Педагогічні науки

5.Сучасні методи викладання

Рогульчик Світлана Петрівна,

магістр групи Т-6

ВНЗ «Переяслав-Хмельницький

державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди»

8(04475)55211, 8(067)7699637

Метод проектів в навчальній діяльності школярів

Інформаційна революція останніх десятиліть, що перетворила світ в єдиний інформаційний простір, є одним з найглибших переворотів за всю історію людства.

Глибокі соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні, викликали докорінні зміни в усіх галузях суспільного життя, зокрема, в галузі освіти, головною метою якої є розвиток людини як особистості, суб’єкта діяльності та спілкування.

Нові пріоритетні напрямки в освіті (підготовка до активного життя, екологічні питання освіти, демократизації навчання) спонукають шукати ефективні підходи до вирішення проблем, які виникають у наш час. Серед завдань освіти на перший план висувається розвиток індивідуального самовираження і критичного мислення. Особистість повинна опанувати способи придбання знань і відповідних навичок, уміння логічно мислити, перевіряти і засвоювати інформацію. Велику допомогу в цьому може надати школа, використовуючи шляхи розширення загальних знань і розвитку здібностей, стимулюючи одночасно уміння логічно мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і робити висновки. Все це може сприяти в молодих людей саморегульованих позитивних схем поведінки. Ми живемо в технологічному столітті, тому школа має формувати в першу чергу громадянина і майбутнього працівника, допомагати учням гармонійно розвиватися і відчувати себе впевнено. Якості необхідні кожній людині: здатність опановувати інформацію, вирішувати насущні побутові проблеми, обговорювати і критично осмислювати думки інших людей, здатність використовувати і розуміти принципи дії найпоширенішої техніки, мати уявлення про різноманітні характеристики існуючих професій. Важливою є взаємодія різних дисциплін, формування деякої початкової загальноосвітньої бази, створення політехнічної культури.

Вирішенню цих проблем покликане допомогти трудове навчання, особливості якого відзначені у Державному стандарті освітньої галузі «Технологія».

Нова освітня галузь «Технологія», що втілює в собі ідеї практичного навчання дітей, висунуті ще Я.Коменським, Г.Песталоцці, К.Ушинським. вона синтезує розвинуті раніше напрями трудового навчання в одну інтегровану модель, що дає досить повне уявлення про техніко-логічну сторону навколишнього світу, сприяє більш свідомому засвоєнню технологічної культури. Синтез теорії і практики, освіти і праці, єдність техніки і педагогіки – ось окремі аспекти складної проблеми – підготовки учнів до зрілого життя.

Одним з основних методів технологічного навчання школярів є проектний метод навчання. Впровадження його в навчальний процес дуже важливо, оскільки при цьому найбільш повно реалізуються завдання розвитку учнів: прийоми розумової діяльності, зміни мотиваційної структури особистості, формування вмінь навчальної діяльності тощо.

Проектна діяльність активно сприяє технологічній освіті, формуванню відповідної культури учнів, підготовці їх до реалій життя, раціональному і творчому використанню природних і людських ресурсів.

Проблеми виховання працьовитості й посилення мотивації трудової діяльності є дуже актуальними: по-перше, трудова діяльність необхідна для повноцінного фізичного і психологічного розвитку людини; по-друге, школяр не привчений до праці, є неадаптованим до світу дорослих, самостійного життя; по-третє, відсутність у дитини потреби у систематичній праці позбавляє її радості життя, а нерідко призводить до деградації.

Специфічним методом навчання учнів в освітній галузі «Технологія» є метод проектів.

Метод проектів – система навчання, за якої учні отримують знання в процесі планування і виконання практичних завдань – проектів, що поступово ускладнюються.

Сучасний метод проектів покликаний суттєво збагатити навчальний процес, не допускаючи помилок минулого. Основні положення цього методу, розроблені зарубіжними і вітчизняними вченими, можна співвіднести з діяльнісним підходом у сучасній дидактичній системі.

Проектна діяльність сприяє розвитку творчих рис особистості. Якщо з раннього віку включати дітей у творчу діяльність, то в них розвиваються допитливість розуму, гнучкість мислення, пам'ять, здібність до оцінки, бачення проблеми, здатність до передбачення, до глибокого розуміння причинно-наслідкових зв’язків та інші якості, характерні для людини з розвиненим інтелектом.

Метод проектів передбачає самостійну творчу роботу учнів, виконувану під керівництвом учителя важливо, щоб проекти були реальними і доступними для реалізації учнями. Практичне втілення проектів включає обов’язкове складання обґрунтованого плану дій кожного з учнів на основі виявлення можливих рішень проблеми і обговорення найбільш оптимального шляху її реалізації. Завдання вчителя при цьому – добитися більшої самостійності учнів на усіх етапах виконання проекту – від ідеї до втілення її.

Тематика проектних завдань має бути достатньо широкою, щоб охопити основні розділи програми предмету «Трудове навчання». Пошук проблеми може здійснюватися з різноманітних об’єктів і областей людської діяльності: будинок, школа, відпочинок, підприємництво, виробництво. Можливим є і широке використання природного використання кожного регіону.

До безперечних переваг методу проектів належить формування навичок безконфліктного спілкування учнів; високий рівень організації, який має забезпечити здатність самостійно здійснювати різні види діяльності.

Спілкуючись з товаришами по класу, учень має використовувати технічні терміни для уточнення своїх концепцій або проектів. При цьому безперечна перевага віддається двом формам вираження – графічному зображенню та формулюванню технологічної послідовності запланованих дій.

Графічне зображення відштовхується від символічного малюнка і завершується складанням точної схеми. Даний процес стимулюю розвиток винахідливості учнів. Доцільно запропонувати вправи, що дають можливість фантазувати, висувати припущення, що здаються деколи нереальними щодо даного об’єкту або явища. Така робота приносить учням величезне задоволення. Якщо для учнів графічний підхід до проблеми є фундаментом у розвитку творчого задуму, то, з погляду освіти, це один з елементів розвитку, який дозволяє виявити численні здібності і показати труднощі, що зустрічаються – чи при просторовому уявленні предмета, чи при побудові логічної схеми його частин, чи при застосуванні необхідних моторних навичок.

В цілому, всі практичні роботи повинні стати ареною експериментування. При цьому не може бути виробництво заради виробництва. Головною метою стає усвідомлення учнями зв’язку між використовуваним матеріалом і знаннями, які вони мають на даний момент. Усі пропоновані учнями технічні рішення необхідно розташувати в технологічній послідовності, це дозволяє краще осмислити технічні зміни, що відбуваються..

При оцінюванні проектів дотримуються таких критеріїв:

конструктивних – міцність, надійність, зручність використання, відповідність конструкції призначеного виробу;

технологічних – кількість використаних деталей, використання стандартних деталей, оригінальність використання і поєднання матеріалів, їх дефіцитність, довго тривалість, витрата матеріалів, стандартність технологій, необхідне обладнання, складність і обсяг виконаних робіт;

естетичних – оригінальність форми, композиційна завершеність, використання традицій національної художньої культури, кольорове вирішення, стиль;

економічних – потреба в даному виробі на ринку, можливість масового виробництва , собівартість виробу, доступність;

екологічних – можливість використання відходів виробництва, використання деталей після закінчення строку служби виробу.

Метод проектування забезпечує загальну ігрову основу навчання, сприяє формуванню творчо спрямованої особистості в умовах збереження емоційного і фізичного благополуччя, є одним з інноваційних методів навчання.