Іванчук Н.Б., Сидоренко О.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ

ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

 

Бюджет держави являє собою сукупність законодавчо регламентованих відносин між держа­вою, юридичними та фізичними особами з приводу розподілу й перерозподілу ВВП, а за певних умов — і національного багатст­ва з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Місцеві бюджети - це основний фінансовий план розвитку територіальних громад, районів і областей України. Прибуткова частина кожного місцевого бюджету відображає результати роботи підприємств, організацій та інших суб'єктів господарювання, що діють на визначеній території, масштаби їхньої діяльності й обсяги прибутків, частина з яких мобілізується в доходи місцевих бюджетів за допомогою податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України виходить на перший план, адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого узгодження видатків органів влади з місцевими потребами і уподобаннями.

Але реалізація законодавчо закріпленого права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органа влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території.

Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої держави.

Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я населення, засобів масової інформації;  фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист населення.

На жаль, в цій ланці бюджетної системи зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого регулювання вищестоящими органами доходів місцевих бюджетів. Це позбавляє місцеві органи влади фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми, що знаходяться на даній території районів, міст, селищ і сіл.

Важливим питанням, яке було і залишається актуальним на даний час, є доходи місцевих бюджетів. Їх формування вимагає пошуків нових форм і методів планування податків, зборів і обов’язкових платежів та вироблення дієвих механізмів міжбюджетного регулювання.

До найбільш гострих проблем у сфері формування місцевих бюджетів варто віднести використання вільних бюджетних коштів, нестабільність доходної бази, питання розмежування доходів і видатків між державним та місцевими бюджетами, недостатнє фінансування з держбюджету.

Ще однією проблемою є невідповідність повноважень, покладених на місцеві органи влади, і виділених коштів на ці цілі. Ситуацію ускладнює центральна влада, яка при складанні бюджету і визначенні розмірів трансфертів не завжди забезпечує фінансування усіх переданих на місця повноважень. Крім того, регіони України дуже різняться за рівнем життя, промислового виробництва, розвитку підприємництва. Саме тому, для здійснення фінансового вирівнювання та максимального врахування впливу об’єктивних факторів на рівень бюджетної забезпеченості необхідно здійснити групування територій нашої країни з урахуванням економічного та соціального розвитку регіонів.

Фінансові проблеми місцевої влади набули великої гостроти. Нестача грошей, фінансових ресурсів у органів місцевого самоврядування та нестабільність їхніх доходних джерел стали проблемою справді загальнодержавної ваги. Як наслідок, на місцях не вирішуються найболючіші життєві проблеми людей, занепадають міське господарство, соціально-культурна сфера, освіта, охорона здоров'я, погіршується стан доріг та інших засобів комунікації.

За цих умов саме процес прискореного формування місцевих фінансів має стати серйозним фактором стабілізації ситуації в країні. Він дозволить залучити активність та енергію багатьох тисяч територіальних громад.

Акумуляція коштів через випуск облігацій місцевих позик - явище нове для розвитку економіки України. У ринкових умовах обмеженість коштів державного бюджету створює до життя різноманітні способи поповнення місцевих бюджетів, у тому числі й такий інструмент, як місцеві цінні папери. Емісія облігацій місцевих позик вигідно вирізняється з інших способів поповнення місцевих фінансів, наприклад, "добровільної" або "спонсорської" допомоги суб'єктів господарювання, яка залучається на примусовій основі, нерідко під тиском органів, що перевіряють, і витрачається в довільному порядку, а не на основі чітко визначених законодавчих норм. Саме по собі спонсорство чи меценатство - явище безумовно притаманне ринковому середовищу, однак його правова неврегульованість в Україні, практична відсутність будь-яких пільг для спонсора перетворює цю нібито благородну акцію у звичайне вилучення коштів з обігу економічного суб'єкта, що суперечить його економічним інтересам - як інтересам отримання прибутку, так і зацікавленості бізнесмена у мінімізації податкових сум.

Одним із важливих питань податкового реформування є подальше посилення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів, що вимагає розробки та реалізації регіональної податкової політики, яка повинна ґрунтуватись на чіткому законодавчому розподілі повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між державними, територіальними і місцевими рівнями управління. Удосконалення податкової системи має здійснюватись шляхом встановлення стабільних ставок податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів та розширення прав місцевих органів виконавчої влади щодо формування і використання місцевих податків та зборів. У більшості розвинених країн місцеві податки становлять 5-30% усіх податкових надходжень до державних бюджетів і досить значну частку надходжень - до місцевих бюджетів. Зокрема, в Японії - 35%, Великобританії - 37%, Німеччині - 46%, Франції - 67%, у США - це 66% доходів органів місцевого самоврядування.

Отже, система міжбюджетних відносин, що склалася в Україні, не повною мірою відповідає вимогам ринкової економіки. Головними недоліками цієї системи є:

   - відсутність законодавчо-закріпленого розподілу доходних джерел за рівнями бюджетної системи, що призводить до надмірної бюджетної залежності міст та обласних рад від вищих органів влади;

- невідповідність доходних джерел витратам, покладених на органи місцевого самоврядування;

- неефективний механізм розподілу фінансової допомоги.

Успішний розвиток процесу становлення місцевих фінансів в Україні можливий лише за умови проведення в державі широкомасштабної адміністративної реформи, результатом якої має стати формування нової, сучасної організації як державної влади, так і місцевого самоврядування, перебудова неефективних фінансово-бюджетної та податкової систем країни.

Фінансова система, що формується в Україні, тільки тоді стане ефективною, коли в її складі, поряд із державними фінансами, чільне місце буде належати місцевим фінансам як самостійному інституту.