Экономические науки/7. Учёт и аудит

К.э.н. Подолянчук Е.А.

Ефремова А.С.

Тарасенко А.М.

Винницкий торгово-экономический институт КНТЕУ, Украина

Необхідність аудиту фінансових інвестицій в процесі управління

Інвестування лежить в основі функціонування сучасної економіки: воно інтегрує інтереси і ресурси фізичних та юридичних осіб і держави для ефективного соціально-економічного розвитку. Світовий досвід переконує, що країни не в змозі повноцінно розвиватися без залучення й ефективного використання інвестицій, у тому числі іноземних. Акумулюючи підприємницький, державний і змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, а й пожвавлюють ринки товарів і послуг. Залучення іноземних інвестицій забезпечує технічне та технологічне вдосконалення виробництва, створення нових робочих місць, реалізацію інноваційних проектів , впровадження винаходів і відкриттів, проектів у сфері високих технологій.[2]

Актуальність даної теми зумовлена тим, що в умовах ринкової економіки можливостей для інвестування багато, але будь-яке підприємство має обмежені вільні фінансові ресурси, доступні для вкладення інвестицій. Тому постає задача оптимізації інвестиційного портфеля. Застосування аудиту в даній сфері допоможе оцінити процес оперативного управління портфелем фінансових інвестицій, який існує на підприємстві.

Взагалі, дослідженню основних напрямків організації і підсилення контролю інвестиційної діяльності та розробці методичної й технологічної процедури аудиту інвестиційної діяльності як форми незалежного контролю на підприємствах, приділяють увагу ряд вітчизняних та зарубіжних вчених: В.І. Подольський, Т.А., Дубровіна А.Д., Шеремет, В.П., Суйц та інші.

Метою аудиту операцій з фінансовими інвестиціями є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності їх використання, достовірності відображення та розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень подання фінансової звітності та здатність підприємства залучати та збільшувати капітал для подальшої безперервної діяльності підприємства.

Відповідно до першочергових завдань аудиту інвестицій належить перевірка:

ü наявності документів, які підтверджують право власності на фінансові інвестиції;

ü правильності віднесення активів підприємства до фінансових інвестицій та відповідно термінів їх погашення (строків отримання доходу);

ü правильність розмежування в обліку довгострокових та поточних фінансових інвестицій;

ü відповідність даних систематичного та аналітичного обліку фінансових інвестицій.[1]

Значення бізнес-плану має бути вирішальним на стадії планування й аудиторської експертизи проекту. Для цього необхідно використовувати вітчизняні й зарубіжні методики, враховуючи особливості управління і розвитку економіки України: рівень рентабельності; паралельне використання вільноконвертованої валюти і гривні; структурні зміни у ціноутворенні; затримання взаємних платежів; нестабільність поставок та ін. Аудитор разом із глибоким аналізом проекту, що враховує перелічені фактори, проводить за даними бізнес-плану аналіз ризику. При цьому необхідно визначити ключові фактори ризику та можливі шляхи і методи запобігання їм. Аналіз ризику важливий ще й тому, що вітчизняні та іноземні інвестори повинні перебувати в однакових інформаційних умовах і свідомо брати на себе частку спільного ризику. Інакше іноземний інвестор у процесі спільної діяльності виявляє негативні фактори для інвестицій і стає не партнером, а опонентом, що піддає сумніву компетенцію українського партнера, неспроможного до співробітництва. Для забезпечення якісної аудиторської експертизи інвестиційних проектів необхідно всі пропозиції і пояснення бізнес-плану привести до рівня міжнародних і національних стандартів. Це дасть змогу систематизувати процес експертизи і створити базу для порівняння різних проектів, використовуючи єдину систему критеріїв; інвестору здійснити активний пошук проектів, щоб забезпечити аудитору широкий вибір найбільш оптимального проекту: аудитор аналізувати подані на експертизу проекти за багатоступеневою схемою, яка складається з таких етапів: попередня експертиза; основна експертиза (інвестиційний аналіз); підсумковий аналіз (прийняття рішень про фінансування проекту). Попередня експертиза передбачає визначення критеріїв оцінки, мінімальної трудомісткості, що знижує вартість експертних робіт, залучення до експертизи інших фахівців, можливість отримання інтегрального показника ефективності проекту за результатами аналізу, проведеного аудитором. Для цього використовуються методичні прийоми експертних оцінок. Розробляється перелік критеріїв у вигляді листів опитування фахівців, де для кожного із критеріїв визначають відповідні коефіцієнти, які мають суттєві значення.[3]

Отже, запровадження і подальше використання обов’язкового аудиту фінансових інвестицій сприятиме створенню ефективного інвестиційного клімату в Україні, підвищить інвестиційну привабливість для іноземних покупців. Це, в свою чергу, дасть змогу уникнути відтоку капіталу (прибутку) за кордон і покращить інвестиційний клімат в середині країни.

Література:

1. Організація і методика аудиту: Навчальний посібник/ Никонович М.О., Рудько К.О., Юр’єва О.А. - К: Київ, 2006.- 472 с.

2. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991р. №150-ХІІ: Режим доступу:

3. Сахарцева І.І. Теоретико-методичні аспекти формування програми аудиту. Монографія/ Сахарцева І.І. - Київ: Кондор, 2005 - 374 с.