Економічні науки/4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

К. е. н. Гузенко О. П.,Іванова А.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Базові аспекти становлення та реформування інфраструктури фондового ринку в країнах з інверсійною економікою

Вивчення проблеми фондового ринку лежить в площині дослідження ключових моментів становлення та реформування його інфраструктуру. Як правильно, функціонування фондових ринків стикається з проблемами, які витікають з обігу різних фінансових інструментів. Їх різноманіття тягне за собою окремі аспекти функціонування, різні варіанти нормативної площини, що, в свою чергу, призводить до неузгодженості значної кількості питань. У зв’язку з цим, фондовий ринок потребує постійного дослідження вже існуючих проблем з позиції не лише становлення, а, й реформування інфраструктури.

Більшість науковців вважають, що питання становлення та реформування фондового ринку є доволі сучасним та актуальним. Доволі змістовно проблематика фондового ринку викладена в працях таких науковців як : В.М. Діденко, О.Г. Свердан, В.П. Булат, О.М. Грубляк [1], О.М. Мозгового [2],О.Г. Мендрул, І.А. Павленко [3], В.П. Унінець-Ходаківської, О.І. Костюкевич, О.А. Лятамбор [4], Ю.Я. Кравченко [5] та інших .

Вчені вважають, що головною особливістю становлення інфраструктури фондового ринку в країнах з перехідною (інверсійною) економікою стало те, що воно відбувалося на фоні посилення впливу глобалізаційних тенденцій, і тому відчувало й продовжує відчувати на собі вплив складної й суперечливої системи різноманітних внутрішніх і зовнішніх факторів.

Зазначена точка зору аргументується з різних позицій. Інверсійний характер розвитку фондового ринку призвів до суттєвого відокремлення тенденцій розвитку інфраструктури фондового ринку від об'єктивних потреб самого ринку й розростанню цієї інфраструктури під впливом інституціональних особливостей перехідної економічної системи.

Дослідження показують той факт, що у ряді перехідних економік була від початку (а в деяких країнах - і в результаті відмови від початкових намірів) прийнята модель документарного фондового ринку. Зокрема, в Україні перша модель приватизації припускала існування винятково електронного механізму розподілу державного майна, і лише пізніше в законодавчу базу були внесені відповідні зміни, завдяки яким з’явилися приватизаційні майнові сертифікати.

Водночас період формування інфраструктури фондового ринку в перехідній економіці збігся в часі із процесом прискореного розвитку електронного обороту цінних паперів на світових фондових ринках, що не могло не вплинути на тенденції внутрішнього розвитку ринку цінних паперів у країнах, що перебувають у процесі ринкової трансформації, насамперед, на рівні нормативного регулювання ринку цінних паперів.

Як стверджують фахівці фондового ринку та науковці зростання рівня відкритості фондових ринків країн з перехідною економікою призвів до підвищення уваги до цих ринків з боку закордонних інвесторів. Однак неефективність і громіздкість внутрішньої системи обліку прав власності й пов'язані із цим підвищені трансакційні витрати стимулювали переміщення торгівлі цінними паперами найбільш інвестиційно-привабливих емітентів з національного фондового ринку на закордонні фондові майданчики за допомогою використання механізму американських (глобальних) депозитарних розписок.

Варто зауважити, під впливом глобалізації, в процесі формування інфраструктури фондового ринку головну роль в процесі стимулювання тенденцій централізації стала грати держава, про що свідчить досвід країн СНД у формуванні інфраструктури фондового ринку. Так, майже у всіх країнах СНД спостерігається тенденція до створення центрального депозитарію повністю підконтрольного державі, або зі значною її участю в капіталі цього депозитарію.

В Україні своя специфіка формування фондової інфраструктури, багато в чому обумовлена, початковою орієнтацією на розвиток документарного обороту й обліку цінних паперів.

Саме ця модель у більшій мері відповідає інституціональним особливостям української економіки й соціуму, оскільки цінний папір, у розумінні українців, повинен бути «папером», тобто матеріальним об'єктом, наявність якого в руках її власника (а не обліковий запис у реєстрі при бездокументарном обороті) є найкращим підтвердженням його статусу власника.

Література:

1. Діденко В.М. Фондовий ринок: [навчальний посібник] / В.М. Діденко, М.М. Свердан, В.П. Булат, О.М.Грубляк; за ред. В.М.Диденка-Чернивці: ТОВ Видавництво «Наші книги»; 2010-624с.

2. Мозговий О.М. Фондовий ринок: [навч.-метод.посіб.для самост.вивч.дисц.] / О.М.Мозговий-К.: КНЕУ, 2001-96с.

3. Медрул О.Г. Фондовий ринок: операції з цінними паперами [навчальний посібник] / О.Г. Медрул, І.А.Павленко- [2-ге допов. та перероб.]-К.: КНЕУ, 2001-156с.

4.Унинець-Ходаківська В.П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: [навчальний посібник] / В.П.Унинець-Ходаківська.- [2-ге допов. і перероб.]-

-К.: Центр учбової літератури, 2009-392с.

5. Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів: [навчальний посібник] / Ю.Я.Кравченко-К.: Дакор, КНТ, 2008-664с.