Андрієвська Є.В.

Одеський національний економічний університет, Одеса

Розрахунок точки реструктуризації за допомогою

аттракторів

Життєвий цикл організації дозволяє визначити точки «перелому», причини і антикризові дії. Використання методики аналізу життєвого циклу організації виробляється для визначення напряму змін в діяльності організації. Згідно концепції життєвого циклу організації її діяльність проходіт п'ять основних стадій: народження організації; дитинство і юність; зрілість; старіння організації; відродження або зникнення.

Занепад - це етап реструктуризації, період уповільнення зростання і структурних змін, диференціація товарів (ринків), передбачення нових потреб (прагнення до комплексності, децентралізація, диверсифікація ринків).

Етап спаду - період, що характеризується різким падінням збуту і зниженням прибули; організація шукає нові можливості і дороги утримання ринків. Стадія старості організації визначається як протиріччя між нею і довкіллям, яке виражається або в появі конкурентів на зайнятому ринку або в зникненні ринку.

У такій ситуації отримуваний організацією реальний досвід не фіксується в існуючих знаннях організації. В результаті базові вистави перестають адекватно інтерпретувати реальні події, а проголошені цінності членами колективу не сприймаються як цінності. Це означає, що механізми, що забезпечували трансформацію знань організації, по яких-небудь причинах зникають і відбувається розрив в ланцюжках формування знань. Відбувається накопичення неформалізованих знань, які тим часом жодним чином не вбудовуються в існуючу систему вистав.

При переходу організації від однієї стадії розвитку до іншої, відбувається накопичення організаційних проблем. Менеджерам повинні уявляти, чи є ці проблеми наслідком ухвалення невірних управлінських рішень, чи можуть вони бути наслідком незначних корегувань системи управління або вони свідчать про наближення наступної стадії життєвого циклу, а отже, пов'язані з необхідністю проведення організаційних змін.

Фази життєвого циклу організації можна описувати за допомогою динаміки обсягів виробництва. Досягнення рівноваги фірми - того обсягу виробництва, коли прибуток стає максимальним, - пряма дорога до переходу в нову якість. Невирішення даної проблеми - рух у напрямі вмирання економічної організації.

Навіть найуспішніші фірми, що «живуть» довго, не можуть похвалитися, що після кожного життєвого циклу вони ставали більшими, а їх бізнес зростав. Періоди, пов'язані із здобуттям збитків, не є виключеннями в їх «житті». Головне для них - здобуття прибутку за весь період життєвого циклу (сьогоднішні збитки можуть бути покриті попередніми прибутками і накопиченим в попередніх циклах капіталом). Необхідно сказати, що в життєвому циклі фірми дуже важливе місце належить четвертій фазі. «Вилка», що з'являється, або дає фірмі можливість розвиватися в майбутньому, або приводить до вмирання економічної організації.

Слід враховувати, що володіння передовою технологією, кваліфікованою робочою силою, ефективною службою маркетингу на сучасному етапі недостатньо. Необхідно переосмислити способи ведення бізнесу, що дозволяють розпізнати ключові позиції в змінних тенденціях ринку і прогнозувати розвиток подій.

Методологія реструктуризації передбачає, що необхідність в структурних змінах виникає в економічній системі, коли вона знаходиться в околицях критичної крапки, яку назвемо точкою реструктуризації. При виділенні певного часу, досягши максимальної виробничої потужності або при вичерпанні ресурсів, зміні зовнішнього середовища, кон'юнктура тощо може виникнути загроза втрати положення на ринку і успішне існування фірми стає маловірогідним. Якщо фірма, як економічна система, стійка, то малі зрушення параметрів ведуть до малих змін економічних показників. При цьому однією з істотних змін є трансформація активів фірми, яка приводить до періодичної їх реструктуризації.

Виникає необхідність в створенні методики оцінки періодичності змін станів фірми і часу кризових станів. Від вибору точки реструктуризації багато в чому залежить ефективність реструктуризації. Визначення точки реструктуризації повинне виходити з динамічних законів тимчасової еволюції системи, руху від передісторії до поточного стану. Крапка, в якій порушується стійкість стану фірми, свідчить про перехід з області з одним типом динаміки в область якісно нової динаміки.

Розглянемо послідовність визначення точки реструктуризації на прикладі машинобудівних підприємств Одеської області. Методика вибору точки реструктуризації передбачає наступні кроки (рис. 1). Оскільки є ряд величин x₁, x₂. x_n послідовних значень виручки машинобудівних підприємств, то можна побудувати фазовий простір для ретроспективних даних, а потім відшукати період Т існування системи. Визначивши подальшу (прогнозовану) величину x і період Т, можна прогнозувати точку переходу від однієї структури активів до іншої - точки реструктуризації.

Рисунок 1 – Алгоритм вибору точки реструктуризації

Безліч крапок або підпростір у фазовому просторі, до якого наближається траєкторія після загасання перехідних процесів, дозволяє реконструювати аттрактори для конкретних підприємств. При побудові аттракторів, тобто стійкого стан, до якого прагне система, необхідно враховувати, що

x_(t+T) = x₂ (1)

Тимчасові ряди об'ємів виручки машинобудівних підприємств представлені на рисунку 2.

Рисунок 2- Тимчасові ряди об'ємів виручки машинобудівних підприємств

Виробимо реконструкцію аттракторів з тимчасових рядів аналізованих підприємств (рисунок 3).

Реконструюючи криву до певної крапки, можемо екстраполювати отримані крапки для складання прогнозу. Здобуття інформації для проведення розрахунків не представляє скрути у випадку збереженні структури витрат на підприємствах. Крім того, для здобуття досить репрезентативної вибірки можна перейти від річних звітних даних до квартальних.

Рисунок 3 - Реконструкція аттракторів з тимчасових рядів підприємств

Таким чином, описана в статті методика дозволяє:

- оцінити час старту процесів реструктуризації;

- виявити тренд зміни фінансових показників досліджень динамічних ( нелінійних) процесів підприємств;

- визначити критичні крапки, які служать вказівкою на необхідність проведення реструктуризації і вибору стратегії в глобальному конкурентному середовищі як динамічної нелінійної системи;

- прогнозувати значення активів підприємства і приймати відповідні управлінські рішення.

Литература

1. Аренков И.А., Бенчмаркинг и маркетинговые решения. / И.А. Аренков, Г.Л. Багиев // Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУЭФ, – 2007. – 536 с.

2. Гаращук О.В. Реструктуризація на основі інноваційної діяльності підприємств / О.В. Гаращук, В.М. Матієнко, О.І. Щукін. - // Економічний вісник Донбасу № 1 (23), 2011. – С. 190-193.

3. Калинцева М.Е. Методика реструктуризации фирмы // Научные записки НГУЭУ, 2004, вып. 3. – С. 34-50.