Філологічні науки/4. Синтаксис: структура, семантика, функція

Кузів Р. В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Структура лексико-семантичної групи “nature” в давньоанглійському періоді

Сучасна когнітивна лінгвістика вважає мову універсальною формою первинної концептуалізації довкілля та раціоналізації досвіду, тому одним із ключових її термінів є термін “концепт”, який відображає знання та досвід людини [2, c. 48].

Однією із суттєвих рис концепту є його структурованість. Загалом структуру концепту можна зобразити у вигляді кола, яке складається із ядра та периферії. Ядро концепту – це основні поняття, семи, зафіксовані у словниках, що формують приядрову зону концептосфери. Периферія – це ті конотативні, асоціативні додатки, які вносяться культурою та реалізуються за допомогою певного набору слів-репрезентантів.

Поняття “природа” лежить в основі концепту “nature”, проте термін “концепт” значно ширший за термін “поняття”. М. М. Болдирьов пише: “На відміну від поняття, яке відбиває найбільш загальні, істотні (логічно конструйовані) ознаки предмета або явища, концепт може відбивати один або декілька, будь-які, не обов’язково істотні ознаки об’єкту" [1, c. 102]. Концепт “nature” – це універсальне поняття, але в той же час він має свої власні специфічні риси – національні особливості (колорит), стосунки між людським життям і природою – в системі літературного тексту [4, с. 61]. Концепт “nature” є базовим концептом концептуальної картини світу людини. Концепт розуміється як етнічно та культурно обумовлене, складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та може бути втіленим у семантиці мовних одиниць. Концепт розглядається як загальне родове поняття відносно конкретних видових понять певного класу [5, c. 257 ].

Концепт “nature” відображає у мовній свідомості багатовіковий досвід інтроспекції етносу у вигляді загально універсальних та культурно специфічних уявлень про відповідні природні явища.

Концепт “nature” вважається складним і багатокомпонентним, словникові визначення “nature” не відрізняються однозначністю і точністю. Точне визначення важко дати, бо природа відноситься до так званих гуманістичних систем, включаючи людину, а відповідно до сучасної логіки, визначення подібних систем не відповідають високим стандартам точності [3, c. 545].

По-перше, природа – це оточуючий нас матеріальний світ, все існуюче в всесвіті, речове. Тут синонімами можуть виступити такі лексеми як “космос”, “всесвіт”. Природа поділяється на органічний та неорганічний світ, який включає в себе флору і фауну. Людина як істота біологічна також вважається частиною цього світу [6, c. 437].

Досліджуваний нами концепт має достатньо складну багаторівневу структуру. Концептуальна система лексеми “nature” включає в староанглійській мові наступні номінативні одиниці: æcer, ǽfnung, æðeltungol, cedar, cropp, gærswyrt, héahbeorg, íegstréam, ís, lagu, land, léaf, léoma, lyft, lyftfæt, lyftfléogend, lyfthelm, néat, wind, wudu. Здійснивши концептуальний аналіз, ми виділили такі семантичні категорії концепту “nature”, а саме:

1. The elements of the natural world

Сюди належать лексеми на позначення елементів природного світу: ceder, lyftfléogend, léaf, croppa, íegstréam, néat, gærswyrt, wudu, héahbeorg.

2. Natural scenery

Елементи, які входять до складу природного ландшафту: lagu, land, æcer.

3. The power underlying all phenomena in the material world

Cила, яка лежить в основі всіх явищ матеріального світу, включає в себе такі лексеми: ǽfnung, wind, lyft, lyfthelm, lyftfæt, æðeltungol, léoma, ǽfnung, ís [7, 8].

Ми на основі словника староанглійської мови [9] визначили структуру кожного слова, що входить до ЛСГ “nature”.

1. ceder n (cedres/-), m (cedres/cedras), f (-e/-a) cedar - 1) tree;

2. lyftfléogend m (-es/-) - 1) flier in the air; 2) bird;

3. ǽfnung f (-e/-a) – 1) evening; 2) sunset;

4. lagu f  (-e/-a) - 1) law, ordinance, rule, regulation; 2) right, legal privilege; 3) district governed by the same laws; 4) m (-a/-a) sea, flood, water, ocean; 5) name of rune for L;

5. wind - OE wind m (-es/-as) - 1) wind;

6. léaf f (-e/-a) - 1) leave, permission, privilege; 2) n (-es/-) leaf, shoot, pl foliage, sheet of paper;

7. croppa m (-es/-as) - 1) cluster, bunch; 2) sprout, flower, berry; 3) ear of corn, crop (of a bird), kidney, pebble;

8. lyft f (-e/-a), m (-es/-as), n (-es/-) - 1) air; 2) sky, clouds; 3) atmosphere;

9. íegstréam m (-es/-as) 1) current; 2) river; 3) sea;

10. néat n (-es/-) - 1) animal, beast; 2) ox, cow, cattle, pl cattle;

11. gærswyrt f (-e/-e) - 1) grass; 2) herba;

12. lyfthelm m (-es/-as) - 1) air; 2) mist; 3) cloud;

13. wudu m (-a/-a) - 1) wood, forest; 2) grove, tree; 3) the Cross, Rood; 4) timber;

14. æðeltungol n (-tungles/-) - 1) star;

15. léoma m (-n/-n) - 1) ray of light, beam, radiance, gleam; 2) glare, lightning;

16. lyftfæt n (-es/-fatu) - 1) vessel in the air; 2) moon;

17. ís n (-es/-) - 1) ice, pl pieces of ice; 2) name of the rune for I;

18. land n (-es/-) - 1) earth, land, soil; 2) territory, realm, province; district, 3) landed property, country (not town), ridge in a ploughed field;

19. héahbeorg m (-es/-as) - 1) high mountain; 2) rock;

20. æcer m (-es/-as) - 1) field; 2) land, a definite quantity of land; 3) what is sown, sown land, cultivated land; 4) strip of plough-land; 5) crop [9].

Метою дослiдження є отримання частотних характеристик лексем із значенням “nature”. В староанглiйськiй мовi матеріалом дослідження послужили твори “Juliana”, “Beowulf”, “Dream of the Rood”.

За результатом нашого дослiдження найбільш вживаними виявились лексеми wudu та néat, які вжиті 22 рази і становлять 25% вiд усiх лексем iз значенням nature.

Лексема wind – 15 випадків вживання, land – 9, що дорiвнює 15%. Слова lyft, croppa, lyfthelm були вжиті в 7 випадках і становлять 10%.

Найменш вживаними лексемами є lagu і æcer, які зустрічаються лише в 5 випадках та дорівнюють 5% від усіх лексем, що позначають природу.

За даними результатами можна визначити структуру вживання лексем у староанглiйських текстах

Рис. 1. Cтруктура вживання лексем зі значенням “nature” в староанглiйськiй мовi

1 – ядро (25%)

2- перший периферійний ряд (15%)

3- другий периферійний ряд (10%)

Найчастіше вживаються в текстах лексеми wudu та néat, тому вони являються ядром. Лексеми wind і land знаходяться на периферії 1-го ряду. До периферії 2-го ряду відносимо слова lyft, croppa, lyfthelm. Лексичні одиниці lagu і æcer вживаються лише 5 разів, тому знаходяться на ще більш віддаленій відстані від ядра.

Література:

1. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика / Болдырев Н. Н. – Тамбов : Изд-во ТГУ имени Г. Р. Державина, 2002. – 123с.

2. Нерознак В. П. От концепта к слову: к проблеме филологического концептуализма / В. П. Нерознак // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков. – Омск, 1998. – С. 80-85.

3. Новейший философский словарь: 3-е изд., испр. / Сост. А. А. Грицанов. – Минск : Книжный Дом, 2003. – 1280 с.

4. Приходько А. М. Концепти та концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько А. М. – Запоріжжя : Прем’єр, 2008. – 332с.

5. Селіванова О. Сучасні лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Селіванова О. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.

6. Словарь русского языка: В 4 т. / Под ред. А. П. Евгеньевой. – М. : Рус. яз., 1981–1984. – Т. 3. – 752 с.

7. New Webster's Dictionary and Roget's Thesaurus / ed. Barbara Ann Kipfer. – N.Y. : Book Essentials, Inc., 1992. – 1024 p.

8. The New Webster`s Encyclopedic Dictionary of the English Language: over 100 000 Entries / . – N.Y. : Gramercy Books, 1997. – 1008 p.

9. Bosworth J., Toller N. T. An Anglo-Saxon Dictionary, Based on the Manuscript Collections of the Late Joseph Bosworth [Електронний ресурс] / еd. by T. Northcote Toller and Alistair Campbell. – Oxford : Oxford University Press, 1921. – 2069 p. – Режим доступу: http://www.ling.upenn.edu/~kurisuto/germanic/oe_

bosworthtoller_about.html.