Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Піскорська Т.В., студентка ІV курсу Юра К.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів з різним механізмом дії на ріст, розвиток і продуктивність баклажанів

Штучна регуляція процесу онтогенезу у рослин є одним із пріоритетних напрямків сучасної біологічної і аграрної науки. До рістрегулюючих речовин відносять, як продукти природного обміну речовин – фітогормони, так і синтетичні їх аналоги. В основі рістрегулюючої дії цих препаратів лежить або імітація дії фітогормону, або вплив на гормональний баланс рослин [1].

Серед синтетичних регуляторів значний інтерес викликають антигіберелінові інгібітори росту та розвитку рослин - ретарданти. Це група речовин неоднорідних за будовою, фізіологічними та хімічними властивостями, але подібні за способом дії. Вони мають високу фізіологічну активність, здатні в малих дозах впливати на метаболізм рослин, уповільнювати їх ріст і не викликати при цьому у них суттєвих змін в ході розвитку [4].

Баклажани – важливий дієтичний продукт, який характеризується низькою калорійністю, гарними смаковими якостями, широким різноманіттям способів кулінарної обробки. Його плоди володіють високими біологічними та лікувальними властивостями. Плоди баклажана застосовують для лікування захворювань: подагри, ожиріння, дезбактеріозу, парадонтиту. Баклажан добрий жовчогінний, солегінний та бактерицидний засіб [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Проведені нами дослідження впливу інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 на насадженнях баклажанів сорту Алмаз свідчать про суттєві зміни у морфогенезі та продуктивності дослідних рослин (табл.).

Встановлено, що усі препарати зменшували лінійні розміри рослин баклажанів. Найбільш інтенсивне гальмування ростових процесів спостерігалося за дії 2-ХЕФК. Етиленпродуцент зменшував лінійні розміри рослини на 33% у порівнянні з контролем. При застосуванні триазолпохідного препарату EW-250 висота рослин зменшувалася на 24% у порівнянні з

Таблиця.

Вплив інгібіторів росту на анатомо-морфометричні показники рослин баклажанів сорту Алмаз (фаза початку дозрівання плодів)

Показники	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Середня урожайність з ділянки (кг)
Контроль	59,97 ±2,38	56,23 ±2,27	68,05 ±3,13	75,27 ±3,61	0,99 ±0,03	36,65 ±1,63	1,27 ±0,05	247,32 ±15,63
2-ХЕФК	39,78 ±1,56	43,09 ±2,06	59,94 ±2,97	47,18 ±4,29	0,87 ±0,03	13,51 ±0,71	0,91 ±0,04	238,36 ±12,67
EW-250	45,55 ±2,21	67,11 ±3,49	76,74 ±3,51	55,73 ±2,54	1,09 ±0,04	33,24 ±1,62	1,16 ±0,05	278,67 ±16,79
ССС-750	52,89 ±2,59	73,36 ±3,53	86,87 ±4,22	48,91 ±4,14	0,93 ±0,03	29,43 ±1,44	1,02 ±0,05	263,29 ±19,95

контролем. За дії ретарданту з групи четвертинних амонієвих солей ССС-750 висота рослин зменшувалася на 12%.

Проведене нами вивчення впливу ретардантів на кількість та масу листків рослин баклажанів свідчить, що під впливом тебуконазолу відбувається збільшення кількості листкових пластинок на рослині (19%) та зростання їх загальної маси (13%). В наслідок дії ССС-750 кількість листкових пластинок на рослині зростала на 30%, а їх маса на 28%.

Разом з тим, під впливом усіх трьох інгібіторів росту зменшувалася сира маса стебл дослідних рослин. Найбільш відчутном таке зменшення було після застосування 2-ХЕФК (35%) та ССС-750 (34%). При застосуванні EW-250 маса стебла зменшувалася на 26%. При цьому товщина стебел рослин оброблених ретардантом ССС-750 та етиленпродуцентом 2-ХЕФК дещо зменшувалася. Натомість тиразолпохідний ретардант EW-250 потовщував стебло в середній його частині на 10% у порівнянні з контролем.

Досліджено, що усі інгібітори гібереліну зменшували масу кореня дослідних рослин. Найбільш суттєве зменшення даного показника (63%) спостеріалося під вплтвом 2-ХЕФК, а найменше за дії EW-250 (9%). Інгібітори росту 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 зменшували товщину кореневої шийки відповідно на 28, 9, 20%.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [5].

Проведеними нами дослідженнями встановлено, що при застосуванні ретарданту ССС-750 відбувалося достовірне зростання площі листкової поверхні протягом усього вегетаційного періоду у порівнянні з контролем (рис). Триазолпохідний препарат EW-250 та етиленпродуцент протягом вегетаційного періоду зменшував площу листя. Так, за дії EW-250 площа листя зменшувалася на 9%, при застосуванні 2-ХЕФК на 31%. У період активного накопичення маси та збільшення розмірів плодів площа листя при застосуванні ССС-750 перевищувала площу листя у контролі на 15%.

Зростання площі асиміляційної поверхні зумовило підвищення

Рис. Вплив ретардантів на площу листя рослин баклажанів сорту Алмаз (см²).

продуктивності культури. Зокрема за дії EW-250 середня урожайність баклажанів зростала на 12,68%, при застосування ССС-750 на 6,46%, а при обробці 2-ХЕФК спостерігали зниження врожайності на 3,62%.

Таким чином, застосування ретардантів EW-250 та ССС-750 на рослинах баклажанів сорту Алмаз зумовлювало гальмування ростових процесів, змінювало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1. Деева В. П. Ретарданты – регуляторы роста растений / В. П. Деева ; ред. Ю. В. Ракитин. – Мн. : Наука и техника, 1980. – 176 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова // Агрохимия. – 1998. – № 10. – С. 37-44.

5. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.