального відпрацювання моторних програм.

Гравець, що знаходиться на майданчику, повинен оцінювати розташування гравців своєї команди і суперника, аналізувати особливості виникаючих комбінацій, передбачати напрямок передачі м'яча і т. д. В умовах нестачі часу успішність його дій визначається не тільки правильністю вибраних рішень, але і швидкістю здійснення нервових процесів.

У найкоротші відрізки часу мозок спортсмена сприймає і обробляє інформацію від різних систем організму. Однак цього ще недостатньо. Крім того, необхідно уявити собі можливі зміни ігрової обстановки, інакше зусилля гравця не досягнуть мети. Тільки після цього можна прийняти правильне рішення в даній ситуації і вибрати необхідні тактичні дії. Всі ці процеси - від початку сприйняття ситуації до виконання прийому (кидок, ведення або передача м'яча) - займають у баскетболістів-розрядників всього 1,5-2,0 с, а у майстрів спорту - лише близько 1 с. Звідси видно, які вимоги до швидкості реакції мозку пред'являє баскетбол. Швидкість роботи мозку повинна враховуватися вже на початкових етапах відбору для занять баскетболом.

Процеси переробки інформації удосконалюються в ході системи багаторічної підготовки, але в значній мірі вони визначаються вродженими властивостями нервової системи.

Великий обсяг і висока інтенсивність тренувальних і змагальних навантажень, необхідність швидких і точних диференціювань підвищують силу і рухливість нервових процесів.

Проведене первісне анкетне опитування, дозволило встановити, що з 250 студентів першого та другого курсу НТУУ “КПІ”, які вибрали баскетбол, як вид спорту своєї системи фізичного виховання 7 % мають І та ІІ кваліфікаційний розряд, а 13 % - III кваліфікаційний розряд з баскетболу.

В ході проведення тестування, спрямованого на визначення рівня фізичної, технічної та тактичної підготовленості студентів, були сформовані групи в залежності від рівня потенційної можливості занять баскетболом:

- перша група (15 %) - студенти, які показали відмінний рівень фізичної, технічної та тактичної підготовленості, з потенційною можливістю участі в тренувальному та змагальному процесах професійної студентської команди ВНЗ; - друга група (48 %) - студенти, які продемонстрували хороший результат педагогічного тестування, з потенційною можливістю брати участь у тренувальному та змагальному процесах студентської молоді ВНЗ з баскетболу; - третя група (37 %) - студенти, рівень підготовленості яких знаходився на задовільному рівні, з потенційною можливістю підвищення рівня здоров'я та розвитку рухових якостей з допомогою занять баскетболом.

Проведене тестування психофізіологічного стану студентів з використанням експрес-тесту (теппінг-тест: виконання максимальної кількості ударів олівцем в шести квадратах розміром 20х20 см кожен, за 30 секунд (по 5 секунд для кожного квадрата окремо без переривання роботи).

Отримані результати дозволили встановити числові значення перерахованих вище показників і провести градацію відповідно оцінками «відмінно - 5», «добре - 4» та «задовільно - 3» для кожної з трьох груп студентів (табл. 1).

Таблиця 1

Результати психофізіологічного тестування студентів при відборі до занять баскетболом (n=250)

Показник Група Оцінка		максимальна кількість рухів за 5 секунд, кіл-ть рухів		лабільність, значення різниці кіл-ть рухів		час виконання одиночного руху, мс		середнє значення часу виконання одиночного руху, мс
		оцінка	результат	оцінка	результат	оцінка	результат	оцінка	результат
1-а група	«5»	48±2,05	47±1,35	3±0,41	3±0,28	205±2,21	207±2,33	207±2,77	214±2,45
	«4»	46±1,64	46±1,24	5±0,57	5±0,29	210±2,34	212±2,89	216±2,68	222±2,67
	«3»	44±1,85	43±1,75	7±0,21	7±0,34	215±2,64	215±2,88	224±2,54	226±2,38
2-а група	«5»	46±1,37	45±2,08	4±0,14	4±0,19	210±2,51	211±2,67	218±2,33	221±2,91
	«4»	44±2,81	43±1,59	6±0,44	7±0,34	215±2,67	217±2,53	226±2,27	230±2,49
	«3»	42±2,57	41±1,37	8±0,22	8±0,55	220±2,56	222±2,59	234±2,29	236±2,69
3-я група	«5»	44±1,57	43±1,51	5±0,39	6±0,67	215±2,31	218±2,36	227±2,61	231±2,58
	«4»	42±1,05	41±1,24	7±0,47	8±0,18	220±2,57	224±2,54	239±2,36	243±2,61
	«3»	40±1,69	40±2,67	9±0,19	10±0,55	225±2,33	237±2,43	246±2,34	255±2,27

Аналіз даних психофізіологічного тестування показав, що з 38 (15%) студентів, що склали 1-шу групу відповідно до рівня фізичної, технічної та тактичної підготовленості, оцінку «відмінно - 5» отримали 18 осіб, «добре - 4» - 9 студентів, «задовільно - 3 »- 11 осіб.

Таким чином виходячи з отриманих даних видно, що з 38 осіб, які отримали за результатами педагогічного тестування відмінну оцінку і відібраних для можливої участі в тренувальному та змагальному процесах професійної студентської команди університету, тільки 18 осіб (47%) характеризуються високою швидкістю і стійкою лабільністю нервових процесів.

У 2-й групі оцінка психофізіологічного стану студентів відповідає значенню «відмінно - 5» у 36 чоловік, «добре - 4» - у 54 студентів, «задовільно - 3» - у 30 чоловік.

У 3-ій групі психофізіологічний стан студентів оцінюється як «відмінно - 5» у 43 чоловік, «добре - 4» - серед 26 студентів, «задовільно - 3» - у 24 осіб.

Результати тестування свідчать про те, що студенти, психофізіологічний стан яких оцінюється як «відмінно - 5», мають потенційну можливість переходу з більш слабкої групи щодо рівня фізичної, технічної та тактичної підготовки до більш сильної групи.

Проведенні дослідження підтвердили взаємозв'язок рівня фізичної та технічної підготовленості студентів, що займаються баскетболом, з рівнем прояву психофізіологічних особливостей їх організму.

Однак, з урахуванням взаємообумовленості даних процесів, необхідно відзначити, що результати психофізіологічного тестування дають можливість більш детально проаналізувати рівень фізичної підготовленості і ступінь психологічної реактивності студентів, з можливим використанням отриманих даних в якості практичних рекомендацій та обґрунтування системи відбору та підготовки студентів, що займаються баскетболом.

Список літератури.

1. Ильин Е.Л. Психология физического воспитания: Учебник для институтов и факультетов физической культуры:2-е изд., испр. и доп. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. – 486 с., с ил.

2. Шутова С.Е. Психологические факторы, обеспечивающие эффективность соревновательной деятельности баскетболистов высокой квалификации: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. наук по физ. воспитанию и спорту: спец. 24.00.01 «Олимпийский и профессиональный спорт» / С.Е. Шутова. — К., 2000. — 19 с.

3. Высшая школа тренеров по баскетболу. — СПБ., Изд-во Олимп-СПб, 2007. — 134 с.