Экономические науки/7. Учет и аудит
к.е.н., доцент Даценко А.В., Князюк І.О.
Вінницький торговельно-економічний
інститут КНТЕУ
Особливості та
проблеми контролю операцій з нематеріальними активами
В
сучасних розвинених країнах суб’єкти
господарювання значну увагу приділяють використанню об'єктів нематеріальних
активів у господарській діяльності підприємства як потенційного джерела
отримання економічних вигід. В Україні щороку залучення нематеріальних активів
відбувається дедалі інтенсивніше. Тому розробка методики контролю та аудиту
нематеріальних активів ведеться як на рівні окремих країн, так і міжнародних
організаціях.
Метою
дослідження є виявлення проблемних питань контролю нематеріальних активів і
визначення можливостей їх розв’язання.
Проблеми обліку та особливості
контролю нематеріальних активів на підприємствах є предметом наукових
досліджень багатьох вітчизняних та закордонних вчених, зокрема І. М. Бойчук, Ф.
Ф. Бутинця, В. П. Завгороднього, В. Манакіна, Т. Банасько, Н. Проскуріної.
В
Україні облікове законодавство звужує склад нематеріальних активів, зокрема,
зараховуючи витрати по створенню багатьох нематеріальних активів на витрати
звітного періоду, а методика обліку деяких об’єктів інтелектуальної власності взагалі відсутня.
Загалом до проблем контролю
нематеріальних активів в Україні можна віднести наступні: відсутність єдиного
трактування поняття «нематеріальні активи»; неузгодженість важливих положень
окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику контролю операцій з нематеріальними
активами; відсутність єдиної економічної класифікації нематеріальних активів;
проблема розуміння поняття «інтелектуальний капітал», що використовується світовими економістами для характеристики
результатів творчої діяльності людини; проблема визнання активів
нематеріальними, що викликає неточності у визначенні реальної їх вартості та
занижує балансову вартість підприємств; відсутність єдиної обґрунтованої
методики оцінки нематеріальних об’єктів; проблеми амортизації окремих видів нематеріальних
активів, пов’язані з неможливістю визначення строку їх корисного використання;
неефективне управління нематеріальними ресурсами; відсутність єдиної методики
контролю нематеріальних активів [1, С.31-33].
Однією
з головних проблем контролю нематеріальних активів є відсутність єдиного
трактування поняття «нематеріальні активи». Так,
одні вчені розглядають нематеріальні активи у складі ресурсів підприємства як
складову частину необоротних фондів, інші — як об’єкти інтелектуальної
власності, окремі науковці досліджують сферу нематеріального виробництва. Окрім
того, в деяких джерелах поряд з терміном «нематеріальні активи» використовують
поняття «нематеріальні ресурси», «активи знань», «інтелектуальний капітал» та
ін.
Неоднозначність у визначенні об'єкта такої власності призводить до того, що єдиних підходів до обліку, нарахування амортизації, списання та контролю операцій з нематеріальними активами немає.
До
розмаїття визначень нематеріальних активів додається ще й суперечливість
законодавчо закріпленого категоріально-понятійного апарату. Так, у Податковому
кодексі України нематеріальні активи трактуються як об’єкти інтелектуальної
власності, а також інші аналогічні. Протиріччя у тому, що Законом України «Про
інтелектуальну власність» зазначено, що права інтелектуальної власності не
мають аналогів.
Відповідно до п. 4 П(с)БО 8 [2] нематеріальний актив - немонетарний актив, що не має
матеріальної форми, може бути ідентифікований й утримується підприємством з
метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного
циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в
адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.
Тобто, виходячи з визначення нематеріального активу
можна виділити наступні його критерії: немонетарний актив та не має
матеріальної форми.
Згідно з п. 4 П(с)БО 19 [3] немонетарні активи - всі активи, крім коштів. їхніх
еквівалентів і дебіторської заборгованості у фіксованій (або певної) сумі
грошей. Виходячи з п. З П(с)БО 1 [4] активи - ресурси, контрольовані підприємством
у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе одержанню
економічних вигід у майбутньому.
Виходить, що нематеріальний актив - це ресурс, що не
може бути, по-перше, фінансовим капіталом відповідно до першого економічного
критерію - "немонетарний актив", по-друге, згідно з другим критерієм
"не має матеріальної форми", не може бути ні землею, ні капіталом.
Таким
чином, нематеріальний актив, це ресурс - "праця" або "всі
фізичні й розумові здатності людей, які можна застосовувати у виробництві
товарів і послуг", і "підприємницькі здатності". Тому класифікація
нематеріальних активів, наведена у П(С)БО 8 є недосконалою. Необхідно слово
“право” вилучити з найменувань нематеріальних активів, посилаючись на те, що не
права є нематеріальними активами, а безпосередньо об’єкти інтелектуальної
власності. Усе аналогічно тому, як у бухгалтерському обліку відображено
матеріальні активи. Так, якщо у підприємства відображено матеріальні активи
“Основні засоби”, то ми не вживаємо “Право користування основними засобами”.
Таким чином, необхідно внести зміни і до П(С)БО 8, а саме замінити в назві
субрахунку за Планом рахунків “Авторські та суміжні з ними права” на “Об’єкти
авторських та суміжних з ними прав” [5, С.115-119].
До основних проблемних питань контролю за об’єктами нематеріальних активів відносяться:
− організація контролю за наявністю і рухом
нематеріальних активів шляхом виконання контрольних процедур щодо об’єктів
нематеріальних активів;
− методика проведення інвентаризації
нематеріальних активів, пов’язаних з визначенням послідовності виконання
інвентаризаційних процедур;
−
організація аналітичного
обліку нематеріальних активів [6, С.5-12].
Отже, проблеми контролю операцій з нематеріальними активами можливо
вирішити завдяки удосконаленню етапів проведення контролю:
1.Перевірка положень облікової
політики в частині нематеріальних активів; перевірка висвітлення способів нарахування
амортизаційних відрахувань за окремими групами нематеріальних активів; перевірка
висвітлення організації аналітичного обліку нематеріальних активів.
2.Перевірка наявності нематеріальних
активів: перевірка періодичності проведення інвентаризацій нематеріальних
активів та їх відповідності законодавчим актам; перевірка правильності оформлення
результатів інвентаризацій.
3.Перевірка відповідності показників
фінансової звітності показникам синтетичного і аналітичного обліку
нематеріальних активів; перевірка відображення у звітності нематеріальних
активів за їх видами та відповідність даним синтетичного й аналітичного обліку;
перевірка відображення у звітності сум амортизаційних відрахувань
нематеріальних активів та їх відповідність даним синтетичного й аналітичного
обліку.
4.Перевірка операцій по
надходженню нематеріальних активів; перевірка правильності визначення сум ПДВ
при придбанні нематеріальних активів; перевірка правильності використання форм
первинних документів.
5.Перевірка
правильності нарахування і відображення в обліку амортизації нематеріальних
активів; перевірка відповідності методів амортизації нематеріальних активів.
6.Перевірка
обліку операцій по передачі прав на нематеріальний актив; перевірка
бухгалтерського обліку й оподаткування операцій по безоплатній передачі
нематеріальних активів положенням нормативних актів; перевірка бухгалтерського
обліку й оподаткування операцій по передачі нематеріальних активів як внесок до
статутного капіталу положенням нормативних актів; перевірка бухгалтерського обліку
операцій по списанню нематеріальних активів положенням нормативних актів.
7.Перевірка
наявності та правильності оформлення договорів на використання нематеріальних
активів; перевірка відповідності бухгалтерського обліку прав на використання нематеріальних
активів положенням нормативних актів [6, С.5-12].
Таким чином, категорія нематеріальних активів потребує
подальших глибоких та всебічних досліджень, адже вони стали одним з принципово
важливих об’єктів обліку вітчизняних підприємств. Тому необхідно визначити
єдині критерії ідентифікації нематеріальних активів, гармонізувати облік
нематеріальних об’єктів в Україні, узгодити законодавче регулювання нематеріальних
ресурсів та вдосконалити контроль за операціями з нематеріальними активами.
Література:
1.
Банасько
Т. Проблеми та перспективи дослідження нематеріальних активів в Україні / Т.
Банасько // Економіст. – 2011. - № 3. – С.31-33.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8
„Нематеріальні активи”, затверджене наказом Міністерства фінансів України
18.10.1999 р. № 242.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 „Об’єднанная підприємств”, затверджене наказом
Міністерства фінансів України 07.07.1999 р. № 163.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1
„Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства
фінансів України 31.03.1999 р. № 87.
6. Білозір Л.В. Об’єктний контроль за нематеріальними активами в бухгалтерському обліку / Л.В. Білозір // Бухгалтерський облік, аналіз та аудит: Проблеми теорії, методології, організації: Збірник наукових праць. – 2010. – №2. – С.5-12.