Мехеда Н.Г., Сафонов Віталій

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Шляхи збільшення прибутку в підприємствах готельного господарства

Прискорені темпи розвитку галузі готельного господарства сприяють появі на ринку різноманітних готельних послуг, які, у свою чергу, є основним джерелом прибутку для власників підприємств готельного господарства.

Прибуток окремого підприємства готельного господарства формує доходну частину всієї готельної галузі країни, а отже, доходну частину загального бюджету країни. Тому, на сьогоднішній день надзвичайно важливим є планове вивчення та аналіз економічної ефективності діяльності готелів країни, а також їх економічної та соціальної програми розвитку. Дуже вагомим аспектом у цьому є вивчення саме такої економічної категорії як прибуток.

Існують фактори, які чітко впливають на формування доходу, а отже і прибутку. Серед таких можна визначити зовнішні фактори та внутрішні. [1]

До зовнішніх факторів можна віднести: 

- державну цінову політику; 

- участь держави у формуванні і розподілі доходів населення; 

- платоспроможний попит населення; 

- культуру та національні особливості споживання послуг; 

- державну податкову політику; 

- рівень конкуренції на споживчому ринку; 

- політичну ситуацію в країні і в світі; 

- рівень розвитку фінансового ринку; 

- сезонність попиту на готельні послуги; 

- сезонність попиту на ресторанну продукцію та послуги. 

Отже, можна зробити висновок, що основним фактором впливу є держава, яка регулює діяльність підприємств даної галузі і сповільнює тим самим процес реорганізації та оновлення застарілої бази на нову, досконалішу і рентабельнішу.

Також існує низка внутрішніх факторів, які вагомо впливають на рівень доходів кожного окремого підприємства готельного господарства: 

- обсяг реалізованої продукції та послуг (у натуральному вираженні); 

- ціни на продукцію на послуги; 

- місцезнаходження підприємства; 

- забезпеченість людськими ресурсами (за загальним обсягом та кваліфікованим складом); 

- ефективність використання матеріально-технічної бази; 

- асортимент додаткових послуг; 

- маркетингова діяльність підприємства; 

- кількість місць.

Вивчаючи зарубіжний досвід відомих підприємств готельної індустрії та враховуючи перелічені фактори впливу на прибуток можна виділити три основних типи орієнтації на прибуток: максимилізація прибутку, орієнтація на стабільний прибуток, та мінімаксималізація прибутку. [2]

Сенс максималізації прибутку полягає в отриманні максимально високого прибутку як за рахунок внутрішніх резервів, так і за рахунок споживачів послуг. За такого підходу підприємство підвищує ціни на основні та додаткові послуги, переводить деякі безплатні послуги до категорії платних, спрощує сервіс.

Недолік цієї концепції в тому, що вона може реалізуватися лише тимчасово в умовах значного переважання попиту над пропозицією. Тому, в подальшому, з розширенням мережі готелів, орієнтація на максимілізацію прибутку, як довгострокова стратегія підприємства, не раціональна.

З розвитком ринкових відносин підприємства прагнуть до стабілізації свого фінансового становища. Тому, для підприємства більш привабливою є довгострокова діяльність, ніж одноразовий, нехай і досить високий доход. Така орієнтація економічної діяльності підприємства ставить за мету отримання стабільного «задовільного» прибутку.

«Мінімаксималізація» прибутку характеризується, з одного боку, максималізацією мінімуму очікуваних доходів, а з другого боку, мінімізацією максимуму очікуваних витрат. Як правило, в таких випадках скорочують обсяг менш прибуткових послуг, а ресурси, що звільняються направляють на виробництво та реалізацію більш прибуткових. Однак, такі підприємства, значною мірою ризикують втратити стабільний контингент туристів, які надають перевагу комплексу різноманітних послуг.

Отже, аналізуючи фактори впливу на доходи в підприємствах готельного господарства, та існуючі типи орієнтації на прибуток можна виокремити наступні способи збільшення прибутку :

- збільшення обсягу реалізації готельних послуг за рахунок підвищення комфортності номерів, обладнання їх більш сучасною побутовою технікою тощо;

- зниження собівартості всіх видів готельних послуг при збереженні їх високої якості за рахунок підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів і технічного вдосконалення всієї експлуатаційної діяльності;

- збільшення доходів від позареалізаційних операцій за рахунок вкладень вільних коштів у цінні папери,

- проведення активної маркетингової політики, зокрема рекламної компанії послуг як у межах власної країни, так і за кордоном;

- посилення роботи по укладенню довгострокових угод з фірмами й організаціями з метою залучення споживачів пропонованої продукції й готельних послуг. [3]

Література

1. Амбросій О.І. Класифікація доходів готельного господарства та фактори, що впливають на їх розмір // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. – 2010. – Випуск 1. – с. 195-199.

2. Кузнєцова Н.Н. Основи економіки готельного та ресторанного господарства: Навч. посібник. – 2-е вид., Київ, 2005. – 250 с.

3. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навч. посібник.— К: Центр навчальної літератури, 2003.— 348 с.