Экономические науки /10.Экономика предприятия.

К.е.н., доцент Ілляшенко К.В.

Таврійський державний агротехнологічний університет

АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВА

У сучасному світі інформація відіграє все більш важливу роль. Це на пряму стосується і підприємницької діяльності. Все більше бізнес-процесів регулюється за допомогою інформаційних систем.

Аналіз інформаційних систем – це системний процес одержання й оцінки об'єктивних даних про поточний стан інформаційної системи, діях і подіях, що відбуваються у ній, встановлює рівень їхньої відповідності певному критерію та надає результати для прийняття управлінських рішень.

Актуальність аналізу інформаційних систем полягає у тому, що на сучасному етапі збільшилася залежність підприємств і організацій від інформації, збільшилися обсяги інвестицій в інформацію й інформаційну систему, а сама інформація приймає на себе функції стратегічного ресурсу.

Щоб інформація була корисною, вона повинна мати певні характеристики:

- зрозумілість – інформація повинна бути зрозумілою для користувача, який має певний рівень знань, що, в той же час, ніяк не означає виключення складної інформації, якщо вона необхідна.

- доречність – інформація є доречною, якщо вона впливає на рішення користувачів і допомагає їм оцінювати події або підтверджувати чи виправляти минулі оцінки. На доречність інформації впливає її суттєвість і зміст. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або неправильна оцінка можуть вплинути на рішення користувача. Аналогом принципу доречності в практиці може служити вимога повноти відбиття усіх господарських операцій за обліковий період, хоча вимога відбиття всієї інформації не тотожна вимозі відбиття суттєвої інформації [1, с. 54].

- своєчасність – вся значима інформація повинна бути актуальною на час її представлення, вона має бути представленою користувачеві вчасно. Затримка корисної інформації навіть на невеликий проміжок часу може призвести до прийняття невідповідного управлінського рішення.

- надійність – інформація достовірна, якщо вона не містить істотних помилок або упереджених оцінок і правдиво відбиває господарську діяльність. Достовірна інформація повинна бути правдива, нейтральна (тобто не повинна надаватися вибірково, з метою досягнення певного результату), достатня (відповідати вимозі повноти інформації, з погляду як її суттєвості, так і витрат на її підготовку).

- обачність – це прояв здорового скептицизму, готовність до урахування потенційних збитків, а не потенційних прибутків і, як наслідок, до створення резервів. Такий підхід доречний у стані невизначеності та не означає створення схованих резервів або перекручування інформації [2, с. 46].

Аналіз інформаційних систем підприємства дає оцінку її поточного стану, процесів і подій, пов'язаних з її функціонуванням, визначає відповідність або невідповідність інформаційної системи заданим критеріям. Основна мета проведення аналізу – вироблення стратегії з оптимізації та подальшого розвитку інформаційних технологій для рішення завдань скорочення витрат на супровід і розвиток інформаційних систем, підвищення ефективності їхньої роботи й оптимізації витрат [3].

Основні етапи аналізу інформаційних систем:

- збір і первинна обробка інформації;

- оцінка механізмів управління;

- оцінка відповідності заданим критеріям;

- аналіз руху інформаційних потоків;

- перевірка механізмів контролю;

- формування висновків і розробка рекомендацій.

При проведенні аналізу виконується перевірка наступних ресурсів [3]:

- дані – об'єкти у широкому змісті (внутрішні та зовнішні), структуровані та неструктуровані, а також графіка, звук і т.д.

- технології – апаратне та програмне забезпечення, операційні системи, системи керування базами даних, мережею тощо.

- обладнання – всі ресурси, що створюють і підтримують інформаційні технології.

- персонал – уміння планувати й організовувати, комплектувати, обслуговувати та контролювати інформаційні системи та послуги.

Результати аналізу повинні містити опис поточного стану інформаційних систем та рекомендації з усунення невідповідностей та раціоналізації їх роботи.

Зазначений аналіз допомагає у прийнятті управлінських рішень, у тому числі, рішень з безпеки та контролю, придбанні або модернізації технічних і програмних засобів, плануванні підвищення кваліфікації персоналу, що працює з інформаційними системами. Таким чином, результати аналізу дозволяють оцінити відповідність інформаційних систем вимогам бізнесу, своєчасно виявити недоліки, ефективно планувати подальший розвиток інформаційних систем підприємства.

Литература:

1. Титоренко Г. А. Информационные системы в экономике [текст] / Г.А. Титоренко / – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 463с.

2. Когаловский М. Р. Перспективные технологии информационных систем [текст] / М. Р. Когаловский / - М.: ДМК Пресс; Компания АйТи, 2003. – 288 с.

3. Маглинец Ю. А. Анализ требований к автоматизированным информационным системам [електронний ресурс] / Ю. А. Маглинец // http://www.intuit.ru/department/itmngt/analisis/defolt.html