Экономические науки / Экономика предприятия

Звягіна Ю. С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган - Барановського

ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

У плині часу економічний аналіз завжди є невід’ємною частиною управління діяльності підприємства та одним із фундаментальних напрямів економічних досліджень.

Практика прибуткової роботи підприємств різних форм власності доводить, що ефективна система економічного аналізу здатна забезпечити високу конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг у сучасному мінливому ринковому середовищі. Тому розвиток теоретичних положень з економічного аналізу та впровадження його прийомів, методів і методик в управління господарською діяльністю суб’єктів господарювання є актуальною, теоретичною, науковою та практичною проблемою [1, c. 202].

Актуальність роботи полягає в тому, що економічний аналіз пройшов тривалий, складний і багатогранний шлях розвитку у світі в цілому і в Україні зокрема. Економічний аналіз відігравав важливу роль на різних етапах розвитку нашого суспільства і відповідно господарства. Аналітичні здібності людини виникли та вдосконалювалися у зв’язку з об’єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій, вчинків в умовах оточуючого середовища. Це завжди спонукало до пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Зі збільшенням чисельності населення, вдосконаленням засобів виробництва, зростанням матеріальних та духовних потреб людини аналіз поступово став першою життєвою необхідністю цивілізованого суспільства.

Метою роботи є дослідження зародження економічного аналізу та визначення основних етапів його еволюції.

Розглядаючи історію становлення та розвитку аналізу господарської діяльності, треба підходити до проблеми з двох позицій: перша - розробка теоретичних питань, науки, друга - їх практичне використання.

За зародженням економічного аналізу можна простежити, починаючи з найдавніших часів. Результати досліджень учених, зокрема М.І. Баканова, С.Б. Барнгольц, І.М. Гісіа, В.В. Ковальова, І.Д. Лазаришиної, В.О. Соколовського, А.Д. Шеремета, М.Г. Чумаченка та інших, свідчать, що як практична діяльність аналіз виник саме у бронзовому віці. Економічний аналіз застосовувався і розвивався паралельно з політичною економією, статистикою, обліком і контролем та органічно доповнював їх. У процесі аналізу використовувалися найпростіші натуральні, абсолютні, умовні, середні економічні показники.

Однією з первинних функцій аналізу була контролююча, головна мета якої полягала в захисті інтересів власників. Аналіз охоплював такі аспекти, як наявність, прибуття, вибуття та використання майна, робочої сили, коштів. Поштовхом до подальшого розвитку економічного аналізу стало запровадження регулярної звітності перед вищестоящими органами. Це дало змогу сформувати інформаційну базу, підкріплену відповідними документами, яку використовували для прийняття рішень на різних рівнях управління і насамперед на макрорівні [3, c.13 -14] .

Перші спеціальні праці з аналізу з’явилися на початку XX ст. Вони були присвячені аналізу балансу та мали явно методичну спрямованість. У 30 - ті рр. аналіз був введений до програми вузів СРСР. З’явились перші підручники та посібники з аналізу. Авторами їх були Н.Р.Вейцман, С.К.Татур, М.І.Баканов та інші. Саме в 30 - ті роки й відбулося становлення аналізу як науки. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано близько трьохсот книжок та близько шестисот наукових статей [2, c. 7].

Розширялися аналітичні функції – від контролюючої до інформаційної, планової, управлінської. Почали використовуватися елементи фінансового аналізу. Об’єктом економічного аналізу виступали господарські процеси та явища, що мали як індивідуальний, так і загальний характер. Предмет аналізу становили природні, виробничі, трудові, фінансові ресурси.

За умов воєнного часу економічний аналіз набув особливого значення, оскільки сприяв зростанню випуску високоякісної продукції з найменшими витратами. У роки війни було видано цілу низку праць з обліку та аналізу діяльності підприємств. Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. В той же час аналіз органічно вписується і в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Набуває особливого значення аналіз діяльності окремих галузей народного господарства, вивчається робота госпрозрахункових підприємств і їхніх підрозділів, розробляються методики аналізу зведених звітів.

Фактично було підготовлено ґрунт для наступного етапу економічного аналізу в умовах переходу до ринкових відносин. При ринковій економіці потрібні нові дослідження, а часто і нова методологія та нові прийоми економічного аналізу. Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, висувають нові вимоги і до організації та проведення економічного аналізу. З розширенням роздержавлення, приватизації та самостійності в господарській діяльності підприємств буде розширюватися сфера використання аналізу [2, c.8 – 9].

На даному етапі розвитку суспільства перед економічним аналізом постало багато проблем. Насамперед необхідно створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов’язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на виявлених аналізом закономірностях, тенденціях.

Я вважаю, що належить створити єдину обґрунтовану систему оцінювальних показників ефективності діяльності підприємств. Існує також необхідність у підвищенні оперативності економічного аналізу, перебудові інформаційних потоків. Для розв’язання цих задач необхідно створити комплексну автоматизовану систему комерційної інформації, що зробити досить не легко.

Література:

1. М.Лучко. Огляд навчального посібника: Економічний аналіз. – Тернопіль: видавницво «Астон», 2010, 529с. В.М. Серединська, О.М. Загородна, Р.В. Федорович / М.Лучко // Галицький економічний вісник. - 2011. - №1(30). - с.202-203 - (рецензії, огляди).

2. Чигринська О.С., Власюк Т.М. Теорія економічного аналізу: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 232 с.

3. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 639 с.