Гавалешко С.

БДФЕУ

Порівняльний аспект обліку облігацій в Україні та

Російській Федерації

 

Анотація: У статті розглядається теоретичні аспекти обліку облігацій в Україні і Російській Федерації, Визначено основні відмінності та обліку облігацій

Ключові слова: облігації, фінансові інструменти, цінні папери власної емісії, поточні та довгострокові фінансові інвестиції

Summary: The article deals with theoretical aspects of accounting bonds in Ukraine and Russia, the main differences and accounting for bonds.

 

Актуальність теми і постановка проблеми. З розвитком економічних відносин практично всі суб’єкти господарювання незалежно від видів діяльності та організаційно-правових форм мають у структурі пасивів, крім власного капіталу, залучений капітал, тобто капітал, що був створений шляхом банківських позик, комерційних кредитів та випуску боргових цінних паперів, що саме визначає актуальність даної теми.

Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу бухгалтерського обліку облігацій в Україні та Росії з метою подальшого удосконалення відображення в системі бухгалтерського обліку операцій з облігаціями.

Аналіз останніх наукових публікацій. Дослідженням обліку облігацій та його порівняння з обліком в зарубжних країнах, зокрема, Росії. займались: Ф.Ф. Бутинець, С.З. Мошенський, С.В.Рудейчук , М.А. Студеннікова, С.Ю. Фомічова, М.М. Шевченко та ін.

Викладення основного матеріалу. В сучасних ринкових умовах  надзвичайно актуальним є пошук альтернативних джерел залучення додаткових фінансових ресурсів. Однак в Україні та Росії найпоширеніший спосіб залучення фінансових ресурсів – це банківські кредити, що є не найстабільнішим джерелом через нестійку фінансово-кредитної системи, негативним є і великі відсотки за надання кредиту.  

Україна достатньо тривалий період часу була у складі Радянського Союзу, а тому ринки цінних паперів Російської Федерації та України мають ряд своїх особливостей, схожостей та відмінностей. Крім того, слід зауважити, що існує ряд проблем на ринку цінних паперів як в Україні, так і в Росії, які потребують оптимальних вирішень.

Зазначимо, що загалом ринок цінних паперів України та Росії мають наступні схожі проблеми розвитку:

1) недосконалість правової бази регулювання ринку цінних паперів;

2) держава не здатна оперативно впливати на ринкові процеси;

3) недостатня зацікавленість інвесторів у виході на відкритий ринок капіталів;

4) відносно низький рівень капіталізації у порівнянні з економічно

розвинутими країнами;

5) недостатній розвиток інфраструктури.

Надзвичайно велику роль у розвитку ринку цінних паперів має бухгалтерський облік, який має відображати всі операції з цінними паперами та надавати необхідну інформацію як емітентам цінних паперів, так і покупцям та інвесторам. Відмітимо, що особливо актуальною та нагальною стає проблема обліку облігацій, адже бухгалтерський облік на підприємстві, у першу чергу, повинен надавати правдиву та достовірну інформацію заінтересованим користувачам з метою попередження непередбачуваних витрат та отримання економічних вигід внаслідок прийняття правильних рішень на основі облікової інформації.

Порівняльного аналіз ринку облігацій України та Росії наведений в табл.1

Табл 1

Порівняльного аналіз ринку облігацій України та Росії

з/п

Критерій порівняння

Україна

Російська Федерація

1.

Визначення поняття “облігація”

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про

цінні папери та фондовий ринок”.

Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей,визначає відносини позики між власником облігації та емітентом,підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення

облігацій строк та виплатити доход заоблігацією, якщо інше

Згідно з Цивільним кодексом Російської

Федерації [1] облігацією визнається цінний

папір, що засвідчує право її власника на

отримання від особи, що випустила

облігацію, в передбачений нею термін

номінальної вартості облігації або іншого

майнового еквіваленту. Облігація надає її

власнику також право на отримання

фіксованого відсотку за нею від номінальної

вартості облігації або інші майнові права

2

Нормативно-правова база

1. Закон України “Про іпотечні облігації” від 22.12.2005 р. № 3273-IV

2. Закон України “Про цінні папери тафондовий ринок” вiд 23.02.2006 р.

№ 3480-IV

1. Федеральный закон РФ от 26.12.95 г.

№ 208-ФЗ “Об акционерных обществах”

2. Федеральный закон РФ от 29.07.1998 г.

№ 136-ФЗ “Об особенностях эмиссии и

обращения государственных и

муниципальных ценных бумаг”

3. Федеральный закон РФ от 22.04.1996 г.

№ 39-ФЗ “О рынке ценных бумаг”

3

Стандарти, що регулюють

бухгалтерський облік інвестиції

в облігації

П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”

Положение бухгалтерського учета (ПБУ)

19/02 “Учет финансовых вложений”,

ПБУ 9/99 “Доходы организации”

4

Первісна вартість для відображення в обліку

За собівартістю інвестицій. Собівартість

фінансової інвестиції складається з:

– ціни її придбання, комісійних винагород,мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансовоїінвестиції;

– справедливої вартості переданих цінних паперів;

– справедливої вартості переданих

активів (п. 4, 5, 6 П(С)БО 12)

За первісною вартістю. До неї включаються фактичні витрати організації на придбання, за виключенням податку на додану вартість та інших податків, які відшкодовуються підприємству (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерації про

податки і збори) (п. 8, 9 ПБУ 19/02)

5

Рахунки, що містять інформацію про інвестиції в

облігації

14 “Довгострокові фінансові інвестиції”(довгострокові облігації – терміном обігу більше 1 року)

352 “Інші поточні фінансові інвестиції”(короткострокові облігації – терміном обігу

не більше 1 р.)

58-2 “Фінансові вкладення в боргові цінні

папери” (для боргових цінних паперів)

6

Види

розміщень

облігацій

– за номінальною вартістю;

– за ціною нижчою за номінальну

вартість (з дисконтом);

– за ціною вищою за номінальну

вартість

 

– за номінальною вартістю;

– за ціною нижчою за номінальну

вартість (з дисконтом);

– за ціною вищою за номінальну

вартість

 

7

Розміщення

облігацій за

номінальною

вартістю

 

Д 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банку”

К 521 “Зобов’язання за

облігаціями”

 

Д 50 “Каса”, 51 “Розрахункові

рахунки”, 52 “Валютні рахунки”

К 66 “Розрахунки по

короткостроковим кредитам і

позикам”, 67 “Розрахунки по

довгострокоим кредитам і позикам”

8

Розміщення

облігацій з

дисконтом

1. Д 31 “Рахунки в банку”

К 521 “Зобов’язання за

облігаціями”;

2. Д 523 “Дисконт за випущеними

облігаціями” К 521 “Зобов’язання

за облігаціями”

Перший спосіб. Обліковою

політикою передбачено відображати

відсотки у складі операційних витрат

в тих звітних періодах, до яких

відносяться дані нарахування:

1. Д 51 “Розрахункові рахунки”

К 66 “Розрахунки по

короткостроковим кредитам і

позикам” – сума основного боргу;

2. Д 91-2 “Інші витрати”

К 66 “Розрахунки по короткостроковим кредитам і позикам” –нараховані відсотки до виплати.

Другий спосіб. Обліковою політикою передбачено заздалегідь відображати суму дисконту у складі витрат майбутніх періодів з подальшим списанням на операційні витрати:

1. Д 51 “Розрахункові рахунки”

К 66 “Розрахунки по

короткостроковим кредитам і позикам” – сума основного боргу;

2. Д 97 “Витрати майбутніх періодів”

К 66 “Розрахунки по короткостроковим кредитам і позикам” – нараховані відсотки.

Потім щомісячно протягом терміну обігу облігацій:

3. Д 91-2 “Інші витрати”

К 97 “Витрати майбутніх періодів” – списано нараховані відсотки до складу операційних витрат

9

Розкриття

інформації про

розміщені

облігації в

звітності

емітента

У формі № 1 “Баланс” емітента

наводиться інформація по

довгострокових зобов’язаннях за

облігаціями (рядок 450).

У Примітках до річної фінансової

звітності обов’язково повинна

наводитися наступна інформація

про зобов’язання підприємства:

– сума та строки погашення

зобов’язання, яке було

виключене зі складу поточних

зобов’язань відповідно до п. 8

П(С)БО 11 “Зобов’язання” із

обґрунтуванням причин

здійснення цього

– перелік та суми зобов’язань, що

включені до статей Балансу (ф.

№ 1) “Інші довгострокові

зобов’язання”, “Інші поточні

зобов’язання”

У формі № 1 “Бухгалтерський баланс” емітента сума заборгованості по розміщеній

облігаційній позиці показується в групі статей “Позики і кредити” розділу “Довгострокові зобов’язання” або “Короткострокові зобов’язання”; у формі № 4 “Звіт про рух і грошових коштів” – по статті “Надходження від позик і кредитів,

наданих іншими організаціями” розділу “Рух грошових коштів по фінансовій діяльності”;

у формі № 5“Додаток до бухгалтерського

балансу” – в розділі “Дебіторська і кредиторська заборгованість”.

Згідно п. 33 ПБУ 15/01 в

бухгалтерській звітності організації-емітента облігацій повиннавідбиватися інформація:

– про наявність і зміну величини заборгованості по облігаційних

позиках;

– про величину, види, терміни погашення розміщених облігацій;

– про терміни погашення облігаційних позик;

– про суми витрат по позиках, включених в операційні витрати і у вартість інвестиційних активів. У випадку нерозміщення або неповного розміщення

облігаційної позики емітент надає інформацію про недоотримані суми і записку пояснення

 

В ході проведення порівняльного аналізу обліку інвестицій в облігації в Україні та Російській Федерації визначено, що існують розбіжності щодо нормативного забезпечення регулювання таких операцій, шляхів інвестування в облігації та у методиці відображення операцій з облігаціями у системі бухгалтерського обліку.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Ринки облігацій України та Росії мають схожі риси, що пояснюється тим, що ринок облігацій в Україні почав формуватися під впливом Російського ринку.

2. Методики бухгалтерського обліку облігацій в Україні та Росії значною міроюподібні, однак мають певні особливості, зокрема:

– використовуються різні рахунки для обліку облігаційних позик;

– в українському плані рахунків для обліку облігацій призначені спеціальні рахунки (рахунок 611 “Поточна заборгованість по довгострокових зобов’язаннях в національній валюті”, рахунок 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”), а в російському – облік ведеться на рахунках короткострокових і довгострокових кредитів та позик (рахунок 66 “Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках”, рахунок 67 “Розрахунки по довгострокових кредитах і позиках”).

– по рахунках, на яких ведеться облік облігацій передбачені різні аналітичні розрізи: в українському плані рахунків – в розрізі підприємств, організацій, установ та фізичних осіб, з якими проводяться розрахунки, за видами та термінами погашення облігацій, а в російському – по видах випущених облігацій, кредиторах і термінах погашення;

– для відображення операцій з дисконтними облігаціями, на відміну відукраїнського законодавства, за російськими положеннями можливі два способи відображення у складі операційних витрат в періоді нарахування відсотків та відображення у складі витрат майбутніх періодів з подальшим списанням на операційні витрати.

Література:

1. Закон України “Про іпотечні облігації” 22.12.2005 р. № 3273-IV

2. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок ” вiд 23.02.2006 р. № 3480-IV

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”: [Електронний ресурс], затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559 – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

4. ПБУ 15/01 “Облік позик і кредитів та витрат по їх обслуговуванню”:

[Електронний ресурс], затверджене наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 02.08.01 р. № 60н

5. Мошенський С.З. Фондовий ринок та інституційне інвестування в Україні: вплив на інвестиційну безпеку держави [Текст]: монографія / Мошенський С.З. – Житомир: ЖДТУ, 2008. – 436 с. – с. 9

6. Рудейчук С.В., Бухгалтерський облік інвестицій в облігації: досвід України та Росії // ВІСНИК ЖДТУ № 1 (51)