Трофимчук О. В.

Студентка Сумського національного аграрного університету

Якісний аспект інформації у внутрішньому аудиті

Сьогодні спостерігається динамічний розвиток ринкових відносин, глобалізація та інтеграція інформаційних процесів в Україні, що спричинюють потребу в реформуванні обліку, зокрема формуванні методологічних та практичних засад забезпечення якості надання бухгалтерської інформації користувачам. Підставою для цього твердження є той факт, що визначальною рисою професії бухгалтера, згідно з Кодексом етики професійних бухгалтерів, є «відповідальність перед громадськістю». При цьому наголошено, що «представники бухгалтерської професії в усьому світі найбільш зацікавлені у тому, щоб довести до відома споживачів послуг професійних бухгалтерів, що ці послуги виконуються на найвищому рівні якості та надаються відповідно до етичних вимог, покликаних забезпечити їх рівень».

Ґрунтуючись на вимогах, сформульованих на науковому та практичному рівнях щодо бухгалтерського обліку на сучасному етапі розвитку української економіки, актуальним є вирішення концептуальних питань забезпечення якості надання бухгалтерської інформації.

Забезпечення якості бухгалтерської інформації досягається впровадженням ефективної системи контролю. При розгляді питань забезпечення якості бухгалтерської інформації необхідно визначатися з суб’єктами, що здійснюватимуть відповідний контроль. Найдоцільніше використовувати у ролі контролерів аудиторів, а також внутрішніх аудиторів. Головними завданнями яких є проведення аудиту фінансової звітності, бухгалтерського обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, яка може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на її підставі з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленими нормативам. Внутрішнім аудиторам необхідно застосовувати встановлені положення та надані рекомендації у Міжнародному стандарті 220  ”Контроль якості аудиторської роботи”, бо саме під час аудиту перевіряється, наскільки відповідає інформація, надана в бухгалтерських звітах, визначеній концептуальній основі. Тобто критеріям, які використовуються при формуванні, групуванні та наданні бухгалтерської інформації користувачам. Концептуальна основа надання бухгалтерської інформації може бути регламентована як на законодавчому рівні (складання фінансової звітності суб’єктами господарювання), так і на внутрішньому, локальному рівні (відносно внутрішньої інформації, що надається внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень). У будь-якому випадку бухгалтерська інформація має відповідати встановленим критеріям якості.

Основну характеристику інформаційної спрямованості діяльності структури внут­рішнього аудиту становить її якісний аспект, який визначається вимогами до інформації, що використовується у процесі внутрішнього аудиту. Саме якість є або може бути чинником його ефективності, та вимогами системи управління до інформації, як ре­зультату внутрішнього аудиту.

Якісність - досить ємне поняття, що об'єднує різноманітні характеристики. З то­чки зору внутрішнього аудиту якість інформації складають достовірність (реальність), достатність, доцільність, своєчасність, економічність, доступність, обґрунтованість.

Наповненість інформації даними критеріями в найбільш раціональному спів­відношенні передбачає як необхідність задоволення вимог системи управління до висновків внутрішнього аудиту, так і визначення найоптимальнішого співвідношення ніж витратами на її отримання і результатом (ефектом) формування, тобто економі­чним аспектом, оскільки надмірні витрати на отримання інформації та підтвердження ї якісності не завжди виправдані. Тому в кожному конкретному випадку внутрішньо­го аудиту слід визначати пріоритети у співвідношенні досягнення необхідного рівня якісності інформації й можливості впливу на результати внутрішнього аудиту. Зби­рання великої кількості даних для підтвердження, наприклад, точності інформації, яка використовується у процесі внутрішнього аудиту, витрачення для цього значних ресурсів не завжди виправдане і не може бути критерієм ефективності та результа­тивності внутрішнього аудиту. В даному випадку діяльність останнього повинна бути спрямована на визначення (оцінку) і підтримання необхідного рівня надійності джерела цієї інформації, а не на збирання великої кількості даних для підтвер­дження точності інформації, яка вийшла з певного джерела (в даному випадку управлінської інформаційної системи). У будь-якому конкретному випадку діяльність внутрішнього аудиту ґрунтується на визначенні і підтриманні ефективності структури внутрішнього контролю, як основи і критерію якісності інформації управлінської сис­теми..

Визначальна оцінка якості інформації - достовірність, яка має різноманітні виміри, що визначаються конкретними обставинами. Саме відповідність змісту інформації реальному стану становить критерій її достовірності.

Досягнення максимально можливого рівня відповідності змі­сту інформації реальному стану є критерієм і метою забезпечення її достовірності.

Роль внутрішнього аудиту в цьому процесі визначається завданнями, які вирішу­ються у кожній сфері діяльності, і спрямована як на підвищення рівня достовірності інформації, так і на визначення даного рівня. У процесі внутрішнього аудиту вирішується кілька завдань: по-перше, інформація, яка підлягала перевірці з боку внутрішнього аудиту, більш достовірна, а отже, і надійна, забезпеченням довіри до діяльності внутрішнього аудиту має бути регламентація функціонування, яка в уза­гальненому вигляді повинна стати критерієм оцінки його місця (значення) у системі управління; по-друге, інформація, що використовується у процесі внутрішнього аудиту, і на підставі якої приймаються відповідні рішення, має бути достовірною, а отже, за­вдання внутрішнього аудиту полягає у визначенні надійності (якості) інформаційного джерела; по-третє, для забезпечення необхідного рівня достовірності інформації дії внутрішнього аудиту спрямовані на виявлення й усунення причин, які можуть мати негативний вплив на її достовірність.

Інформація за результатами внутрішнього аудиту повинна мати певний сенс і бути підтверджена відповідними аргументами (доказами). Реалізацію результатів забезпе­чує подання вичерпної інформації, актуальність якої визначається об'єктивною необ­хідністю проведення відповідних змін. Цінність інформації втрачається при її конста­туючій спрямованості (докази повинні бути спрямовані на попередження відхилень, а не на констатацію упущених можливостей).

Таким чином, вирішальний вплив у забезпеченні необхідного рівня якості інфор­мації (що є також і критерієм якості його функціонування) можна досягти за допомогою внутрі­шнього аудиту при відповідному рівні організації.