Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Штонда О.Г.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, Україна

Проблема наступності при підготовці майбутніх вчителів

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни стратегія реформування професійної освіти в контексті євроінтеграції орієнтує середні і вищі навчальні заклади на створення умов для розвитку і самореалізації особистості, пошук ефективних шляхів підвищення якості підготовки фахівців.

Тому наступність між школою та педагогічними ВНЗ є досить актуальною проблемою сьогодення, яка досліджується багатьма провідними вченими. Дану проблему в своїх працях висвітлюють О. Батаршев, В. Башарін, Ю. Кустов, О. Киверялг та ін. В педагогічній літературі наступність розглядається як дидактичний принцип, який тісно пов'язаний з принципами систематичності та послідовності. За думкою таких педагогів-класиків як Я.А.Коменський, Г.Песталоці, А. Дистервег, К.Д.Ушинський наступність є фактором, який сприяє якісному засвоєнню знань, умінь та навичок. Тобто, ми можемо сказати, що ефективність засвоєння залежить від того на скільки логічно побудована ланка наступності в навчальному процесі.

Наступність є дуже складним та ще не повністю дослідженим педагогічним явищем. В педагогічній літературі наводиться багато визначень поняття «наступності в навчанні» різними науковцями. Проте ключовими ознаками наступності є: зв'язок між попередніми знаннями та новими; послідовність та системність навчального матеріалу [1].

Отже, наступність у навчанні розуміється як встановлення на кожному етапі нерозривного взаємозв’язку між окремими складовими та ступенями навчання, між засвоєнням старих і нових знань, встановлення зв’язків між методами, формами та засобами навчання [2].

Головним завданням педагогічних ВНЗ є якісна підготовка майбутніх вчителів, тобто тут ми можемо говорити про неперервну освіту, яка передбачає постійний розвиток особистості впродовж усього життя.

Неперервна освіта характеризується системою неперервного навчання, яка спрямована на досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення постійного самовдосконалення особистості, тобто це певний освітній процес, який триває все життя [3]. Ключовим словом у визначенні понять «неперервності освіти» та «наступності» є «зв'язок», тобто ми можемо зробити висновок, що якісна неперервна освіта залежить наскільки ефективно здійснюється наступність.

Наступність у підготовці майбутнього вчителя передбачає тісний зв’язок змісту, форм, методів та засобів навчання на різних його етапах. Даний зв’язок сприяє професійному зростанню та всебічному розвитку особистості.

Виділимо основні ознаки наступності при підготовці майбутнього вчителя: розвиток та вдосконалення вже визначених форм навчання на кожному його етапі; розширення та поглиблення набутих знань на попередньому етапі навчання; встановлення взаємозв’язку предметів різних циклів, що створює значні можливості для реалізації внутрішніх, міжпредметних та міжциклових зв’язків.

Наступність передбачає осмислення пройденого матеріалу на більш високому рівні, підкріплення наявних знань новими, завдяки чому підвищується якість засвоєння знань, умінь і навичок.

Розвиток наступності між середньою та вищою школами М. Піскунов [4] вважав необхідністю. На його думку наступність є однією з головних умов організації змісту навчання. Ми часто зустрічаємо такі випадки, коли студенти-першокурсники не можуть адаптуватися в новому для них середовищі. Тобто, коли при вступі абітурієнт показував хороші знання, а при першому ж екзамені у ВНЗ в нього виникають проблеми. Ми можемо припустити, що це може бути пов’язано саме з відсутністю, або недостатньо сформованою наступністю між ланками освіти, тобто між школою та ВНЗ. На нашу думку головним завданням наступності при підготовці майбутнього вчителя є розширення та поглиблення вже здобутих знань на попередньому етапі навчального процесу та подальший розвиток окремих уявлень та понять, що сприяє адаптації студентів у вищому навчальному закладі.

На початку навчання у ВНЗ студенти стикаються з різними труднощами в навчанні. Наведемо приклади: недостатній базовий рівень знань з певних предметів; недостатньо сформовані навички навчальної роботи (конспектування лекцій за викладачем, самостійна робота з навчальною літературою тощо); недостатня мотивація вивчення певних дисциплін.

Основною причиною виникнення таких труднощів, на нашу думку, є недостатньо сформована наступність між середньою та вищою школою.

Отже, узагальнюючи вищесказане, ми можемо припустити що здійснення наступності при підготовці майбутнього вчителя є дуже важливим процесом, який потребує подальшого розвитку в педагогічній науці. Висока якість підготовки майбутніх вчителів може бути досягнута лише при ефективній організації навчального процесу із застосування наступності в системі «школа – педагогічний ВНЗ».

Література

1. Клековкин Г.И. Преемственность в обучении: в поисках теоретических оснований / Г.И Клековкин. – Самара, 2000. – 328 с.

2. Батаршев А.В. Педагогическая система преемственности обучения в общеобразовательной и профессиональной школе / А.В. Батаршев. – СПб., 1996. – 90 с.

3. Вища освіта в Україні : навч. посіб. / [В. Кремінь, С. Ніколаєнко, М. Степко та ін.] ; за ред. В. Креміня, С. Ніколаєнко. – К. : Знання, 2005. – 327 с.

4. Пискунов М. У. Организация учебного труда студента [текст] / М.У. Пискунов. – Минск : БГУ, 1982. – 108 с.