Соколюк О. В.
Тернопільський
національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ВМІННЯ В
СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОСНОВ ЗДОРОВ’Я
Стратегічною основою розвитку
освітньої системи навчання є еволюційний підхід, застосування якого дозволяє
використовувати наявний педагогічний та інтелектуальний потенціал,
забезпечувати широкопрофільну підготовку фахівців і виконувати в перехідний
період стабілізуючу функцію. Важливий аспект удосконалення системи навчання - не різка зміна існуючих структур та організацій, а
природне пристосування діючих компонентів освітньої системи освіти до нових
потреб суспільства.
Сьогодні неможливо в повному
обсязі й об’єктивно виявити стан досліджуваної проблеми, якщо не взяти до уваги
те, що ідеї педагогічного процесу
вищого навчального закладу проходять через структурний і функціональний аналіз
діяльності. Саме за такого підходу можна знайти шляхи вирішення різних проблем,
що виникають у процесі підготовки майбутніх
учителів основ здоров’я.
На нашу думку, професійно-педагогічні
вміння в системі підготовки майбутніх учителів основ здоров’я слід розглядати як здатність людини на
основі загальних психолого-педагогічних знань і навичок виконувати певні види
педагогічної діяльності (рис.1.1).


Рис. 1.1. Сформовані групи вмінь майбутніх учителів основ здоров’я на
основі практичного досвіду.
Проаналізуємо кожну групу
професійно-педагогічних умінь.
Комунікативні - налагодження
контактів з тими хто потребує допомоги і підтримки. Вибір оптимальних взаємин, організація обміну
інформацією.
Прогностичні - уміння програмувати,
прогнозувати вплив на об’єкти соціальної роботи всіх соціальних інститутів
суспільства, моделювати соціальну поведінку цих об’єктів.
Комунікативні - здатність
встановлювати контакти з тими, хто потребує допомоги і підтримки, організовувати
обмін інформацією, сприяти включенню різних інститутів суспільства в діяльність
соціальних служб, допомагати в умінні сприймати і розуміти інших людей.
Гностичні вміння - пізнавальні
вміння в галузі набуття валеологічних знань, які забезпечують отримання нової
інформації, виділення в ній головного, важливого, основного, узагальнення і
систематизацію новаторів педагогічної праці.
Конструктивні - уміння
виділяти і точно формулювати мету і завдання
реабілітаційної роботи, планувати
свою діяльність та діяльність колективу, моделювати ситуації, що
потребують реабілітаційного втручання. Здатність здійснювати проективну
діяльність на основі особистісно-орієнтованого підходу, складати психолого-педагогічну характеристику.
Здоров’язберігаючі -
розроблення програми дослідження оздоровчо - реабілітаційної діяльності.
Створення гнучкої і розгалудженої системи оздоровчих послуг, яка включає
державні, суспільні, благодійні та інші структури.
Організаційні - організація і проведення занять фізичними
вправами із врахуванням фізичного і психічного стану та ступеня захворювання. Лікарсько-педагогічний контроль за
ефективністю занять фізичними вправами. Організація оздоровчих груп на
підприємствах, установах, за місцем проживання.
Методичні - спрямовані на самовдосконалення, самоосвіту, на вивчення сучасних досягнень
психолого-педагогічних, медико-біологічних
наук та передового досвіду.
Технологічні вміння - інтегративні
вміння, спрямовані на проектування професійного навчання студентів, розробку
технологій з навчальної та валеологічної діяльності.
Виховні - надання навчальній, оздоровчій і реабілітаційній роботі високих гуманістичних ідей, створення умов для гідного функціонування людини, групи верств населення в суспільстві.
Рекреаційні - проведення фізкультурно-оздоровчої та
спортивно-масової роботи, заходів спрямованих на загартування організму,
попередження хвороб.
Діагностичні - діагностика
результативності методів оздоровчої роботи (психодіагностика,
консультація, вибір, адаптація, тренінг, корекція).
Реабілітаційні - організація і проведення занять з
лікувальної фізичної культури із врахуванням фізичного і психічного стану
пацієнта, характеру і ступеня захворювання. Пропаганда здорового способу життя.
Інформаційні - організація навчально-виховного процесу як джерела наукової, світопізнавальної і морально-естетичної інформації.
Майбутній учитель основ здоров’я повинен бути підготовленим для навчально-виховної, методичної та організаційної діяльності, яка вимагає глибоких професійних знань, творчого підходу до розв'язання виробничих, навчально-виховних завдань, знання комплексу сучасних науково-природничих дисциплін як наук про людину і націю, вміння визначати стратегічну мету своєї діяльності. Формувати у молодого покоління стійкі переконання щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей.