Сулима Я.В., доцент Герасименко Ю.В.

Вінницький національний аграрний університет, Вінниця, Україна

Інституціональний і соціальний аналіз проекту

У сфері проектування здійснюється велика кількість аналізів, це і фінансовий, інвестиційний, технічний, комерційний, бюджетний, соціальний та інституціональний. Розглянемо детальніше два останніх аналізи проектів.

Як показують дослідження у процесі інституціонального аналізу визначається реалістичність проекту з урахуванням організаційних, адміністративних, юридичних аспектів його реалізації, а також відповідність проекту зовнішньому середовищу (загальнодержавному, галузевому та регіональному рівню економіки й умовам для підприємництва).

Інституціональний аналіз являється складовою частиною проектного аналізу і служить для того, щоб за його допомогою дати оцінку можливостей здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовища на процес реалізації проекту, а також здатності організації реалізувати проект [3].

Інституціональний аналіз вирішує такі завдання:

- дає характеристику політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

- оцінює найважливіші закони та нормативні акти, що безпосередньо пов’язані з проектом;

- визначає оптимальні форми організації, виконання проекту;

- вибирає оптимальну організаційну структуру підприємства, що створюється або реорганізується для виконання проекту;

- встановлює принципи комплектування та навчання персоналу для виконання проекту;

- оцінює слабкі і сильні сторони організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміністративних можливостей всіх учасників проекту.

Що стосується елементів інституційного аналізу ними є:

- характеристика сильних і слабких сторін організацій - учасниць проекту та оцінка можливості виконання ними встановлених проектом завдань;

- опис та аналіз правової бази, політичних факторів, в межах яких буде реалізуватися проект;

- розробка можливої протидії потенційно від’ємному впливу на проект нормативних актів, лобіювання інтересів учасників проекту;

- оцінка можливого впливу державної політики, макроекономічного регулювання і регламентації зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності на реалізацію проекту;

- розробка програми технічної допомоги для усунення чи зниження негативного впливу внутрішніх факторів.

Основні методи інституційного аналізу такі:

· збирання та опрацьовування опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

· бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

· анкети, опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Перейдемо до розгляду соціального аналізу проекту.

Завдання соціального аналізу проекту полягає у визначенні його узгодженості з інтересами груп населення, які відчуватимуть вплив проекту: працюють на підприємстві, де реалізується проект; споживатимуть його продукцію; живуть у зоні проекту. Соціально прийнятною вважається така стратегія проекту, що не суперечить інтересам зазначених груп населення і сприяє додатковому якісному задоволенню соціально-культурних потреб населення регіону і країни (при відповідному масштабі проекту)[1].

У процесі соціального аналізу проекту досліджують такі аспекти:

ü наявність у регіоні трудових ресурсів належної кваліфікації та якості для задоволення потреб проекту;

ü культурні, демографічні, національні, соціальні, професійні й економічні (за доходами) характеристики образу життя населення в зоні впливу проекту;

ü відповідність проекту місцевому культурному і професійному рівню населення, його здатність сприяти позитивним зрушенням у рівні життя і професійному статусі людей;

ü позитивний (природний чи спеціально сформований) інтерес до проекту місцевого населення, місцевих органів влади, громадських організацій і дирекцій підприємств, що працюють у регіоні;

ü рівень профспілкового руху в галузі та його очікувані організаційні форми на підприємстві при реалізації проекту; можливий вплив виробничого колективу на процес управління проектом.

ü екологічний образ проекту в очах місцевого населення, його реальний екологічний вплив і суспільна думка з цього приводу[2].

Аналіз соціального проекту є обов'язковою частиною роботи аналітиків з підготування й реалізації проекту, й тому він проводиться на усіх стадіях його життєвого циклу.

Отже, важливість проведення даних аналізів є досить вагомим, оскільки, дає змогу відслідковувати важливі аспекти у проектній діяльності підприємств, що зменшує ризик того, що проект може не принести успіху і бути збитковим.

Література

1. Митяй, О.В. Проектний аналіз: навч. посібник / О.В. Митяй. – К. : Професіонал, 2008. – 288 с.

2. Л.О. Збаразська, В.С. Рижиков, І.Ю. Єрфорт, О.Ю. Єрфорт Управління проектами : навч. посіб.; М-во освіти та науки України. - К.: ЦУЛ, 2008. – 168 c.

3. О. С. Сухарев. Методологические основы институционального анализа: Старая, новая школы ы мейстрим // О. С. Сухарев // Макроэкономика. – 2013. - №41. – С. 1 – 24.