Філологічні науки/5. Методи і прийоми контролю рівня володіння іноземною мовою

Викладач Лєбєдєва М.О.

Національний Технічний Університет України «КПІ», Україна

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ

Питання вдосконалення оцінки знань і контролю навичок та умінь неодноразово розглядалися викладачами іноземних мов. В цілях перевірки успішності засвоєння матеріалу використовуються різноманітні форми, методи та прийоми контролю.

Одним з найефективніших засобів контролю в навчанні іноземної мови вважається тест.

Тестовий контроль або тестування як термін означає у вузькому смислі використання і проведення тесту, і в широкому – сукупність етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту.

Системний підхід до організації тестового контролю передбачає проведення чотирьох основних видів тестування, а саме: поточного, тематичного, рубіжного та підсумкового.

До поточного тестування можна віднести так званий вхідний тест, а до підсумкового – вихідний. Під «входом» розуміється сукупність попередніх знань, які необхідні студентам як базові для оволодіння новими знаннями, під «виходом» – обсяг знань, які студенти отримали за певний період.

Тестування в навчанні іноземної мови проводиться для виявлення:
· рівня досягнення в певному виді діяльності;
· здібностей до певного виду діяльності;
· труднощів в оволодінні тим або іншим видом діяльності і можливих способів їх подолання.

Зрозуміло, що під час розробки та складання тестових завдань, необхідно дотримуватися певних правил. Тест має бути локально стандартизованим. В тесті має бути представлений узагальнений матеріал з усіх тем, що вивчались студентами в даний період навчання. Всі завдання повинні бути збалансованими і рівноцінними за складністю. Час, що дається на складання тесту обов’язково повинен бути лімітованим. Тестові завдвння повинні мати ситуативну основу і підсилювати мотиви учнів говорити, читати, слухати чи писати іноземною мовою. Завдання повинні бути сформульовані чітко, коротко, точно. Жодне з завдань не повинно бути підказкою для відповідей на подальші завдання. Варіантів відповідей на кожне завдання повинно бути, по можливості, не менше п’яти, а у вигляді невірних відповідей бажано використовувати типові помилки. Тестові завдання повинні бути спрямовані на перевірку інтегрованих умінь в різних видах мовленнєвої діяльності.

Розробка тестів з англійської мови професійного спрямування - це повсякденна проблема, з якою викладач зіштовхується у своїй практиці. Складання тестів вимагає дотримуватися певних правил. Тест має містити збалансований та рівноцінний за складністю узагальнений матеріал. Тестові завдання мають бути спрямовані на перевірку різних видів мовленнєвої діяльності. Для перевірки тестів складаються ключі. Після виконання тесту нараховуються бали за кожне правильно виконане завдання та підраховується загальна кількість балів.

Тести поділяються на стандартизовані і нестандартизовані. Стандартизований тест є таким, який пройшов попереднє випробування на великій кількості тестованих і має кількісні показники якості. Підготовка такого тесту потребує клопіткої роботи і тривалого часу. Серед стандартизованих тестів, які вимірюють ступінь володіння, наприклад, англійською мовою, відомі такі як TOEFL (Testing of English as a Foreign Language, USA); PET (Preliminary English Test); FCE (First Certificate in English). Стандартизовані тести супроводжуються паспортом, в якому містяться норми, умови та інструкції для багаторазового використання тесту в різних умовах.

Нестандартизовані тести розробляються самим викладачем для своїх студентів. Такі тести складаються на матеріалі конкретної теми для перевірки рівня сформованості певної навички або вміння. Нестандартизовані тести застосовуються під час проміжного контролю з метою забезпечення зворотного зв’язку у навчанні іноземної мови. Нестандартизовані тести потребують визначення всіх кількісних показників якості. Але доцільно виявити в такому тесті дуже важкі і занадто легкі питання (завдання) і замінити їх більш прийнятними. Для визначення важких або легких завдань користуються такою методикою: підраховують відсоток тестованих які виконали завдання. Якщо лише 15% і менше тестованих правильно виконали завдання, воно може вважатися важким. Якщо 85% справились із завданням, воно вважається легким.

Література

1. Коккота В.А. Лингво-дидактическое тестирование. – М.: Высшая школа, 1989. – 117 с.

2. Биконя О.П. Використання текстового процесора у навчанні ділової англійської мови // Іноземні мови. – 2007. – № 1 – С. 33–38.

3. Дюканова Н.М. Проблеми застосування тестів під час вивчення іноземної мови // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. – Вип. 46. – С. 26–31.

4. Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справ. Пособие/ Е.А. Маслыко, П.К. Бабинская, А.Ф. Будько и др. – Мн.: Выш.шк., 1992. – 445c.