Економічні науки / 6. Маркетинг и менеджмент

к.і.н. Горбань А.В.,

Шевчук В.О.

Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Україна

Освітній франчайзинг: постановка питання

Зазвичай франчайзинг охоплює такі галузі, як громадське харчування, торгівля (супермаркети, спеціалізовані магазини) і сферу послуг (послуги зв’язку, фотодрук, авторемонт, салони краси). Проте франчайзинг набуває все більшого поширення і у інших галузях економіки, зокрема в сфері освіти.

На думку А.С. Семенової [4, с.57], франчайзинг в освіті – це галузева форма франчайзингу. Вона зазначає, що це спільна діяльність навчальних закладів щодо формування пропозиції, виробництва (надання) і просування освітніх і супутніх їм послуг і продуктів на ринок. При цьому послуги повинні відповідати ліцензіям освітніх установ на право освітньої діяльності. Також між навчальними закладами укладається договір, в якому обговорюються всі основні умови співпраці, фінансові домовленості тощо. Недолік данного визначення полягає у тому, що поза увагою залишились обмеження користувача (франчайзі) займатись аналогічною діяльністю у сфері освітніх послуг та оплата за користування даним видом послуг.

За словами Демедюк В.Я. [2], суть освітнього франчайзингу полягає у тому, що між навчальними закладами (франчайзером і франчайзі) укладається договір, в якому зазначаються всі основні умови співпраці, фінансові особливості інноваційної освітньої діяльності.

З.В. Кіричук [3, с.131] розглядає освітній франчайзинг як систему відносин (напрям діяльності) суб’єктів ринку (франчайзера та франчайзі) щодо формування пропозиції, виробництва (надання) і просування освітніх і/чи супутніх їм послуг і продуктів під назвою франчайзера в обмін на фінансову винагороду зі сторони франчайзі на умовах і в період дії спеціально створеного договору. На нашу думку, це визначення найбільш повно характеризує сутність освітнього франчайзингу.

Суб’єктами цих відносин виступають:

- франчайзер – вищий навчальний заклад, який має відому назву та високий імідж на ринку освітніх послуг і який здійснює адміністративну, інформаційну, навчально-методичну, технічну, правову, маркетингову координацію освітніх структур; а саме: організовує учбовий процес, ліцензує та проводить акредитацію освітніх програм; видає учбові матеріали; проводить навчально-методичну роботу, підготовку викладачів, їх атестацію; проводить реєстрацію студентів, слухачів, проміжну та підсумкову атестацію, а також здійснює видачу документів про освіту;

- франчайзі – самостійний навчальний заклад, що за певних умов і в певний термін та на обмеженій території має виняткове право на ведення освітньої діяльності з використанням відомої назви, репутації та досвіду діяльності франчайзера в обмін на фінансову винагороду. Він приймає оплату за навчання, заяви та інші реєстраційні документи від студентів, пересилає їх франчайзеру у вказані строки, організовує проведення занять та консультацій для студентів, спільно з франчайзером веде навчально-методичну роботу, приймає участь у підготовці викладачів, організовує їх атестацію. В деяких випадках франчайзі можуть виступати філіали базового закладу, представництва.

Суб’єкти освітнього франчайзингу діють одночасно на двох взаємопов’язаних ринках: на ринку освітніх послуг і ринку праці, і мають один продукт – освітню программу [1, с.112]. Франчайзер є виробником освітніх програм, які він пропонує франчайзі на ринку освітніх послуг і з якими він виходить на ринок праці, опосередковано через випускників навчального закладу – франчайзі. В свою чергу, саме знання, вміння, навики, які характеризують якість робочої сили випускників, пропонуються на ринку праці підприємствам-роботодавцям. Перед тим як франчайзер передає свої права франчайзі він повинен сам розробити, організувати та впровадити даний спосіб чи метод ведення справи в життя. Останній повинен бути успішним та асоціюватись у споживача з певним брендом [5, c.73].

Активний розвиток освітнього франчайзингу за кордоном робить вплив не тільки на форму і обсяг ринкових послуг вищої освіти, а й на її якість та територіальне поширення. Він забезпечує доступність до вищої освіти в тих частинах країни, де воно було раніше недоступно.

В Росії та Україні освітній франчайзинг знайшов своє використання завдяки впровадженню методів дистанційного навчання, як нового напряму розвитку системи освіти. Він направлений на реалізацію головної умови – соціальної доступності (незалежно від місця роботи і мешкання, від соціально-економічних проблем) для значної частини населення якісної професійної освіти.

Освітній франчайзинг дає можливість отримати вищу освіту мешканцям сільської місцевості, регіонам, які віддалені від вузівських центрів; представникам професій, які пов’язані із частою зміною місця проживання та які не мають можливості навчатись у стаціонарних умовах (інваліди, особи із обмеженими можливостями), іноземцям.

Література:

1. Гаращук О. Детермінанти ринку освітніх послуг // Вісник Тернопільського державного економічного університету. – 2006. – № 2. – С.109-113.

2. Демедюк В.Я. Франчайзингова форма просування інновацій вузів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/demedyuk-vya-franchayzingova-forma-prosuvannya-innovatsiy-vuziv/

3. Кіричук З.В. Сутнісний зміст освітнього франчайзингу // Наука й економіка. – 2010. – № 2 (18). – С.128-131.

4. Семенова А.С. Образовательний франчайзинг: сущность, принципи построение и функционирование сети: дис.… канд. экон. наук: 08.00.05 / Семенова Анна Сергеевна. – М., 2002. – 271 с.

5. Цират А.В. Франчайзинг та франчайзинговий договір / Цират А.В. – К., 2002. – 240 с.