Современные информационные технологии/3. Программное обеспечение

Студентка Никифорук І.В., доцент кафедри КСЗІ Мелешко О.О.

Національний Авіаційний Університет. Україна.

Хмарні технології або Cloud computing

«Хмарні» обчислення – концепція надання за запитом мережевого доступу до розподілених комп'ютерних ресурсів, які надаються незалежно від часу доби, місця знаходження чи каналу доступу в обчислювальну мережу.

Вперше цей термін був озвучений Джозефом Карлом Робнеттом Ліклайдером в 1970 році . Ідея Лінклайдера полягала в тому, що кожна людина буде підключена до мережі, з якої вона отримуватиме не тільки дані, але й програми. На цьому розвиток хмарних технологій було призупинено до 90-х років. Розширення пропускної здатності Інтернету, в 90-ті роки не дозволило отримати значного стрибка в розвитку в «хмарних» технологій, але сам факт збільшення швидкості Інтернету дав поштовх швидкому розвитку хмарних обчислень.

Одним з найбільш значущих подій в даній області була поява Salesforce.com в 1999 році. Дана компанія стала першою компанією, яка надала своє програмне забезпечення за принципом – програмне забезпечення як сервіс.

Наступним кроком стала розробка «хмарного» веб-сервісу компанією Amazon в 2002 році. Даний сервіс дозволяв зберігати, інформацію і робити обчислення.

У 2006, Amazon запустила сервіс під назвою Elastic Compute cloud, як веб- сервіс який дозволяв його користувачам запускати свої власні додатки.

Широко поширене формальне визначення хмарних обчислень було запропоновано Національним інститутом стандартів і технологій США: «Хмарні» обчислення являють собою модель для забезпечення зручного мережевого доступу до загального пулу обчислювальних ресурсів (наприклад, мереж, серверів, систем зберігання даних, програм та послуг), які можна швидко знайти і надати з мінімальними управлінськими зусиллями або мінімальним втручанням з боку постачальника послуг»

Виділяються наступні види «хмарних» технологій:

· SaaS (Software as a service) – програмне забезпечення як сервіс, тобто клієнту надається доступ до необхідного програмного забезпечення як послуги.

· IaaS (Infrastructure as a Service) – інфраструктура ІТ як сервіс, тобто клієнту надається ІТ інфраструктура відповідно до потреб користувачів клієнта.

· PaaS (Platform as a Service) – платформа як сервіс, який призначений для розробки хмарних додатків, який орієнтований на виробників програмного забезпечення.

· DaaS (Desktop as a Service) – робоче місце як сервіс, який призначений для обробки та зберігання інформації на віртуальному робочому столі, доступному з будь-якого місця, де є доступ в Інтернет.

Залежно від сфери використання інформаційної «хмари» існують кілька моделей «хмарного» розміщення. Модель «хмарного» розміщення – це модель реалізації інформаційної «хмари», відповідно до якої визначається належність операторів (постачальника послуг) та споживачів хмарних послуг.

В даний час використовуються наступні моделі хмарного розміщення:

· Приватна «хмара» – модель хмарного розміщення, в якій оператор (постачальник послуг) і всі споживачі хмарних послуг належать одній організації.

· Публічна «хмара» – модель хмарного розміщення, в якій оператор (постачальник послуг) і споживачі належать різним організаціям.

· Громадська «хмара» – модель хмарного розміщення, відповідно до якої хмарні ресурси використовуються конкретною спільнотою споживачів з організацій, що мають спільні завдання.

· Гібридна «хмара» – модель хмарного розміщення, в якій об'єднані дві і більше «хмарних» технологій, що належать різним організаціям (приватним, громадським чи публічним).

Як і будь-які технології, інформаційні «хмари» мають як свої переваги, так і недоліки. До основних переваг можна віднести наступні:

· Доступність – «хмари» доступні всім і скрізь, де є Інтернет і з будь-якого пристрою, де є браузер.

· Низька вартість – зниження витрат на обслуговування (використання технологій віртуалізації, оплата лише фактичного використання ресурсів користувачем (дозволяє економити на купівлі і ліцензування програмного забезпечення).

· Гнучкість – необмеженість обчислювальних ресурсів (віртуалізація).

· Надійність – спеціально обладнані сервери мають додаткові джерела живлення, регулярне резервування даних, висока пропускна здатність Інтернет каналу, стійкість до DDOS атак.

· Безпека – високий рівень безпеки при грамотній організації центу обслуговування.

· Великі обчислювальні потужності – користувач може використовувати всі доступні в «хмарі» обчислювальні потужності.

При всіх своїх перевагах «хмарні» технології мають ряд серйозних недоліків:

· Постійне з'єднання з мережею – для роботи з «хмарою» необхідно постійне підключення до мережі.

· Програмне забезпечення – користувачеві доступно тільки те програмне забезпечення, яке є в «хмарі», також користувач не може налаштовувати програми під себе.

· Конфіденційність – в даний час немає технології, що забезпечує 100% конфіденційність даних.

· Надійність – втрата інформації в «хмарі» означає неможливість її відновлення.

· Безпека – хоча «хмара» є достатньо надійною системою, але в разі проникнення зловмисника, йому буде доступний величезний обсяг даних.

· Дорожнеча обладнання – для створення своєї «хмари» необхідні значні матеріальні ресурси.

За оцінками експертів потенціал хмарних обчислень дуже високий. І розвиток «хмарних» технологій в наш час є перспективним, Тому в майбутньому хмарні обчислення будуть ставати доступнішим для користувачів і компаній. Це буде викликано рядом факторів:

· Надання послуг хмарних обчислень – дана можливість доступна не багатьом компаніям так як потрібні значні вкладення у побудову і розробку центрів забезпечення доступу.

· Розробка ПЗ для побудови віртуальної інфраструктури, не слід забувати і про тих хто впроваджуватиме і налаштовувати це ПЗ, тобто будуть потрібні фахівці у цій галузі.

· Адміністрування хмар – будуть потрібні фахівці з адміністрування та консультування у сфері хмарних обчислень.

· Проектування – дана сфера охоплює практично всі перераховані вище сфери починаючи від проектування центрів забезпечення доступу і закінчуючи проектуванням програмного забезпечення.

· Апаратна віртуалізація - підвищення продуктивності хмарних обчислень;

· Зниження енергоспоживання апаратного забезпечення – зниження енергоспоживання серверів, так як удосконалюються їх технічні характеристики;

· Підвищення швидкостей – пропускна здатність мережевого обладнання постійно підвищується, що збільшує продуктивність і зменшує кількість обладнання при тому ж каналі передачі даних.