Экономические науки/ 7.Учет и аудит

 

Гречуха К.С.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Ангеліна І.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

МЕТОДИ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

Посилення конкурентної боротьби між суб'єктами господарювання вимагає швидкого реагування на зміни в середовищі їх функціонування та прийняття стратегічних рішень щодо вибору найперспективніших видів діяльності, підвищення потенціалу, формування конкурентних переваг тощо. Інформаційну основу таких рішень формує стратегічний аналіз, методичне забезпечення якого характеризується різноманітністю підходів та інструментів.

Розгляд цього питання є дуже актуальним у наш час, бо стратегічний аналіз, на основі використання відповідних інструментів, дозволяє досліджувати фактори і можливості, які підприємство може використати для розробки ефективної та адекватної ринковим умовам стратегії.

Дослідження праць вітчизняних та зарубіжних науковців, які вивчають методологію здійснення стратегічного аналізу, свідчать про відсутність єдиної чіткої класифікації інструментів стратегічного аналізу.

Питання класифікації інструментарію стратегічного аналізу досліджували такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як П. Л. Гордієнко, Л. Г. Дідковська,               І. А. Ігнатьєва, І. В. Жалінська, Г. В. Осовська, І. М. Парасій-Вергуненко,                 К. І. Редченко, М. Г. Саєнко, О. Л. Фіщук, Н. В. Яшкіна та інші.

Мета статті – дослідити способи і прийоми стратегічного аналізу.

Інструментарій стратегічного аналізу різноманітний. Одні вчені намагаються його класифікувати за певними ознаками, інші, виділяють інструменти  в розрізі етапів стратегічного аналізу. Все це не дозволяє отримати керівникам систематизовану методичну інформацію по практичному використанню того чи іншого інструменту.

Методологія стратегічного аналізу, як й інших прикладних економічних дисциплін, базується на певній сукупності загальнонаукових і власних (прикладних) методичних прийомів. До першої категорії належать ті прийоми, які ґрунтуються на методі філософії: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, спостереження, порівняння, моделювання, абстрагування, системний аналіз та ін. [6].

Окрім загальнонаукових методичних прийомів у процесі проведення стратегічного аналізу виникає необхідність застосування різних прикладних прийомів, які і відображають їх унікальність та відмінність від традиційних методів аналізу. На думку О.Л. Трухана, всі методи стратегічного аналізу можуть бути згруповані наступним чином (рис. 1):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 І. М. Парасій-Вергуненко також виділяє традиційні методи аналізу  (синтез, індукція, дедукція, порівняння), але крім цього вона виділяє і інші групи  методів стратегічного аналізу [5]:

-        евристичні методи («мозкового штурму», експертних оцінок, асоціації та аналогії, метод Дельфі, матричний метод, морфологічний метод);

-        оптимізаційні методи (сітьові графіки, лінійне програмування, кореляційно-регресійний аналіз).

Як окремі методи цим науковцем виділено графічні прийоми, SWOT-аналіз, РЕSТ-аналіз, АВС-аналіз, методи моделювання (сітьового, матричного та структурного).

Г. В. Осовська здійснювала поділ інструментів на статистичні (регресійний аналіз для побудови тренду, моделювання, факторний аналіз) та економіко-математичні методи (математичне програмування: лінійне, динамічне та цілочисельне) [4].

А П. Л. Гордієнко здійснює поділ інструментів стратегічного аналізу зовсім за іншими критеріями, а саме [1]:

1) за ланкою управління (керівництво підприємства, менеджери середньої ланки та нижнього рівня управління): інструктивно-описові моделі, які використовуються керівниками підприємств та менеджерами середньої ланки для прийняття загальних рішень, та прогностичні і розрахунково-аналітичні, якими оперують економісти-аналітики, бухгалтери, маркетологи тощо;

2) за видом стратегічного аналізу: ситуаційний аналіз, планування стратегії, прогнози та передбачення, аналіз стратегічних операцій і прийняття рішень;

3) за ступенем формалізації аналізу: інтуїтивні та формалізовані.

Також П. Л. Гордієнко виділяє якісні та кількісні методи, однак не наводить ознаку класифікації.

Здійснення стратегічного аналізу передбачає проходження відповідних етапів. Кожний етап стратегічного аналізу потребує відповідного методичного забезпечення. Тому деякі науковці виділяють інструменти стратегічного аналізу саме в розрізі етапів. В таблиці 1 наведено набір інструментів, що застосовуються найчастіше відповідно до кожного з етапів стратегічного аналізу.

О. М. Скібіцький, В. П. Баранчєєв та В. В. Пастухова  здійснили спробу

групування інструментарію за етапами стратегічного аналізу [3]:

1) ідентифікація стратегічного потенціалу (метод порівнянь, дискрептивний аналіз);

2) оцінювання привабливості ринку (концепція стратегічних зон господарювання, екстраполяція, експертні оцінки, моделювання);

3) оцінювання стратегічної позиції (статистичний аналіз та матриця Мс/Кіnsey);

4) аналіз місії і цілей (метод побудови «дерева цілей», модель системи управління підприємством);

5) аналіз внутрішнього середовища (метод життєвого циклу товару, життєвого циклу підприємства, графік Портера «рентабельність/частка ринку», крива досвіду та ін.);

6) аналіз зовнішнього середовища (концепція Портера «5 конкурентних сил», РЕSТ-аналіз тощо).

 

Таблиця 1

Інструментарій стратегічного аналізу в розрізі етапів [7]

№

Етапи

Інструменти

1

Аналіз місії та існуючих цілей підприємства

«Дерево цілей», модель системи стратегічного управління тощо

2

Аналіз зовнішнього середовища

Життєвий цикл галузі, PEST-аналіз, п’ять конкурентних сил М. Портера, карти стратегічних груп конкурентів, ключові фактори успіху тощо

3

Аналіз внутрішнього середовища та стратегічного потенціалу

Схеми життєвих циклів виробу, товару, технології, організації, графік Портера «рентабельність – частка ринку», крива досвіду, ланцюг створення вартості тощо

4

Стратегічний моніторинг

SWOT-аналіз, матриця БКГ, матриця Ансофа «товар – ринок», SP A CE-аналіз, матриця «Дженерал Електрик»

5

Визначення стратегічної орієнтації

Результати SWOT-аналізу, SP A CE-аналізу, портфельного, конкурентного аналізу тощо

 

Враховуючи достатньо багатий інструментарій стратегічного аналізу слід зазначити, що на практиці вибір конкретного інструментарію  багато в чому залежить від особистих якостей менеджера чи керівника, а в цілому – їх здатність вести фірму до стратегічних цілей.

На нашу думку, найбільш повний перелік інструментів наведений         О.Л. Труханом, але його треба вдосконалити і розподілити дану класифікацію ще й у розрізі етапів стратегічного аналізу.

Отже, використання відповідних інструментів на етапах стратегічного аналізу дає можливість виявити та вчасно гнучко реагувати на зміни факторів зовнішнього середовища, порівняти можливі напрями розвитку підприємства та визначити найбільш перспективні, встановити зв’язки між станом підприємства та можливими стратегічними напрямами розвитку, сегментувати ринок товарів та послуг, визначивши найбільш привабливі для підприємства сегменти, визначити параметри конкурентоспроможності підприємства та ринкову позицію відносно конкурента, визначити альтернативний набір стратегій для кожної господарської одиниці з метою прийняття стратегічних управлінських рішень щодо остаточного вибору і реалізації стратегій розвитку підприємства.

 

Список використаних джерел

 

1.                 Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: [навч. посібник] / Гордієнко П.Л., Дідковська Л.Г., Яшкіна Н.В. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Алтера, 2008. – 478 с.

2.                 Ильина Е. П. Модели и методы аналитической поддержки принятия решений стратегического управления / Е. П. Ильина, И. П. Синицын,                О. А. Слабоспицкая, Т. Л. Яблокова // Проблеми програмування . - 2012. - № 2-3. - С. 270-280.

3.                 Левик І.С. Інструментарій стратегічного аналізу: класифікація, переваги та недоліки використання / І.С. Левик // Наука й економіка. – № 2(18). – 2010. – с. 132-138.

4.                 Осовська Г.В. Стратегічний менеджмент: [навч. посібник] / Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Малійська І.В. – К. : Кондор, 2003. – 196 с.

5.                 Парасій-Вергуненко І.М. Стратегічний аналіз у банках: теорія, методологія, практика: [монографія] / Парасій-Вергуненко І.М. – К. : КНЕУ, 2007. – 360 с.

6.                 Трухан О.Л. Стратегічний аналіз у системі управління підприємствами / О.Л. Трухан // Вісник ЖДТУ. - № 1 (47). – 2009.

7.                 Хорт О.А. Інструментарій та етапи стратегічного аналізу [Електронний ресурс] / О.А. Хорт. – Режим доступу:                                                                        < http://www.confcontact.com/2010alyans/ek1_hort.php>