Економічні науки/2. Економіка підприємства

Шерухина А.С., Головінов М.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Метод «директ-костинг» як метод оперативного управління прибутком

Важливою й актуальною проблемою розвитку методу управління прибутком є впровадження в практику директ-костинга, заснованого на обчисленні перемінної собівартості і тому змінившого систему виробничого обліку.

Директ-костинг - це система обліку собівартості продукції, яка базується на поділі загальних витрат підприємства на постійні, які не залежать від кількості продукції, виробленої за одиницю часу, і перемінні витрати, що змінюються, прямо пов'язані з кількістю продукції, виробленої за одиницю часу. Тільки перемінні витрати утягуються в обчислення собівартості виробів. Постійні витрати враховуються на рахунку прибутків і збитків [1].

Основою директ-костинга, який часто називають методом «усіченої» (неповної) собівартості, є чіткий поділ витрат на перемінні і постійні, при цьому постійні витрати рахуються витратами періоду і не розподіляються між виробами, а прямо відносять на результат, як слідство цього, загальні витрати швидше відносять на результат при директ-костингу, чим при методі повної собівартості, залишки ж готової продукції оцінюються тільки за змінними витратами.

Техніка директ-костинга пристосована до визначених економічних умов: зниження темпів економічного розвитку і неповне використання чинників виробництва. Справді, у цій ситуації керівник більш контролює перемінні витрати, чим постійні. Дистанція росту постійних витрат довше, ніж період економічного підйому, а аналіз перемінної собівартості в період економічної кризи більш відповідає економічній ситуації. [2].

Класичний директ-костинг будується на таких принципах:

- витрати підрозділяються по елементах на постійні і перемінні;

- собівартість зроблених і реалізованих виробів обчислюється тільки на основі
перемінних витрат;

- під маржинальним прибутком розуміється надлишок виторгу від реалізації в
порівнянні з перемінними витратами;

- постійні витрати відшкодовуються за рахунок маржинального прибутку для
визначення результату діяльності і рентабельності підприємства.

Особливістю директ-костингу є можливість вивчення взаємозв’язку між обсягом виробництва, витратами і прибутком. Аналіз різноманітних можливих рішень, прийнятих в умовах конкуренції, дозволяє вибрати найбільш ефективне з них. Наприклад, коли маржинальний прибуток дозволяє відшкодувати суму постійних витрат, підприємство досягає порога рентабельності, або «точки беззбитковості», або точки критичного обсягу виробництва, того обсягу виробництва, при якому розмір виторгу від реалізації продукції дорівнює її повної собівартості, тобто фінансовий результат дорівнює нулю. Якщо підприємство виробляє визначений асортимент виробів, то метод директ-костингу дозволяє виміряти «внесок» кожного виробу у відшкодування постійних витрат і формування загального рівня рентабельності [3].

Проте, даний метод має ряд суттєвих недоліків. У випадку зниження цін із метою досягнення привілейованого положення на ринку по окремих виробах виникає небезпека, що маса неподільних постійних витрат не може бути покрита маржинальним доходом, таким чином підприємство потрапляє в зону збитків. Але серед постійних витрат є такі, що можуть бути віднесені прямо на виріб. Наприклад, вся амортизація при директ-костингу рахується постійними витратами, тоді як амортизаційні витрати можуть бути віднесені на конкретні вироби, у результаті чого з'являється категорія прямих постійних витрат. Класичний директ-костинг, що припускає облік постійних витрат єдиним блоком, коли вони єдиною сумою переходять із системи обліку по місцях виникнення витрат у систему обліку результатів за період, а маржинальний доход розраховується по окремих виробах або групах виробів, замінюється на так званий «розвитий директ-костинг» або багатоступінчастий облік покриття постійних витрат (маржинального доходу) [4]. Даний метод посилює контроль у процесі виробництва по сегментах діяльності і забезпечує одержання інформації про результати роботи кожного підрозділу підприємства. Щоб визначити відповідальність кожного підрозділу, потрібно намагатися уникати умовного підрозділу загальних витрат. Цю проблему вирішує багатоступінчастий облік покриття постійних витрат із введенням поняття маржинального доходу по рівнях (виріб, група виробів, цех, підприємство). У зв'язку з цим основою організації такого обліку стало виділення сегментів діяльності і

визначення результатів у виробничому обліку по цих сегментах. «Контроль прибутковості потребує виявлення усіх витрат і встановлення фактичної рентабельності діяльності фірми по товарах, збутовим територіям, сегментам ринку, торговим каналам і замовленням різного обсягу» [5, с. 538].

Таким чином, використовуючи даний метод, можна говорити про розширення системи управління прибутком. Принцип «витрати - випуск» став діяти не тільки на самому підприємстві, але і за його межами, тобто в маркетинговому аспекті, відзеркалюючі витрати, реалізацію, результати по сегментах ринку і створюючи базу для прийняття вже стратегічних
рішень на основі принципу «продукт-ринок». Використання ієрархії сегментів призвело до відбитка в обліку декількох видів маржинального прибутку. Обчислення багатоступінчастого маржинального доходу дозволяє одержувати вичерпну інформацію для прийняття різноманітних управлінських рішень, таких як: формування і вибір асортименту продукції, зняття з виробництва постарілої і підготуванню до виробництва нової продукції.

Підводячи результати, сформулюємо основні переваги застосування директ-костинга. Цей метод дозволяє контролювати ефективність управління по внутрішніх і зовнішніх сегментах діяльності підприємства, аналізуючи розвиток перемінних витрат за даними, про які приймаються відповідні управлінські рішення. Його можна назвати методом оцінки запасів, тому що постійні витрати враховуються цілком як витрати звітного періоду. Якби частина суми постійних витрат була включена у вартість запасів на кінець періоду, то їх би врахували як прибутки періоду. І, нарешті, це ефективний метод поточного регулювання постійних і перемінних витрат, цін, порогу рентабельності, беззбитковості виробництва.

В умовах ринкової економіки цей метод дає можливість проводити політику розвитку торгівлі в залежності від заданих орієнтирів на основі визначення мінімального обсягу реалізації. На підставі всього цього можна підтверджувати, що директ-костинг розширює аналітичні можливості обліку, інтегруючи облік і аналіз. Директ-костинг називають «управлінням собівартістю», «управлінням прибутком», «управлінням підприємством», з'єднуючі облік, аналіз і прийняття управлінських рішень у єдину систему.

Система «директ-костинг» припускає розподіл витрат на постійні і перемінні, що дозволяє одержувати інформацію про витрати майбутніх періодів і аналізувати асортимент продукції, оцінювати витрати при різноманітній продуктивності. Отже, можна припустити, що прогнозування майбутніх витрат і прибутків, а також використання даних про витрати майбутніх періодів для прийняття рішень стає можливим тільки в системі калькуляції собівартості по перемінних витратах. При методі «директ-костинг» прибуток залежить від обсягу реалізації, інформація про прибуток може служити для оцінки роботи менеджера, тоді як при повному розподілі витрат менеджер може змінювати рівень запасів для зміни прибутку. Система «директ-костинг» дозволяє уникнути капіталізації постійних накладних витрат у неліквідних запасах. Всі ці докази про доцільність використання в управлінському обліку методу директ-костинг, як методу, що дозволяє одержати найбільш повну інформацію для оцінки виробничих ситуацій, дозволяють узяти його за основу в процедурі прийняття управлінських рішень на підприємстві в рамках оперативного управління.

Література:

1. Манн Р., Майер 3. Контроллинг для начинающих. Пер. с нем. - М.: Финансы и статистика, 1992. -208 с.

2. Економіка підприємства / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.

3. Фридман П. Контроль затрат и финансовых результатов при анализе качества продукции. пер. с англ. - М: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 286 с.

4. Шим Джей К., Сигел Джозл Г. Методы управления стоимостью и анализа затрат. Пер. с англ. - М.: Информационно-издательский дом «Филинь». - Сер. «Зкономика для практиков», 1996. - 344 с.

5. Котлер Ф. Основьі маркетинга. Пер. с англ. - М.: Прогресе, 1990. - 736 с.