Физическая культура и спорт/

1.Физическая культура и спорт:

проблемы, исследования, предложения.

Стратійчук Н.А., Козік Н.М.

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Психологічні аспекти мотивації занять екстремальними видами спорту

Проблеми взаємодії людини з навколишнім середовищем сьогодні є надзвичайно важливими. З одного боку – очевидне негативне відношення людини до природи, яке вимагає вирішення питань валеологічної та екологічної культури, наближення до норм оптимальної життєдіяльності. З іншого боку агресивні фактори середовища можуть відігравати чималу роль у виникненні багатьох соматичних та функціональних розладів людського організму. Одним із психологічних факторів є виникнення емоцій, які систематично пригнічуються людиною. У відповідь на психоемоційні перевантаження виникають психосоматичні розлади, стрес, що веде до зниження резистентності людського організму. Для самозбереження і розвитку в даних умовах існування людині необхідна адаптація. Адаптаційні можливості молоді на сьогоднішній день потребують вдосконалення, поступового вироблення стану стійкого пристосування. Вейнстейн вважає, що однією з причин негативної для здоров’я поведінки людей, схильності до шкідливих звичок є слідування невірному сприйняттю ризику, тобто так званому „не реалістичному оптимізму”. Ця особиста риса є базою теорії сприйняття молодими людьми ризику. Нереалістичний оптимізм є причиною ризикованої поведінки.

Однією з форм аутоагресивної поведінки за даними Мендалевич В.Д. є аддиктивна поведінка з формуванням втечі від реальності, шляхом штучної зміни свого стану за допомогою прийому деяких речовин, або постійною фіксацією на певних видах діяльності, що спрямована на розвиток і підтримку інтенсивних емоцій.

Молодь в Україні, у відповідь на вплив постійних стресогенних факторів, все частіше звертається до екстремальних видів спорту: гірського туризму, альпінізму, гірськолижного спорту, маунтенбайку, рафтінгу, тощо. Це прагнення сильних вражень в умовах підвищеного ризику. Але такі види спорту пов’язані з високим ризиком нещасних випадків і вимагають неабиякої фізичної підготовки, певних знань та вмінь. За даними М. Отуотера поведінка гірськолижників відрізняється високою емоційністю, «тваринним егоїзмом», надмірною самовпевненістю, підозрілістю, чопорністю, панічністю у випадку катастрофи.

Метою нашого дослідження було виявлення особистісних характеристик молодих людей, що займаються екстремальними видами спорту. З’ясування особливостей психологічних характеристик осіб, що займаються екстремальними видами спорту дозволить глибше зрозуміти закономірності прагнень та мотиви занять.

У дослідженні брало участь дві групи респондентів. Експериментальна група, яку складали молоді люди віком від 20 до 25 років (15 юнаків і 15 дівчат), що займаються екстремальними видами спорту - стрибки з парашутом, гірські лижі, альпінізм. Контрольну групу склали молоді люди, що ведуть практично здоровий спосіб життя і не займаються екстремальними видами спорту (15 юнаків і 15 дівчат). Респонденти обох груп здобувають або здобули вищу освіту, не одружені, мають приблизно однакове фінансове становище. У процедурі дослідження використовувалися методики Келермана – Плутчика, модифікована методика Л. Сонді та тест готовності до ризику Шуберта.

Для респондентів експериментальної групи виявлені такі характерні особистісні особливості: на філогенетичному рівні – потреба в нападі на здобич. Захисна реакція – блокування; проявляються пасивність, покірність, скупчення грубих афектів (гнів, ревнощі, мстивість); на соціальному рівні в характерологічних рисах - жертовність, прагнення захищати інших, жага до життя, твердість, потяг до об’єктивності, схильність до люті, «вибуховості», надчутливість, занижена самооцінка.

Усереднений профіль експериментальної групи виявили активне уникання неуспіху, потреба в розумінні, високу чутливість до впливу оточення, сентиментальність, прагнення знайти захист в особі сильної і авторитетної особистості, підвищення свідомого контролю, альтруїзм, конформність установок, доброзичливість, терплячість, самовідданість, тривожність, схильність до драматизації проблем, схильність перекладати відповідальність на інших, прагнення уникнути конфлікту незважаючи ні на що. За кататонічними проявами проявляються безпристрасність, емоційна холодність, егоїстична зосередженість на власному внутрішньому світі, замкнутість, недовірливість, педантичність.; за фактором паранояльності проявляються товариськість, спонтанність, безпосередність поведінки. Прагнення до лідерства, висока самооцінка, схильність до ризику, почуття суперництва, імпульсивність, заповзятливість, висока мотивація успіху, інтровертованість. Девіантна поведінка у осіб експериментальної групи: манія величності, алкоголізм, наркоманія, хуліганство.

У респондентів експериментальної групи виявлені потреби у домінуванні. Стиль пізнавальної поведінки – евристичність, випереджувальний досвід. У стресі – гіперактивність, емоційно яскрава реакція зі схильністю до страхів, екзальтація емоцій, схильність до істеричності.. Захисні механізми – відреагування назовні, активне витіснення. У дівчат, які займаються екстремальними видами спорту, на відміну від юнаків спостерігається більша соціальна спрямованість, низький прояв депресивності та агресивності, підвищений прояв наївності, непослідовності.

Для респондентів контрольної групи характерні такі особистісні особливості: спрямованість на задоволення вітальних потреб та пошук об’єкту любові, активність, самозбереження, потреба в набутті, побудова ідеалу прихильності. На соціальному рівні в характерологічних рисах проявляється холодність, твердість, жага життя, наполегливість, потяг до об’єктивності, відчуття реальності, щедрість, марнотратність, раціоналізм, невірність, непомірність, любов до порядку, стереотипія, впертість, реалізм. У випадку прояву симптомів і порушення потягів: садизм, садомазохізм, нестійкість, фетишизм, параної дальні і шизоїдні риси.

Рівень готовності до ризику у 76,6% - 23 респондентів експериментальної групи виявився високим ( показники більше +20 балів, а в 23% (7 осіб) – дуже високим (+28+30балів). Серед осіб з високим рівнем готовності до ризику виявилось 16 юнаків і 9 дівчат. У інших респондентів експериментальної групи рівень готовності до ризику коливався від показників вище середнього рівня до середніх (+17+23балів). Найвищі показники готовності до ризику в експериментальній групі виявився у молодих людей, що займаються фрірайдом та сноубордингом – 28+30 балів. У молодих людей контрольної групи показники готовності до ризику розподілились наступним чином: 6% (2 особи) показали високий рівень готовності, 20% (6 респондентів) мали середні показники готовності до ризику. У 50% опитаних (15 осіб ) показники готовності до ризику виявились в межах норми. У 23,3% (7осіб) рівень готовності виявився низьким – нижче -12балів. В обох досліджуваних групах нижчою готовність до ризику виявилась у дівчат.

Таким чином, заняття екстремальними видами спорту для юнаків виступає в якості компенсації власних негативних реальних або уявних рис, соціально адекватного подолання агресивних потягів, негативних емоцій. Отримані дані дозволяють зробити попередні висновки, що висока готовність до ризику, прагнення до лідерства і гіперактивність є одним із мотивів занять молоді екстремальними видами спорту. Ці дані можуть стати основою для розробки нових способів попередження нещасних випадків при заняттях екстремальними видами спорту. Зміцнення здоров'я молоді, поліпшення емоційного стану та зниження готовності до ризику може проходити різними шляхами і використовувати найрізноманітніші засоби. Одним із таких засобів може стати розвиток організованого рекреаційного туризму, який дає змогу загартовувати людей фізично, ознайомлювати їх з природним довкіллям, розвивати пізнавальні здібності, покращити емоційний стан, збагачуватись знаннями і вміннями в питаннях організації туризму.