Кубрак Л.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М.Туган-Барановського

ШНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ

В умовах глобалізації економічний розвиток будь-якої країни тісно пов'язаний з підвищенням її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. У період становлення ринкової економічної системи в Україні проблемам інвестиційної привабливості було присвячено низку праць вітчизняних вчених-економістів. Проте все ще залишаються невирішеними питання політики сприяння та покращення інвестиційної привабливості країни.І тому тема інвестування є актуальною на даний час.

Як відомо, в Україні недостатня увага приділяється засобам спрямування державної економічної політики на посилення інвестиційної діяльності та визначення шляхів її активізації в секторі економіки України. Саме тому спостерігається сповільнення темпів росту ВВП, на що вплинуло, передусім, падіння інвестиційного попиту.

На нашу думку, можна виділити ряд інвестиційних привабливих напрямків: лідируюче становище компанії на ринку може привернути увагу іноземців, які націлені на купівлю потужностей в країні; невисокий рівень конкуренції підсилює інтерес національних інвесторів до придбання подібних компаній; предметом трансакції може стати реструктуризація активів - продаж не всієї компанії, а її частини, наприклад, портфельним інвесторам. Як зазначає Гаврилюк О.В., в 2005 році подібну модель практикували «Велика кишення», «Укргазбанк», «Мегабанк» та ін.

Значну привабливість має і туристичний сектор. Але варто зазначити, що в Україні на туризм виділяється менше 1% ВВП. Масштабних інвестицій для цього замало - насамперед потрібна професійна державна стратегія.

Викликає інтерес і сталеливарна промисловість, яка взагалі належить до перспективних, з позиції інвесторів та галузей української економіки. З одного боку, вона ще не становить інтересу для них, незважаючи на продаж комбінату «Криворіжсталь», але, з іншого, підприємства цього сектору, на нашу думку, недооцінені. Нині констатується нестача сировини для світового сталеливарного виробництва, що вигідно вітчизняним компаніям.

Нажаль, найменш привабливим сегментом є сільське господарство, куди за останні 10-15 років масштабні інвестиції не надходили. Велику проблему становить спрацьованість устаткування: станом на початок 2008 року, 90 % сільгосптехніки відслужило свій термін експлуатації, а її використання істотно знижує ефективність праці аграрних господарств.

Ми вважаємо, що збільшення обсягів іноземного капіталу доцільно було б створити систему диференційованих податкових пільг, які б компенсували несприятливий інвестиційний клімат або можливі ризики. До такої системи пільг необхідно включати субсидії за рахунок державного і місцевих бюджетів на інвестування проектів у пріоритетні галузі економіки, звільнення від оподаткування коштів підприємств, які направляються на розвиток власного виробництва.

Напрями покращення інвестиційної привабливості країни доцільно було б доповнити такими діями:

- реалізація інвестиційних проектів за рахунок коштів державного, місцевого бюджету, а також іноземних інвестицій та кредитів;

- виконання заходів державних та регіональних цільових програм;

- розгляд інвестиційних проектів, в тому числі включення їх до бази даних;

- впровадження передового досвіду інших країн у сфері інвестиційної діяльності;

- реалізація заходів по залученню банків до фінансування проектів;

- впровадження заходів з розвитку інвестиційної інфраструктури - методичних семінарів, виставок, форумів, «круглих столів», презентацій інвестиційних проектів, зустрічей з інвесторами;

- створення центрів з проектного управління та бізнес-планування.

Реалізація цих заходів в першу чергу залежить від державної політики, головним завданням якої на сучасному етапі розвитку є структурна перебудова економіки. Метою цієї перебудови є забезпечення економічного зростання, виходу на шлях стійкого розвитку й досягнення конкурентоспроможності на світовому ринку. Відповідно до цього, пріоритетними напрямами для залучення і використання іноземних інвестицій, на думку вітчизняних вчених-економістів повинні стати: 1) завершення формування відповідної нормативно-правової бази; 2) подальше реформування податкової системи; 3) досягнення політичної стабільності; 4) зміцнення фінансово-кредитної системи, створення небанківських фінансових установ, особливо лізингових і страхових компаній, венчурних фондів; 5) сприяння розвитку інститутів фондового ринку; 6) стимулювання залучення інвестицій у науково-технічну та інноваційну діяльність [4, 51].

Отже, формування в Україні привабливого для іноземних інвесторів середовища, насамперед, слід починати з системи активних дій держави, спрямованих на зміну політичного, економічного та правового поля в країні.

Література:

1. О. Ульяницька. Вплив інвестиційної активності на розвиток інноваційних проектів //Актуальні проблеми економіки - 2010. - №2 (80) - 36 с.

2. В.В.Стадник, Н.І.Непогодіна. Теоретико-методологічні основи інвестування розвитку підприємства //Актуальні проблеми економіки - 2008. - №1 (79) - 60 с.

3. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України //Фінанси України - 2011. - №3 – 79 с.

4. Марцин В.С. Удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні.// АПЕ. - 2009. - №5. - с.47-59