Андрюшкіна М.І.
Керівник: Фролова Л.В.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановскього, Україна
ДІАГНОСТИКА
ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СИСТЕМІ
АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ
Стрімкий розвиток інформаційних технологій у системі прийняття рішень
про впровадження відповідних антикризових заходів має базуватися на фінансово-економічній
діагностиці стану підприємства. Актуальність дослідження складається в
необхідності наукового підходу до аналізу процесів, що відбуваються на
підприємстві в процесі антикризової діагностики та її вплив на кінцевий
результат.
Метою роботи є визначення ролі діагностики
фінансового стану в антикризовому управлінні підприємством. Приведено існуючі
концепції діагностики підприємства. Визначено, що система антикризової
діагностики має базуватися на визначенні антикризового управління як системи
концепцій.
Даним питанням присвячені роботи Н.Г. Данилочкіної, М.О.
Кизима, Р.Н. Лепи, Л.A Костирко, I.A. Бланка та ін. На
сьогоднішній момент визначення ролі аналізу у фінансово-господарській
діяльності підприємства має проводитися з урахуванням сучасних вимог та
особливостей, пред'явлених аналізу. Одне з особливостей даного визначення є
визначення сутності антикризового аналізу. Антикризовий аналіз
являє собою синтез різних видів діагностики фінансово-господарської
діяльності підприємства, застосовуваних при цьому методик з урахуванням стадії
кризи, з метою розробки та реалізації відповідних антикризових рішень.
На наш погляд, саме синтез різних видів діагностик дозволить
найбільш повно й реально відзвітувати про стан підприємства, оскільки діагностика
не тільки «розпізнає» стан досліджуваного об'єкта, а й визначає причини
виникнення даного стану (діагноз), що з огляду на сучасний загальноекономічний
хаос є досить важким процесом. На цей час склалося кілька концепцій
діагностики, в кожній з яких існують свої об'єктивні особливості. До них
відносяться такі концепції, як аналітична, консалтингова, інформаційна,
антикризова.
Особливу
увагу приділимо антикризовій концепції. Суть антикризової діагностики полягає в
тому, що діагностика формує комплексну оцінку неплатоспроможних підприємств через
функції управління: економічну, функціональну, технічну, соціальну, фінансову,
менеджменту та організації, зовнішнього середовища підприємства, стратегічну
[1]. Дана концепція комплексно охоплює весь процес дослідження об'єкта й
дозволяє з максимальною точністю поставити діагноз.
Своєчасна,
повна й достовірна інформація про стан підприємства визначає майбутню
стратегію поводження підприємства, від якої залежить його подальше існування,
тобто комплексний підхід в антикризовій діагностиці формує основні домінанти
успішності реалізації антикризових заходів.
Сучасна діагностика повинна не тільки
забезпечувати інформацією про стан справ на підприємстві, а й ідентифікувати
несприятливі тенденції ще на стадії потенційної кризи. Із цих позицій зміст
діагностики полягає в спостереженні за процесом функціонування економічного
об'єкта з метою своєчасної сигналізації про появу несприятливих явищ, оцінки та
видачі рекомендацій для їх ідентифікації, що дозволяє полегшити процес
ідентифікації слабких сигналів на стадії проактивного управління. Крім того, з
методологічної точки зору діагностика орієнтована на розробку та прийняття
управлінських рішень, на вибір антикризових заходів для подальшого розвитку
підприємства [3].
В останні роки на вітчизняних
підприємствах домінує активне антикризове управління: засноване на
фінансовому аналізі, що носить реактивний характер, тобто аналіз проводиться
вже в ситуації гострої кризи. Найчастіше основною метою даного аналізу є, як
би парадоксально це не звучало, з урахуванням сучасних норм господарювання
усього лише впровадження антикризових заходів. На даний час проведений аналіз
зобов'язаний не тільки оцінити ситуацію на підприємстві з погляду єдиноразової
ефективності антикризової програми, а й оцінювати його потенціал, його
фінансову стабільність до криз у майбутньому.
Дослідження, проведені в області
антикризового регулювання, показують, що основними причинами виникнення кризи
на підприємстві є екзогенні фактори, тобто це свідчить про високу кореляцію
розвитку підприємства з його зовнішнім
середовищем. Наявність даного взаємозв'язку між екзогенним і ендогенним
середовищем підприємства не можна однозначно назвати негативним, оскільки позитивна
зміна в зовнішньому середовищі приведе до зрушення у внутрішньому, однак
події, що відбуваються в національному просторі, свідчать про зворотне.
Підприємство сильніше реагує на дестабілізуючі фактори - це говорить про
незначний внутрішній потенціал, використовуючи який, підприємство не в змозі
уникнути кризову ситуацію. Подальші дослідження в цій області показали, що
дані негативні обставини викликані тим, що на практиці в системі аналізу
фінансово-господарської діяльності найчастіше підприємство обмежується лише
оцінкою фінансового стану на певний момент.
З
обліком сучасної економічної ситуації наявність протиріч між елементами
фінансової рівноваги, а саме: між ліквідністю й рентабельністю; ліквідністю й
фінансовою стабільністю; ризиком і фінансовою стабільністю - аналіз фінансово
– економічної стабільності є першочерговим у системі антикризового управління, оскільки він дозволяє оцінити не тільки
поточний фінансовий стан, але й залежно від стадії кризи на підприємстві
розробити подальшу стратегію розвитку (ліквідації) підприємства. Наукові
розробки в області діагностики фінансово-економічної стабільності дозволяють
досить чітко зробити оцінку не тільки фінансового стану, а й визначити
внутрішній потенціал підприємства [2].
Таким
чином, можна визначити цілі діагностики
фінансово-економічної стабільності підприємства:
-визначення
та своєчасне коректування стратегічних орієнтирів стійкого розвитку
підприємства;
-ідентифікація
кризового стану та можливих шляхів виходу з нього;
-визначення
обмежень потенціалу фінансово - економічної стабільності;
-
вибір антикризових заходів.
Метою концепції
проактивного антикризового управління є нейтралізація кризи на ранніх стадіях
його виникнення за допомогою виявлення сигналів, найбільше значення в даній
концепції приділяється ідентифікації слабких сигналів. Отже, цілями діагностики
на даній стадії будуть: діагностика фінансового стану, з метою раннього
виявлення ознак кризового розвитку, визначення «небезпечних» місць; діагностика
фінансової стабільності, визначення її виду тощо, як же було сказано вище -
проактивне управління дорівнюють до стратегічного [1]. Відповідно дане
управління буде побудовано на діагностиці, якій властиві риси стратегічної. У
свою чергу, стратегічна діагностика дозволяє оцінити ефективність існуючої
стратегії, визначити його стратегічну позицію в кожному напрямку його
діяльності (у нашому випадку особливій увазі підлягають операційна й
фінансова діяльності), ідентифікувати вступні сигнали (сильні й слабкі).
Отже, підприємство, проводячи діагностику свого стану на
стадії проактивного управління, споконвічно має використовувати такі
інформаційні технології, які будуть виражатися не кількістю показників, а їх
значеннєвим змістом. Швидкість, вірогідність, повнота результатів аналізу на
сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є основними домінантами в
діагностиці, оскільки дозволяють скоротити час не тільки в її проведенні та
визначенні реального стану та реальних можливостей підприємства, але й, крім
того, це дозволяють значно скоротити час для прийняття оптимальних антикризових
рішень, а також час для їх реалізації. Ще одною додатковою перевагою є те, що
відпадає необхідність у додатковій процедурі діагностики або в деяких допоміжних
процедурах для того, щоб упевниться в правильності обраних антикризових
заходів. Крім того, з огляду на різну варіативність кризових ситуацій,
виникають такі випадки, коли існує необхідність у проведенні додаткових
діагностичних процедур, але навіть тоді в результаті значної економії часу це
істотно не відіб'ється на пролонгації прийнятті рішень. В антикризовому управлінні
найчастіше саме від часу ухвалення відповідного рішення
залежить подальше існування підприємства.
Таким чином, проведене в статті дослідження сутності
діагностики та її значення в системі антикризового управління дозволяють
зробити висновок про те, що діагностика в антикризовому управлінні має
відповідати певним вимогам, таким як час, вірогідність, повнота та відповідати
стадії протікання кризи на підприємстві, тобто відповідати вимогам відповідної
концепції. Це дозволить
вірогідно оцінити реальну ситуацію на підприємстві за досить короткий час,
визначити його стабільність до негативних кризоутворюючих факторів, крім того,
дозволяє визначити його потенціал. Отже, діагностика підприємства сприяє
оптимізації та раціоналізації антикризового управління й дозволяє ряд
першочергових завдань, які стоять перед ним: на ранніх стадіях - виявляти
можливість настання кризи, і далі - визначити можливість подальшого розвитку,
вибрати найбільш оптимальні антикризові заходи відповідні даному становищу на
підприємстві.
Література:
1. Костирко Л.А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості
підприємства: Монографія [Текст] / Л А. Костирко. - Луганськ.: вид-во СНУ ім.
В. Даля, 2004. - 240 е.: табл. 42, іл. 58, біблюгр. 271 назв. - ISBN
966-590-477-9.2.
2. Кизим H.A. Крупномасштабные экономико-производственные системы: организация
и хозяйствование [Текст] / H.A. Кизим. - X.: Бизнес Информ, 1999. - 227 е.; 20
см. - Библиогр.: с. 224-227. - 300 экз. - ISBN 966-7080-56-0.4.
3. Бланк И.А. Управление финансовой
стабилизацией предприятия [Текст] / И.А.Бланк (Энциклопедия финансового менеджера;
Вып. 4). - К.: Эльга, 2003. - 483 е.: рис., табл. - Библиогр.: с. 295-304. -
ISBN 5-89329-543-9.