Удосконалення системи управління місцевими фінансами

Прагнення українського суспільства до стандартів життя європейських країн ставить на перший план питання про відтворення бюджетного процесу на демократичних та ринкових засадах. За період розбудови українського суспільства зберігалось відчуження громадян від публічного обговорення, оцінки ефективності, вироблення та ухвалення владних рішень, у тому числі формування й розподілу бюджетних коштів. Західний підхід до бюджетного процесу базується па положенні про відповідальність влади перед єдиним власником бюджетних коштів — народом, платниками податків, тому кожен громадянин має право знати на які цілі та наскільки ефективно витрачено державні кошти.

Основні напрями бюджетної політики України попередніх років закріпили позитивні тенденції у сфері формування дохідної частини місцевих бюджетів і передбачили подальше перетворення місцевих бюджетів на реальний механізм стимулювання економічного зростання й регулювання економічного та соціального розвитку країни в цілому.

До основних завдань бюджетної політики у сфері формування доходної частини місцевих бюджетів належать:

1. Удосконалення процедури складання та виконання місцевих бюджетів.

2. Збільшення фінансової самодостатності бюджетів територіальних громад шляхом подальшої децентралізації управління бюджетними коштами, що передбачає передачу їм владних функцій та відповідних бюджетних ресурсів з центрального та обласного рівнів та розширення податкової бази цих бюджетів.

3. Збереження питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету України та удосконалення критеріїв надання підтримки з державного бюджету місцевим бюджетам .

Вирішення проблем місцевого самоврядування та удосконалення відносин між центром та регіонами залежить, насамперед, від правового та інституційного поля розробки й реалізації державної регіональної політики, чіткого розподілу функцій між органами влади різного рівня.

На шляху становлення ефективної системи місцевих фінансів суттєвою перешкодою є відсутність ефективної законодавчо-нормативної бази.

Одним із ключових завдань Міністерства фінансів України на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України є впровадження програмно-цільового підходу до складання та виконання бюджету, виконання бюджетних призначень, використання бюджетних коштів для визначених результатів й аналіз ефективності використання бюджетних коштів, забезпечення прозорості бюджету.

Спрямованість на ефективне використання та кінцевий результат — саме такий підхід використовують при плануванні бюджету розвинені країни світу, в тому числі ЄС, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія.

Багато проблем виникає щодо вимог при визначенні дефіциту місцевих бюджетів. Не враховано можливість планування залучення залишків коштів на покриття дефіциту місцевих бюджетів. Проблемою яка посідає головне місце є також правильне планування залишків коштів по спеціальних рахунках на кінець звітного періоду.

Фінансова та бюджетна децентралізація — ще один із головних принципів формування бюджетів у європейських країнах. І хоча в Україні ступінь бюджетної централізації ще досить високий і далі існує принцип формування бюджету «згори — вниз», спостерігаються певні зрушення у цьому напрямку.

Для зміцнення фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування необхідно забезпечити узгодження з відповідними місцевими органами питань здійснення державними органами реструктуризації доходів місцевих бюджетів, надання пільг щодо окремих податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Також досить доцільним є розміщеннЯ певних місцевих коштів на депозит в комерційному банку бюджет може отримувати значні доходи, до свого загального фонду. Нажаль, через відсутність нормативних засад щодо ефективного управління ресурсами, не завжди органи місцевого самоврядування користуються цим своїм правом. При виконанні функцій фінансового контролю увага звергається на цільове економне та ефективне використання бюджетних коштів, а не на ефективне управління ресурсами.

Отже, багато питань, зокрема з управління місцевими фінансами потребують удосконалення. У тому числі й питання щодо між владних відносин. На сьогоднішній день виникла необхідність вдосконалення регулювання правового поля розвитку адміністративно-територіальних одиниць не тільки шляхом внесення пропозицій до вже існуючих нормативно-правових актів а й розроблення та прийняття нових законопроектів.