Салькова І.Ю.,старший викладач, ВНАУ

Загребельна К.О., студентка ННІ аграрної економіки, ВНАУ

Суть та значення міжнародних інвестицій

Міжнародні інвестиції – один із ефективних методів розширення та покращення діяльності підприємств України та її розвитку в цілому. Завдяки міжнародним інвестиціям високорозвинені країни світу змогли досягти ефективного функціонування економіки завдяки прискореному інвестуванню своєї економіки. Обрано саме іноземні інвестиції, тому що вони мають більш довготривалий характер і можуть задовольнити потреби як внутрішніх, так і зовнішніх учасників ринку.

Формування конкурентоспроможної економічної структури суспільства потребує мобілізації всіх національних ресурсів, абсолютного використання існуючих переваг. Однак, поза увагою не можуть залишатись інвестиційні джерела, які перебувають за межами країни і здатні посилити темпи її економічного зростання. Для окремих держав, у тому числі України, саме масштабна диверсифікована міжнародна інвестиційна діяльність може істотно впливати на базові механізми власного економічного розвитку [2].

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиції – це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [1].

Такими цінностями можуть бути:

1. кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);

2. рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

3. майнові права інтелектуальної власності;

4. сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

5. права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

6. інші цінності [1].

Дослідивши праці вітчизняних вчених, міжнародні інвестиції визначаються як інвестиції, реалізація котрих передбачає взаємодію учасників, які належать різним державам (резидентам та нерезидентам по відношенню до конкретної країни) [4].

Головними суб'єктами інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення майнових чи інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування, є інвестори.

Учасниками інвестиційного ринку, відповідно до чинного законодавства, можуть бути громадяни і юридичні особи України та інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Інвестиційна діяльність суб'єктів України за її межами регулюється законодавством іноземної держави, на території якої ця діяльність здійснюється, відповідними договорами України, а також спеціальним законодавством України [1].

Права, обов’язки та відповідальність суб’єктів інвестиційної діяльності визначається Законом України «Про інвестиційну діяльність», а саме у розділі ІІ «Здійснення інвестиційної діяльності» [1].

Діє також ряд багатосторонніх договорів, покликаних регулювати іноземні інвестиції у відповідності до міжнародних стандартів та, звичайно, міжнародні інвестиційні норми і правила, закріплені у двох універсальних багатосторонніх договорах – Вашингтонській конвенції 1965 р. «Про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державами і особами іншої держави» та Сеульській конвенції 1985 р. «Про застосування Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій», а також у Договорі до Енергетичної Хартії [5].

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Забороняється здійснювати інвестувати в такі об'єкти:

· створенні і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством;

· порушуються права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Метою інвесторів завжди залишатиметься одержання гарантованого доходу за правової безпеки здійснення інвестиційної діяльності. Сприятливими факторами є:

· наявність розвиненої інфраструктури;

· політичне керівництво, яке позитивно зарекомендувало себе на світовій політичній арені;

· відсутність або низький та стабільний рівень інфляції; податкові та інші державні пільги на здійснення інвестування;

· наявність продуктивної кваліфікованої дешевої робочої сили [2].

Так, в економіку України у 2010 р. іноземними інвесторами вкладено 5 млрд 986,0 млн дол прямих інвестицій, що на 6,2% більше, ніж у 2009 р. - 5 млрд 634,6 млн дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 1 січня 2011 р. становив 44 млрд 708,0 млн дол, що на 11,6% більше за обсяг інвестицій на початок 2010 р., та в розрахунку на одну особу становив 978,5 дол.[6].

Позитивним моментом є те, що в економіку України інвестиції надійшли зі 125 країн світу.

Основні фактори, що перешкоджають руху іноземних інвестицій в Україні, такі:

1. політична нестабільність;

2. недосконалість нормативно-правової бази щодо міжнародної інвестиційної діяльності;

3. постійні зміни у законодавстві;

4. відсутність вільного доступу іноземних інвесторів до інформації про ситуацію на українському ринку інвестицій;

5. недостатня поінформованість іноземних інвесторів щодо змін в українському законодавстві;

6. обмежений доступ іноземного капіталу до різних видів економічної діяльності; складність податкової системи;

7. високий рівень корупції та бюрократизму та недостатній розвиток інвестиційної інфраструктури.

Література

1. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991року № 1560-XII. http://zakon.rada.gov.ua

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/

3. Дуфенюк О.М. Визначення економічної сутності інвестицій та міжнародної інвестиційної діяльності в умовах розвитку ринкових відносин. / Дуфенюк О.М. // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2007. – №17. – С. 152 – 160

4. Здобувач А.В. Значення міжнародних інвестицій в економічних процесах / Здобувач А.В. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – №21. – С.292 – 299

5. Новікова Л.А. Методологія формування міжнародної інвестиційної діяльності / Новікова Л.А. // Сталий розвиток економіки. – 2010. - №1. – С.155 – 159

6. Тумакова М.С. Міжнародне інвестиційне право як галузь сучасного міжнародного права / Тумакова М.С. // Часопис Київського університету права. . – 2009. – №3. – С. 257 – 262