Экономические науки/10. Экономика предприятия

Ассистент Иванюта О.Н.

Харьковский государственный университет питания и торговли, Украина

Основні напрямки діяльності торговельного підприємства на фінансовому ринку

В економічному просторі суб’єкти торговельної діяльності стають більш самостійними у виборі варіантів забезпечення своєї торговельно-господарської діяльності фінансовими ресурсами. Фінансовий ринок стає перспективним і сприятливим джерелом та постачальником додаткового капіталу для розвитку торговельних підприємств.

Однією з найважливіших проблем, з якою стикаються вітчизняні торговельні підприємства, є недостатня ефективність формування та використання фінансових ресурсів в умовах ринкової трансформації національної економіки.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних фінансових ресурсів належать: статутний капітал, амортизаційні відрахування, резерви накопичені підприємством, валовий дохід та прибуток від різних видів господарської діяльності, ресурси від реалізації майна, інші внески юридичних і фізичних осіб (цільове фінансування, добродійні внески й інше.). До залучених позикових фінансових ресурсів підприємства відносяться: банківські кредити, кредиторська заборгованість, бюджетні асигнування, страхові відшкодування, благодійні внески і т.д.

Торговельне підприємство, працюючи на ринку споживчих товарів, водночас є учасником фінансового ринку.

Призначення фінансового ринку для торговельних підприємств полягає у забезпеченні ним належних умов для ефективного залучення додаткових коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів, де накопичення підприємств перетворюються на інвестиційні ресурси для розвитку національної економіки.

Форми і методи мобілізації ресурсів на фінансовому ринку дуже різноманітні, проте важливим його завданням є повне, своєчасне і з найменшими затратами задоволення потреб торговельного підприємства.

Фінансовий ринок включає: ринок кредитів та ринок цінних паперів. Усі складові фінансового ринку мають свою внутрішню структуру й можуть поділятися на відповідні підрозділи, тобто сегменти ринку.

Кредитний ринок надає можливість торговельним підприємствам сформувати середньо та довгостроковий позиковий капітал для його використання в процесі фінансово-господарської діяльності з метою розширеного відтворення. Операції торговельних підприємств на кредитному ринку можуть здійснюватися за такими основними напрямками: як кредитор, підприємство може надавати позику у тимчасове користування під певний відсоток; як позичальник, підприємство може отримувати позики від кредиторів під певні гарантії повернення.

Одним із джерел формування власного капіталу є депозитні вклади підприємств. Розміщуючи тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках, із різним строком дії, торговельне підприємство має можливість отримати досить поширений в усьому світі вид пасивних доходів – проценти.

Значення фондового ринку для торговельних підприємств полягає в можливості залучення ними додаткового капіталу для формування основних та оборотних фондів. Цей процес відбувається на первинному та вторинному ринках через механізм емісії та продажу цінних паперів, які можна систематизувати таким чином: операції з випуску пайових (засновницьких) цінних паперів (акцій); операцій з випуску боргових зобов’язань (векселів, облігацій, депозитних сертифікатів).

Для українського корпоративного ринку цінних паперів найбільшу перевагу має використання торговельними підприємствами облігаційних займів, це дає можливість емітентам залучення інвестицій для фінансування обігових засобів і на цій базі подальшого розширення основного капіталу, на більш пільгових умовах зрівняно із залученням банківських кредитів, так і з випуском акцій.

Забезпечення стабільності функціонування торговельного підприємства, підвищення його конкурентоспроможності, зміцнення позиції на ринку значною мірою визначаються ефективністю здійснюваних ним інвестицій. Проблема підвищення ефективності ринку цінних паперів як механізму залучення інвестицій в реальний сектор економіки є однією з ключових проблем в останній час.

Як інвестор, підприємство може вкладати вільні грошові кошти в різні види цінних паперів, що може приносити досить високий та стабільний дохід у вигляді дивідендів, відсотків, курсових різниць.

За допомогою інструментів фінансового ринку необхідно активізувати пошук ефективних джерел формування власного та залучення позикового капіталу. Адже саме від цього залежить фінансова стабільність суб’єктів господарювання та держави.

Література

1. Офіційний сайт Міністерства фінансів України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.minfin.gov.ua.

2. Вісник Національного банку України № 2 (204) лютий 2013 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document/id=503640

3. А.А. Мазаракі Економіка торговельного підприємства: Підручник. – Київ: Хрещатик, 1999. – 501 с.

4. Ходаківська О.Д. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 796 с.