Сільське господарство / Організація сільськогосподарського виробництва

К.с-г.н. Князюк О.В.

Студентка IV курсу Піскорська Т.В., студентка IV курсу Пантилимон. І.А.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

ВПЛИВ СУБСТРАТУ ТА ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ НА УРОЖАЙНІСТЬ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНОЇ ТА ПЕЧЕРИЦІ ДВОСПОРОВОЇ

 

В сучасних умовах в промислових масштабах вирощується близько 10 видів їстівних шапкових грибів. Штучне вирощування більшості дикорослих грибів утруднено через те, що вони є мікоризоутворюючими. Успішному розведенню піддаються лише ті гриби, які не утворюють мікоризу з живими рослинами. Серед них печериця, плеврот або глива звичайна. Ці гриби добре ростуть і розвиваються на відмерлих рослинних залишках (на пеньках, листяному опаді, лісовій чи трав'яній підстилці, соломі). При штучному вирощуванні грибів ми отримуємо екологічно чисті, високоврожайні продукти з високими лікувальними властивостями.

Такі гриби як плеврот та печериця культивуються круглорічно за інтенсивного способу вирощування з використанням субстратів з ряду целюлозо - і лігніновмісних відходів сільського господарства. Традиційним субстратом для вирощування плодовитих тіл грибів є солома злакових та зернобобових культур. Після вирощування грибів даний субстрат використовується як органічне добриво [1, 2].

Метою наших досліджень було вивчити вплив субстрату для грибів, соломи озимої пшениці, ячменю та гороху на величину врожаю гливи звичайної та печериці двоспорової та оптимальний температурний режим при їх вирощуванні.

Наукова новизна досліджень полягає в визначенні умов інтенсивного вирощування грибів в ефективному використанні поживних елементів субстрату при оптимальному температурному режимі.

Дослідження проведені в 2013-24 р.р. в зимовій теплиці кафедри плодівництва, овочівництва, технологій зберігання та переробки сільськогосподарської продукції Вінницького національного аграрного університету.

Основу субстрату, де культивувались гриби, складала пшенична ячмінна та горохова солома. Солому обробляли термічним способом після чого в поліетиленових мішках проводили інокуляцію субстрату грибами. Мішки витримували при температурі 20о С поки гіфи не були здатні утворювати плодові тіла. Після цього мішки з субстратом, переплетених грибницею, доставляли в спеціальне приміщення для вирощування [2].

Врожай збирали в дві хвилі через 1-2 тижні. Оскільки гриби поживні речовини використовують дуже швидко, перший їх збір складає 75-80% врожаю.

В проведених дослідженнях, оцінюючи ефективність впливу субстрату на врожайність грибів, визначено перевагу горохової соломи. Інтенсивне розростання міцелію обумовлене перш за все підвищеним вмістом білків та вуглеводів в субстраті.

Маса плодових тіл гливи звичайної та печериці двоспорової на гороховій соломі становила відповідно 20,1 - 21,0 та 22,6 - 24, 7 кг/м2 , що перевищувало загальну врожайність їх плодових тіл на ячмінній соломі в 1,5 рази. Встановлено тенденцію щодо зменшення врожайності плодових тіл гливи звичайної та печериці двоспорової на субстраті основу якого складала ячмінна солома. Так, величина врожайності зливи звичайної зменшувалась на 2,4 - 3,8 кг/м2 , а печериці двоспорової на 3,3 - 4,4 кг/м2 .

Дослідженнями встановлено різну ефективність використання грибами поживних елементів субстрату печерицею двоспоровою штаму С-42 становила 65,4%, а коефіцієнт використання поживних елементів з субстрату знаходився на рівні 0,25 [3].

На ячмінному субстраті процеси росту і розвитку грибів проходили з деяким запізненням, що вплинуло на інтенсивність плодоношення та використання поживних елементів соломи. Тому, показник ефективності використання даного субстрату незалежно від виду грибів був найнижчим.

Інтенсивність використання поживних речовин суттєво вплинула на біологічну ефективність плодових тіл. Найбільше його значення відмічено у варіанті з культивуванням печериці двоспорової штаму ПР-15 на субстраті з гороховою соломою - 51,1%, а найменше - на субстраті з ячмінної соломи виду гриба гливи звичайної.

Неоднакова інтенсивність плодоношення видів грибів визначала їх урожайність з одиниці субстрату. Найвищою врожайністю плодових тіл характеризувалася печериця двоспорова штаму ПР-15,в якої ця величина складала 803 г/кг субстрату, а нижчим урожаєм - глива звичайна штаму Р-224 (785 г/кг).

Результати досліджень свідчать про високі товарні показники плодових тіл грибів, що вирощувались на гороховій соломі [4].

Так, загальна кількість плодових тіл першого сорту даних варіантах досліду становила 83-93%. На інших варіантах тіл першого сорту була меншою, однак плодові тіла відповідали за забарвленням шапки, знаходилась у технічній стиглості без пошкоджень шкідниками та хворобами.

Найбільшою кількістю плодових тіл другого сорту характеризувався субстрат, який був приготовлений на основі ячмінної соломи. Кількість плодових тіл печериці двоспорової штаму С-42 становила 19,4%, а гливи звичайної штаму Р-24 - 92%. Плодові тіла, що не відповідали вимогам стандарту мали менший відсоток відносно загальної маси врожаю грибів.

Результати наших досліджень свідчать, що в період росту грибниці, що в період росту грибниці і утворення плодових тіл гливи звичайної та печериці двоспорової оптимально температура повітря в теплиці повинна складати 22-24о С. Дане положення підтверджено врожайністю плодових тіл даних видів грибів (відповідно 18,3 і 24,7 кг/м2 ).

Інтенсивний спосіб вирощування грибів відділу Basidiomycota гливи звичайної та печериці двоспорової передбачає використання якнайкращого субстрату для їх вирощування - горохової соломи.

Гороховий субстрат найбільш ефективно використовується грибами як джерело поживних елементів, а показник ефективності використання ячмінного субстрату незалежно від виду грибів був найнижчим [3, 5].

Найвищою врожайністю з одиниці субстрату характеризувалась печериця двоспорова штаму ПР-15, а нижчим урожаєм - глива звичайна штаму Р-24.

Гриби, що вирощувались на гороховій соломі, мали високі товарні показники плодових тіл, загальні показники плодових тіл, загальну їх кількість яку модна віднести до першого сорту.

В період росту грибниці і утворення плодових тіл гливи звичайної та печериці двоспорової оптимальна температура повітря в теплиці повинна складати 22-24оС.

Література

1.     Дудка И. А. Культивирование съедобных грибов / И А. Дудка, Н. А. Бисько, В. Т. Билай. – К.:Урожай, 1992. – 160с.

2.     Дудка И. А. Вешенка обыкновенная / И А. Дудка, В. В. Шепа , С. П. Вассер. – К.: Наук. Думка, 1996. – 110с.

3.     Морозов А. И. Грибы: Руководство по разведению / А. И. Морозов. – Д.: Сталкер, 2000. – 304с.

4.     Саут Р. Основы микологии / Р. Саут, А. Уиттик. М.: Мир, 1990. – 595с.

5.     Тишенков А. Д. Как повысить урожайность вешенки / А. Д. Тишенков // Школа грибоводства. - №3. – 2007. – с. 10-15.