Економічні науки/8. Математичні методи в економіці

Аспірантка Трофименко Г. С.

Національна металургійна академія України

Доцільність впровадження інформаційних автоматизованих систем у закладах охорони здоров’я

Розвиток економіки України та її регіонів вимагає певних змін в усіх сферах діяльності, включаючи галузь охорони здоров’я. Важливим фактором покращення показників діяльності галузі охорони здоров’я є ведення стратегічного контролю на всіх рівнях функціонування галузі, використовуючи різні стимули, механізми,що сприятимуть розвитку галузі.

Сьогодні, коли відбуваються зміни у галузі охорони здоров’я, особливо важливим є здійснення практичних підходів щодо управління структурами галузі, від ефективності функціонування яких залежить здоров’я нації – найвищої цінності держави. Важливим фактором покращення показників діяльності галузі охорони здоров’я є ведення стратегічного контролю на всіх рівнях функціонування галузі, використовуючи різні стимули, механізми,що сприятимуть розвитку галузі.

Як зазначає Всесвітня організація охорони здоров’я: «Стратегічне управління системами охорони здоров’я – здатність формулювати стратегічні напрямки політики, забезпечувати наявність адекватних законів та норм і інструментів контролю за їх дотриманням, а також надавати необхідну аналітичну інформацію про діяльність системи охорони здоров’я з метою забезпечення підзвітності та прозорості» [1].

Наразі в Україні у «пілотних» регіонах відбувається модернізація галузі охорони здоров'я. Деякі кроки в цьому напрямку зроблені успішно. У рамках проекту «Е-регіон» на всіх машинах «швидкої допомоги» встановлено GPS-системи. Створюється Єдиний обласний центр диспетчеризації. Це дозволило не тільки скоротити час проїзду «швидкої допомоги», а й на 30 % знизити витрату палива.

У регіоні розпочато реалізацію пілотного проекту з телемедицини. Це дозволяє лікарям отримувати дистанційно відео-консультації медичних експертів.

Але незважаючи на активну роботу держави, для повної модернізації медицини все ще не вистачає фінансування. Більше того, існує необхідність якісно поліпшити медичну допомогу на первинному рівні, так як від надання допомоги в медичних закладах первинної ланки залежить подальший маршрут пацієнта, а також швидкість його одужання.

На позитивні результати реформування системи охорони здоров’я впливає не тільки обґрунтованість та адаптованість рішень до національних реалій, але й зацікавленість дій з боку органів влади всіх рівнів та підготовленість і вмотивованість керівників установ охорони здоров’я, а також відповідність медичної системи сучасним потребам населення.

Отже необхідним є створення та економічне обґрунтування вдосконаленої системи надання медичної допомоги населенню.

Якісне та ефективне управління економічної, фінансової, статистичної діяльністю медичного закладу призводить до вдосконалення системи медичних замовлень за рахунок ведення статистики по виявленню і поширеності різних захворювань, дає можливість своєчасно реагувати на потреби людей.

Більш того, підвищення раціонального використання медичних ресурсів сприяє наданню більш якісної медичної допомоги, що в свою чергу підвищує загальний стан здоров'я населення.

Тому, актуальним є розробка інформаційно-аналітичної системи та її впровадження в медичних закладах первинної рівня, яка дозволить поліпшити якісні показники надання медичної допомоги населенню та підвищити рівень його життєдіяльності.

Оскільки первинний рівень надання медичної допомоги має бути пріоритетним у розвитку галузі охорони здоров’я, важливим є розробка та впровадження інформаційно-аналітичних систем саме на цьому етапі. До таких систем можна віднести систему «Електронна реєстратура», що дозволяє налагоджувати процеси надання медичної допомоги населенню України.

Система «Електронна реєстратура» має наступні переваги:

- дозволяє вести он-лайн запис на прийом до лікаря мати доступ до інформації про гарантований рівень послуг (перелік безкоштовних ліків, процедур, аналізів, нормативного харчування);

- дозволяє отримувати результати аналізів в електронній формі;

- автоматизує роботу стійки реєстрації (електронні журнали, запис, розклад, контроль обслуговування пацієнтів, централізоване зберігання даних);

- робить аналіз діяльності установи: витрати на пацієнта, навантаження лікарів, ліжок, обладнання;

- дозволяє перейти від фінансування абстрактного «ліжко-місця» до програмно-цільовому методу фінансування лікування конкретного пацієнта.

Дана система спрямована на підвищення ефективності функціонування медичних установ, продуктивності праці медичного персоналу та вдосконалення системи надання медичних послуг та лікувального процесу, що безпосередньо впливає на якість і рівень здоров'я населення.

Областю застосування є амбулаторії, центри первинної медико-санітарної допомоги.

Очікувані результати від впровадження інформаційно-аналітичних систем на первинному рівні:

- створення автоматизованого управління економічної, фінансової, статистичної діяльності медичної установи, а також ведення інформаційно-аналітичної обробки медичних даних;

- створення електронного архіву пацієнтів;

- створення програми запису пацієнтів на прийом через Інтернет або спеціально встановлені в установах термінали для надання соціально значущих послуг населенню;

- поліпшення організації управління установою, удосконалення системи медичних замовлень за рахунок ведення статистики по виявленню і поширеності різних захворювань;

- підвищення раціонального використання медичних ресурсів;

- підвищення економічної ефективності діяльності медичної установи;

- отримання оперативної інформації про пацієнта з електронного архіву пацієнтів;

- скорочення часу на очікування в черзі на прийом до лікаря;

- виділення більшої кількості часу на огляд і обстеження хворих;

- зменшення числа нерезультативних звернень прикріпленого населення до установи;

- поліпшення якісних показників стану здоров'я населення.

Крім істотного зменшення витрат від неефективного використання ресурсів, впровадження даної системи дозволить підвищити продуктивність праці медичного персоналу та якість надання медичних послуг, поліпшити загальний рівень стану здоров'я громадян України.

Реалізація інформаційно-аналітичних систем на первинному рівні включає в себе такі етапи:

1. Первинний аналіз: збір необхідних функціональних і нефункціональних вимог для старту розробки (результати – реалізація технічного завдання).

2. Придбання обладнання для реалізації проекту: закупка матеріалів и обладнання для реалізації проекту: персональні комп’ютери, принтери, підключення до Інтернету, проведення мережі (результати – материально-техническое обеспечение реализации проекта).

3. Розробка програмного продукту: Ітераційна розробка програмного продукту з демонстрацією результатів у кінці кожного етапу. Кожен етап включає розробку, аналіз і тестування (результати – готовий програмний продукт, готовий до пробної експлуатації).

4. Технічні роботи: Установка сенсорного інтерфейсу в медичних закладах – термінали (результати – продукт готовий до пробної експлуатації).

5. Приймально-здавальне тестування: навчання фокус групи, підтримка користувачів, виправлення недоліків, знайдених під час тестування, критерієм завершення є затвердження продукту даною групою. У разі знаходження помилок протягом місяця після прийому вони виправляються в рамках бюджету проекту, подальша підтримка є окремим продуктом (результати – Продукт відтестований і готовий до експлуатації).

6. Впровадження системи: робота програми в промисловому середовищі. Оцінка ефективності впровадження проекту (результати – Отримання очікуваних результатів підвищення якості медичної допомоги.).

Таким чином, удосконалення системи надання медичної допомоги передбачає автоматизацію ведення медичної документації та проведення інформаційно-аналітичного аналізу медичних процесів та використання інструментів системи контролю та прийняття рішень на етапі як поточного, так і стратегічного управління медичним закладом, що ґрунтується на розробці інформаційно-аналітичних систем. Інформаційна підтримка як медичного персоналу, так і безпосередньо пацієнтів є вкрай важливою, оскільки від своєчасного та оперативного надання медичної допомоги залежить здоров’я пацієнта.

Література:

1. Новая европейская политика здравоохранения – Здоровье-2020: видение, ценности, основные направления и подходы: Европейский региональный комитет EUR/RC61/, Шестьдесят первая сессия +EUR/RC61/Conf.Doc./2Баку, Азербайджан, 12–15 сентября 2011 г. Пункт 6(а) предварительной повестки дня/ оригинал: английский.