УМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ

Романчишин Олег, Сидорко Олег

Льваівський державний університет фізичної культури

Аналіз спеціальної літератури показав, що від рівня фізичної підготовленості, рівня здоров’я, потреби духовного й фізичного самовдосконалення та здорового способу життя учителів фізичної культури, учителів-класоводів, вихователів дошкільних установ напряму залежить рівень цих показників їх вихованців (Пєхота Е. Н., 1997, Чорноштан А. Г., 2002, Чабан І. П., 2002, Крамар В. У. 2002, Бабич В. І., 2004, , Римар М. П., 2005, Черняков В. В., 2005, Гончаренко М. С., 2006, Шмигов П., 2007, Іваній І. В., 2007, Степанко А. В., 2009 та ін). Проте рівень підготовленості педагогічних працівників є невисоким, що потребує його підвищення в умовах переходу до європейської моделі освіти.

Мета – сформулювати педагогічні умови покращення рівня готовності студентів педагогічних спеціальностей до фізкультурно-оздоровчої роботи і перевірити їх ефективність.

Результати і обговорення. Проведений констатувальний етап дисертаційного дослідження виявив практичну необхідність створення педагогічних умов формування готовності майбутнього вчителя до фізкультурно-оздоровчої роботи та умов її впровадження у навчально-виховний процес вищої педагогічної освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Відтак на підставі результатів дослідження, отриманих на попередніх етапах дослідження, було розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів фізичної культури, трудового навчання, учителів молодших класів і вихователів дошкільних закладів до фізкультурно-оздоровчої роботи, яка спрямована на виконання соціального замовлення.

Нашими дослідженнями встановлено, що формування готовності майбутніх учителів до фізкультурно-оздоровчої роботи в умовах навчання у педагогічних ВНЗ І-ІІ рівня акредитації набуває ефективності за реалізації комплексу таких педагогічних умов:

• застосування індивідуально-групового підходу в удосконаленні інваріантної та варіативної частин освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів різних спеціальностей з метою послідовного формування компонентів готовності випускників відділень ТН, ПН та ДВ педагогічних коледжів до фізкультурно-оздоровчої роботи відповідно до вимог державного стандарту: включення модулів «здоровий спосіб життя та його складові» та «фізична рекреація» до змісту навчальних дисциплін охорона праці та безпека життєдіяльності людини, введення нової навчальної дисципліни «фізкультурно-оздоровча робота» у навчальний план підготовки студентів усіх відділень.

З метою цілеспрямованого формування позитивного ставлення до фізичної активності, фізичної працездатності, соматичного здоров’я, статури студентів відділень ТН, ПН та ДВ проводилося моральне та матеріальне заохочення, створювалися можливості відвідування у вільний від навчання час (у позанавчальний час, під час сесій і канікул) занять у секціях зі степ-аеробіки, шейпінгу, волейболу, баскетболу, футболу, легкої атлетики при Бродівській ДЮСШ та атлетичної гімнастики при Бродівському спортивному клубі силових видів спорту «Самсон».

Для найбільш обдарованих студентів-спортсменів (студентів відділення ФВ) передбачено можливість удосконалення спортивної майстерності у ДЮСШ з улюблених видів спорту; залучення студентів ФВ до розробки методичних рекомендацій з вирішення ситуаційних завдань для покращення фігури, соматичного і психічного здоров’я, фізичної підготовленості конкретних студентів (нефізкультурних відділень) і оприлюднення їх в кабінеті теорії і методики фізичного виховання; організація студентської науково-дослідної лабораторії з метою отримати цілісне уявлення про ставлення студентів до ФВ, спосіб життя, стан соматичного здоров’я і фізичної підготовленості, діяльність котрого передбачала щорічне проведення анонімних опитувань, для вивчення способу життя і побуту студентів, мотивів і причин незадовільного ставлення до ФВ, тестування функціональної та фізичної підготовленості, створення електронного банку даних.

• впровадження програми формування культури здоров’я студентів (спрямованої на усвідомлення студентами особистісної значущості здоров’я і поліпшення своєї готовності як необхідної передумови професійної самореалізації, на усвідомлення й застереження від небезпеки, яка виникає і поглиблюється у зв’язку з вкрай безвідповідальним ставленням більшості молоді та студентів до власного здоров’я; активізація самостійної оздоровчої діяльності студентів, забезпеченні можливості вибору виду рухової активності шляхом впровадження до навчальних занять популярних серед студентської молоді видів спорту, зокрема футболу, баскетболу, легкої атлетики, степ-аеробіки, волейболу, атлетичної гімнастики, аеробіки; постійний скринінг, моніторинг і оприлюднення даних про соматичне здоров’я студентів на підставі проведення ними самими лабораторних вимірів функціональних показників; проведення конкурсів та олімпіад);

• поступове та планомірне використання засобів та форм відповідно до етапів формування готовності студентів педагогічних коледжів до фізкультурно-оздоровчої роботи;

• удосконалення змісту навчальної дисципліни ,,Фізичне виховання” (сучасних оздоровчих систем, спеціальних комплексів, фізичних вправ (з методикою їх викладання), спрямованих на формування фізичної культури, здорового способу життя студентської молоді, які надають змогу цілеспрямовано впливати на стан фізичного здоров’я, здоров’я, досконалої статури, рекреації, реабілітації засобами фізичного виховання, навичок контролю за показниками фізичного розвитку та фізичної підготовленості, стану здоров’я);

• розробка на основі міжпредметних зв’язків та впровадження комплексної навчальної дисципліни «фізкультурно-оздоровча робота», зміст якої спрямований на засвоєння та узагальнення попереднього матеріалу та отримання нової інформації з підтримання та зміцнення здоров’я дітей і молоді, що здійснюється засобами фізичного виховання з урахуванням стану їх здоров’я, рівня фізичного та психічного розвитку; оволодіння студентами методиками діагностики, аналізу та практичними вміннями вдосконалення власного фізичного здоров’я; реалізацію теоретичних знань і практичних навичок під час проходження педагогічної практики та самостійних занять;

• розробка навчально-методичного забезпечення комплексної навчальної дисципліни «фізкультурно-оздоровча робота» та методичних рекомендацій щодо оптимальної організації процесу формування готовності студентів педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації до фізкультурно-оздоровчої роботи;

• покращання якості контролю за готовністю до фізкультурно-оздоровчої роботи студентів (упровадження у навчально-виховний процес авторської діагностичної системи визначення рівня сформованості готовності студентів педагогічних коледжів до фізкультурно-оздоровчої роботи; введення питань із модулів «Здоровий спосіб життя і його складові» і «Фізична рекреація» до екзаменаційних вимог; застосування багатокомпонентних, комплексних завдань, що потребують бази різнохарактерних знань, розв’язання професійних ситуацій з їх практичним вирішенням).

У результаті це знайшло вияв у статистично достовірній позитивній динаміці загальних рівнів сформованості готовності студентів до фізкультурно-оздоровчої роботи (табл. 1).

Таблиця 1

Показники готовності студентів (%) до фізкультурно-оздоровчої діяльності на початку та після завершення педагогічного експерименту

Рівні готов-ності	Групи	Компоненти готовності									Інтегрований показник готовності
		Ціннісно- мотива-ційний		Функціо-нальний		Діяль-нісний		Когні-тивний			Інтегрований показник готовності
		1 зріз	2 зріз	1 зріз	2 зріз	1 зріз	2 зріз	1 зріз		2 зріз	1 зріз		2 зріз
Високий	КГ (n=727)	1,69	2,51	3.23	3,25	19,25	17,84		18,86	20,38		10,76	11,00
Високий	ЕГ (n=724)	1,48	7,48	4,46	5,80	18,98	20,98		17,21	19,45		10,53	13,43
Вищий за середній	КГ (n=727)	35,92	35,11	16.67	17,00	23,53	25,14		33,77	39,48		27,47	29,18
Вищий за середній	КГ (n=724)	36,48	41,04	15,22	26,42	22,41	26,80		33,32	33,18		26,86	31,86
Середній	КГ (n=727)	42,16	49,42	38.04	41,05	23,80	28,75		20,18	23,76		31,05	35,75
Середній	ЕГ (n=724)	41,77	50,36	40,46	42,20	23,12	33,18		21,20	26,80		31,63	38,14
Нижчий за середній	КГ (n=727)	10,96	11,38	31.05	30,40	17,38	15,16		27,19	16,38		21,65	18,33
Нижчий за середній	КГ (n=724)	10,79	1,12	29,15	21,03	18,10	14,00		25,84	21,04		20,97	14,29
Низький	КГ (n=727)	9,27	1,58	11.02	8,30	16,04	13,11		0	0		9,08	5,75
Низький	ЕГ (n=724)	9,48	0	10,71	4,55	17,39	5,04		2,43	0,47		10,00	2,52

Значна кількість студентів (13,43%) досягла високого рівня. З 26,86% до 31,86% зросла кількість студентів, яким властивий вищий від середнього рівень готовності, з 31,63% до 38,14% збільшилась кількість студентів з середнім рівнем готовності. Водночас зменшився відсоток студентів з низьким (з 10,00% до 2,52%) і нижчим від середнього (з 20,97% до 14,29%) рівнем готовності до фізкультурно-оздоровчої роботи.

Дані експериментальної роботи свідчать, що всі показники ефективності підготовки майбутніх учителів фізичної культури до фізкультурно-оздоровчої роботи на кінець педагогічного експерименту в експериментальній групі вищими, ніж у контрольній.

Внаслідок впровадження авторської організаційно-педагогічної системи в навчальний процес педагогічного коледжу у студентів експериментальної групи відбулися статистично достовірні зміни в основних компонентах готовності до фізкультурно-оздоровчої роботи: ціннісно-мотиваційному, функціональному, когнітивносму та діяльнісно-кондиційному. При цьому варто зазначити, що більші зміни були зафіксовані у відносно найгірше розвинутих сторонах готовності студентів, зафіксованих на початку ПЕ, – цінісно-мотиваційному та функціональному (30,32% і 69,75% проти 29,00% – діяльнісно-кондиційному і 9,30% – когнітивному).

Відтак було пітверджено, що обгрунтовані нами педагогічні умови удосконалення готовності студентів педагогічних коледжів до фізкультурно-оздоровчої роботи є ефективнішими, ніж традиційні.

Висновки

1. Значна кількість студентів (18,43%) досягла високого рівня. З 15,67% до 25,44% зросла кількість студентів, яким властивий вищий від середнього рівень готовності, з 35,44% до 40,46% збільшилась кількість студентів з середнім рівнем готовності. Водночас зменшився відсоток студентів з низьким (з 8,56% до 2,18%) і нижчим від середнього (з 26,46% до 13,49%) рівнем готовності до фізкультурно-оздоровчої роботи.