Для того, щоб бути дійсно
корисною для управління, до облікової інформації висувається важлива вимога –
оперативність, іншими словами –швидкість. Лише за цієї умови бухгалтерський
облік стає надійним джерелом фактичних даних, які дозволяють приймати ефективні
управлінські рішення.
В соціалістичних умовах
господарювання облікова інформація виступала необхідним інструментом
оперативного управління. На радянських підприємствах дані оперативного обліку
відображали стан та зміни в деяких господарських процесах за день, п’ятиднівку,
декаду і т.д. Проте зміст, обсяг і терміни представлення оперативної облікової
інформації на різних ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства
були неоднакові. Нерідко дані оперативного обліку не забезпечували вимог
ефективного оперативного управління. Пояснюється це тим, що питання
оперативного обліку науково недостатньо були опрацьовані, практика застосування
його слабко узагальнювалася, а обчислювальна техніка впроваджувалася повільно.
Тому поступово дані оперативного обліку із простої фіксації на паперових
носіях почали відображатися за допомогою різних механізованих, а пізніше і автоматичних
пристроїв. Так, застосування в обліку обчислювальних машин викликало появу в
кінці 50-х років прогресивної форми обліку – таблично-перфокарткової,
завдяки якій підвищилася його дієвість та оперативність, була майже завершена
централізація обліку, яка відкрила широкі можливості для його механізації та
автоматизації, уніфіковано та стандартизовано багато форм облікової
документації, підвищилися вимоги до первинного обліку, покращилася якість
бухгалтерського обліку, скорочено терміни складання звітності, в певній мірі
подолано багаточисельне дублювання потоків інформації
з поступовим переходом на інтегрований шлях її обробки.
Завдяки зусиллям проф. А.С. Наринського [[1],
с. 113] був створений новий напрям наукового дослідження – оперативності та
аналітичності обліку. Це і була справжня революція в бухгалтерській науці, яка,
на думку вченого, стала можливою завдяки розвитку комп’ютерної техніки. За
таких умов облік не лише теоретично, але й практично стало можливим вести в
реальному масштабі часу, одночасно з’явилася можливість різко диференціювати та
розширити облікову номенклатуру, тобто зробити бухгалтерські дані максимально
деталізованими.
В цей же час, як пише проф. Я.В. Соколов [[2],
с. 113], з’явилося дуже багато дисертацій, що починалися зі слів “аналітичність
та оперативність обліку”: в швейній промисловості, в текстильному виробництві,
в паперово-прядильній справі, в аеропортах і навіть в свинарстві.
Завдяки новим засобам обліку вдалося поєднати те, що
вважалося до того непоєднанним: аналітичність та
оперативність (адже чим більш аналітичний облік в традиційному розумінні, тим
він менш оперативний, і навпаки, чим облік оперативніший, тим він є менш
аналітичним).
Отже, в радянських умовах господарювання
оперативному обліку, тобто обліку для управління, приділялася належна увага,
постійно пропонувалися заходи з його удосконалення за окремими об’єктами,
ділянками, поряд з цим, показником
якості облікового процесу визнавалося досягнення ажуру та скорочення показників
звітності. Поставала проблема в швидкості обробки необхідної інформації, тобто
в формі обробки та представлення, проблема практичного впровадження. Адже сам процес ведення обліку в
різних аналітичних розрізах був досить трудомістким, частими
були випадки відставання аналітичного обліку від синтетичного, що, у свою
чергу, не дозволяло розрахувати достовірні показники фінансових результатів.
Із впровадженням ЕОМ в практику господарювання
дана проблема стала поступово вирішуватися. Слід підкреслити, що і сучасний
облік для управління є продовженням радянського оперативного обліку, просто
змінилися форми його ведення та представлення, хоча принципи, які лежать в
основі побудови оперативного обліку, є принципами побудови обліку, який на
сьогодні трактується як управлінський. Радянську систему побудови оперативного
аналітичного обліку не можна вважати досконалою, навпаки – це була недосконала
система, проте в теоретичному
плані вона заслуговує на увагу, і потребує свого дослідження та удосконалення.
В умовах
комп’ютерної обробки облікових даних значення аналітичних рахунків зростає,
адже підвищуються інформаційна місткість усієї системи бухгалтерського обліку. Так, за даними проф. В.Ф. Палія [[3]] для формування
консолідованої звітності більшість транснаціональних компаній використовують до
3000 маркерів, інформацію для наповнення яких можна отримати лише безпосередньо
з рахунків бухгалтерського фінансового обліку. Будь-яка внутрішньофірмова
інформація для менеджерів також може бути отримана безпосередньо з рахунків
бухгалтерського управлінського обліку без складання внутрішньофірмової
звітності. Тому в умовах комп’ютеризації обліку рахунки не зникають, а продовжують
виконувати важливу інформативну функцію.
Ще в 70-х рр. ХХ ст. Комітет Американської
облікової асоціації відмічав, що адміністрація повинна отримувати усю
інформацію, яку вона потребує і яка “вважається релевантною для висновків та
рішень будь-якій самостійній групі користувачів” [[4],
с. 80]. Поряд з цим,
слід відмітити, що в деяких транснаціональних корпораціях, особливо великих, на
яких діє ефективна комп’ютеризована система обліку, адміністрація отримує
занадто багато даних. При цьому інформацію, яка потрапляє в поле зору
адміністрації, можна порівняти з “щоденною газетою, надрукованою без
заголовків, заголовних літер та пробілів між рядками та словами” [[5]].
Питання про кількість інформації, яка
становить цінність для системи управління підприємством, було завжди важливим,
а в умовах застосування в обліку обчислювальних систем стає ще більш
важливішим. За нових умов вимога оперативності та аналітичності інформації
поступається вимозі її доцільність або значимості на підприємстві для прийняття
виважених управлінських рішень. При цьому критерієм значимості має виступати
економічний ефект, отриманий від використання інформації в потрібний момент та
на конкретний запит управлінців.
Авторська довідка
Прізвище Боримська
Ім’я Катерина
По батькові Павлівна
Домашня адреса (індекс) 10024, Житомир, вул. Б. Тена 96, кв. 103
Домашній телефон (80412) 33-88-49
Місце роботи (установа, кафедра) кафедра бухгалтерського обліку і контролю
Житомирського державного технологічного університету
Посада асистент
Автор ________________ К.П. Боримська
[1] Соколов Я.В. О бухгалтерах, которых я знал и любил / Я.В. Соколов. – М.: Экономистъ, 2007. – 128 с.
[2] Те ж.
[3] Палий В.Ф. Классификация счетов бухгалтерского учета // Бухгалтерский учет. – 2005. – № 5. – С. 12-18
[4] Нарибаев К.Н. Организация бухгалтерского учета в США. – М.: Финансы, 1979. – 152 с.
[5]