Педагогічні науки 

                                           5.Сучасні методи викладання

                                             Рогульчик Світлана Петрівна,

                                            магістр групи Т-6

                                                        ВНЗ «Переяслав-Хмельницький                                                                                                                                  

                                                        державний педагогічний університет        

                                                        імені Григорія Сковороди»

                                                        8(04475)55211, 8(067)7699637

                        Планування занять з трудового навчання

        Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми. Підготовка вчителя до навчального року починається після закінчення поточного. В першу чергу необхідно проаналізувати результати виконаної роботи за минулий рік. Потім учитель праці перевіряє устаткування та інструменти і невеликі несправності усуває сам. Якщо потрібний ремонт, то він складає заявку і звертається через дирекцію школи за допомогою до промислових підприємств, які є поблизу школи. Окремо складає заявку на придбання інструментів у магазинах.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути учні. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об’єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об’єктами роботи для учнів. Виготовлення виробу повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою і бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої форми часу.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Який складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментом поповнити майстерні. Календарно-тематичний план можна складати відразу на навчальний рік або семестр. Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, бо є певність, що він буде виконаний. Якщо матеріал надходить з випадкових джерел, то план складають на коротший період. Після того, як складений календарно-тематичний план, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, що він був пов’язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв’язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визначає типи уроків, зв’язки між ними, методи навчання, об’єкти роботи учнів. Аналіз роботи передових учителів показує, що будуючи систему уроків з тієї чи іншої теми, треба висвітлити такі питання: 1) місце теми в навчальному курсі, її ідеї і коло знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні; 2) зв’язок теорії з практикою; 3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів; 4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми); 5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних тем, розподілу навчального матеріалу на уроках; 6) творчі роботи учнів; 7) очікувальний результат вивчення теми.

Знаючи зміст кожного заняття учитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

У підготовці вчителя до уроку можна виділити заходи для підвищення виробничої кваліфікації організаційні і методичні заходи.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути цині. Тому джерелами для підготовки вчителя повинні бути посібники з столярної справи, художньої обробки металу, розраховані на майстрів виробництва. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів, які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника. Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін.

Не менш важливим є безпосередньо вивчення досвіду інших учителів. Методичні об’єднання організовують проведення відкритих уроків, заслуховують на своїх засіданнях окремих учителів, з тим , щоб їхні досягнення могли запозичити інші вчителі праці. У деяких областях практикують проведення зразкових уроків, які трохи випереджають програми і завдяки цьому можуть бути творчо повторені всіма вчителями. Відвідування зразкових уроків є однією з форм методичної підготовки до уроку.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об’єкт, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин: 1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами; 2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів; 3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки.

Робота над помилками учнів займає важливе місце в підготовці вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливість допущення помилок учнями не менша, ніж на уроках інших предметів. Як показує досвід, на виправлення помилок учнів затрачається до 10% навчального часу. Завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб не допустити їх.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо для вчителя підготовити технічну документацію (рисунки і технологічні карти).

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об’єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування (кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план) і поточне (результатом якого є план конспект).