Економічні науки/2.Економіка підприємства

Вареникова А.М.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна                                                           

Фінансова стійкість як показник оцінки фінансового стану підприємства

 

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. Відповідь на це запитання, найширше, розкриває такий показник оцінки фінансового стану підприємства, як фінансова стійкість[3]. Саме тому вивчення даної тематики є актуальним та своєчасним етапом наукових досліджень.

Дослідженню теоретичних аспектів фінансової стійкості приділяють значну увагу як вітчизняні, так і зарубіжні автори: Г.В.Савицкая, А.Д.Шеремет, І.І.  Приймак,  М.С.Абрютіна, В.В.Бочаров, М.Я.Коробов, Л.А.Лахтіонова, Г.М.Лиференко, Н.В.Мірко, К.А.Анущенкова, Р.Фолк, А.Уолл, К. Хеддервик, Е.Альтман.

В  економічної літератури відсутня єдина думка щодо поняття фінансової стійкості, але усі автори єдині у тому, що, залежно від контексту дослідження, під фінансовою стійкістю підприємства розуміють характеристику стану фінансових ресурсів підприємства та результативність їх розміщення, ступінь залежності підприємств від залучених джерел фінансування, результат діяльності, стан рахунків підприємства, які гарантують його платоспроможність, ліквідність, прибутковість та кредитоспроможність.

Аналіз фінансової стійкості підприємства показує, за якими напрямками треба проводити цю роботу, дає можливість виявити найбільш важливі аспекти та найбільш слабкі позиції у фінансовому стані[2]. Важливо щоб стан фінансових ресурсів відповідав потребам ринку та потребам розвитку підприємства. Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності у нього коштів для розвитку виробництва, а надлишкова – перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами та резервами.

Платоспроможність виступає зовнішнім проявом фінансової стійкості. У відповідності до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші шляхи покращення фінансової стійкості підприємства у конкретному періоді його діяльності. Але найголовнішою метою аналізу є своєчасне виявлення та усунення недоліків в фінансовій діяльності та знаходження резервів покращення фінансової стійкості підприємства та його платоспроможності. Отже, аналіз фінансової стійкості дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу[1].

Фінансова стійкість підприємства визначається ступенем забезпеченості запасів та витрат власними і позиковими джерелами їх формування, співвідношенням об’ємів власних і позикових коштів характеризується системою абсолютних та відносних показників.  

Необхідною інформаційною базою для розрахунку даних показників є бухгалтерський баланс.

Аналізуючи відповідність чи невідповідність (надлишок чи нестача) коштів для формування запасів та витрат, визначаються абсолютні показники фінансової стійкості.

Розрахунок та аналіз відносних коефіцієнтів (коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів та ін.) суттєво доповнює оцінку абсолютних показників фінансової стійкості підприємства[4].

Значення показників фінансової стійкості підприємства порівнюють з їх нормативними, критичні межи котрих, встановлені так, щоб забезпечити оперативний контроль над фінансовим станом підприємства та завчасно прийняти рішення з попередження нестійкого фінансового стану, а також стимулювати підприємство до самостійного виходу з кризового стану (якщо такий спостерігається).

Слід зазначити, що не існує єдиних нормативних критеріїв для розгляду показників. Вони залежать від багатьох факторів: галузевої належності підприємства, принципів кредитування, обертаємості оборотних засобів, репутації підприємства тощо.

Таким чином, фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Література:

1. Анущенкова К.А., Анущенкова В.Ю. Финансово-экономический анализ. Учебно-практическое пособие. Издательство: Дашков и Ко, 2009 – 404с.

2.  Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 328с.

            3.  Бочаров В.В. Комплексный финансовый анализ / В.В. Бочаров.  – СПб.: Питер, 2005. – 432 с.

         4. Кизим М.О., Забродський В.А. та ін. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: Монографія – Х. ''ІНЖЕК'', 2003 – 144с.