Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Ворох А.О.

Українська інженерно-педагогічна академія

Експериментальна перевірка методики використання електронного навчального курсу при вивченні інженерної та комп’ютерної графіки та її вплив на когнітивну сферу студентів

 

На виконання соціального замовлення необхідно активно запроваджувати інформаційні технології у навчальний процес, що дозволить готувати професійні кадри з урахуванням особистісного розвитку, підвищення рівня креативності мислення, формування інформаційних практичних вмінь та навичок. Основою інформаційних технологій навчання є електронні навчальні курси, як новітні засоби навчання сучасної системи професійної освіти.

Метою нашого дослідження є експериментальна перевірка ефективності методики використання електронних навчальних курсів щодо їх впливу на когнітивну сферу студентів при вивченні інженерної та комп’ютерної графіки інженерами-педагогами на основі оптимально підібраних критеріїв.

Гіпотеза дослідження складається у тому, що процес навчання буде більш ефективним за умов використання електронних навчальних курсів. При цьому, в якості основних критеріїв ефективності будуть аналізуватись: коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (навчання буде вважатись ефективним, якщо коефіцієнт засвоєння  в експериментальній групі підвищиться після проведення педагогічного експерименту у порівнянні з коефіцієнтом до експерименту); рівень знань (навчання ефективне, якщо підвищиться рівень знань студентів в експериментальній групі).

Виходячи з висунутої гіпотези дослідження передбачається розв’язати наступні завдання: 1. дослідити коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу; 2. дослідити рівень знань студентів; 3. проаналізувати та порівняти результати у контрольній та експериментальній групах.

Педагогічний експеримент проводився на базі Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту Української інженерно-педагогічної академії серед студентів першого курсу, що вивчають дисципліну "Інженерна та комп’ютерна графіка": група Хч1-1 (обрана як експериментальна) – 17 студентів, група Н1-1 (обрана як контрольна) – 22 студенти. Групи, що прийняли участь в експерименті, не були профільними або обраними спеціально, тому в них присутні студенти з різною успішністю (за підсумками вхідного контролю). Заняття у контрольній групі проводились за традиційною методикою (викладач і традиційний підручник), а в експериментальній групі навчання проводилось навчання проводилось з використанням електронного навчального курсу. Контроль знань проводився шляхом проведення контрольних тестувань (по 15 тестових питань у кожному) за темами модулю № 1 "Нарисна геометрія" з дисципліни "Інженерна та комп’ютерна графіка". Крім цього, відстежувались зміни когнітивної сфери студентів на кожному етапі експерименту у кожній групі.

Характеристикою рівня знань студентів є кількість правильних відповідей на контрольних тестуваннях. Будемо порівнювати результати вимірювань рівня знань у контрольній та експериментальній групах до та по завершенню експерименту. Так як данні вимірювались у шкалі відношень, то для перевірки гіпотези про збіг характеристик двох груп (експериментальної і контрольної) нами використовувався критерій Крамера-Уелча [1].

За результатами вимірювань було визначено, що початкові (до експерименту) стани експериментальної і контрольної груп співпадають, а кінцеві (по завершенню експерименту) – різняться з вірогідністю 95%. Отже, можна зробити висновок, що ефект змін обумовлений застосуванням електронного навчального курсу.

У ході експерименту було виділено три рівні знань студентів: низький (кількість правильних відповідей на тест менше 75%); середній (кількість правильних відповідей на тест знаходиться у межах 75-89%); високий (кількість правильних відповідей на тест знаходиться у межах 90-100%). Також вимірювався коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу К = П/О, де П – кількість правильно виконаних студентом операцій тесту; О – загальна кількість операцій в тесті [2].

Результати експерименту показали, що:

1) при застосуванні електронного навчального курсу підвищився рівень знань студентів в експериментальній групі у порівнянні з контрольною: а) низький рівень – зменшився з 94% до 82% в експериментальній групі та залишився без змін у контрольній групі; б) середній рівень – залишився без змін в експериментальній та контрольній групах; в) високий рівень – збільшився з 0% до 12% в експериментальній групі та залишився без змін у контрольній групі.

2) Покращився коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу з 0,42 до 0,53 (збільшився на 26%) в експериментальній групі та з 0,53 до 0,55 у контрольній групі (збільшився на 4%).

Експериментальні данні дозволяють зробити висновок про те, що застосування електронного навчального курсу з інженерної та комп’ютерної графіки при підготовці інженерів-педагогів дозволило удосконалити освітній процес та підвищити його ефективність щодо когнітивної сфери студентів. Результати педагогічного експерименту підтверджують гіпотезу нашого дослідження.

Серед подальших пошуків у дослідній області можна виділити визначення додаткових критерії ефективності використання електронних навчальних курсів та інших електронних навчальних засобів для різних спеціальностей з різних навчальних дисциплін.

 

Література:

1. Смирнов С.А. Педагогика: Педагогические теории, системы, технологии. – М.: Академия, 2006. – 512 с.

2. Новиков Д.А. Статистические методы в педагогических исследованиях. – М.: М3-Пресс, 2004. – 67 с.