Філологічні науки/3. Теоретичні і методичні

проблеми дослідження мови

к. ф. н., доцент Суродейкіна Т. В., Александрук І. М.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Специфіка терміносистеми «farming» у

спеціальному дискурсі

Вивчення видів мовного спілкування перебуває в центрі уваги різних галузей лінгвістики, проте ознаки терміносистеми «farming», а також загальні характеристики спеціального дискурсу досі залишаються поза увагою дослідників.

Традиційно в тлумачних словниках значення слова подається без опори на його семантичний аналіз та не звертається увага на появу його у дискурсі.

Дискурс – це тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, мовленнєвий потік, що має різні форми вияву (усну, писемну, паралінгвальну), відбувається у межах конкретного каналу спілкування, регулюється стратегіями і тактиками учасників; синтез когнітивних, мовних і позамовних (соціальних, психічних, психологічних тощо) чинників, які визначаються конкретним колом «форм життя», залежних від тематики спілкування, має своїм результатом формування різноманітних мовленнєвих жанрів [1, с.137].

М. Л. Карасик виділяє особистісно-орієнтований та статусно-орієнтований (інституційний) дискурс (який часто називають спеціальним дискурсом). У першому випадку в спілкуванні беруть особи, які добре знають один одного, а в другому – представники тієї чи іншої соціальної групи [2, с.7].

На його думку, особистісно-орієнтований дискурс існує в двох формах: побутовій та буттєвій. Особливість побутового спілкування полягає в тому, щоб максимально стиснути інформацію, яка передається. Люди, які спілкуються, розуміють один одного з півслова. Цей тип дискурсу характеризується спонтанністю, сильною ситуативною залежністю, яскраво вираженою суб'єктивністю, порушеннями логіки і структурної оформленості висловлювань [2, с.6]. У свою чергу, буттєвий дискурс має на меті художнє та філософське розуміння світу. На відміну від побутового в буттєвому дискурсі робляться спроби розкрити свій внутрішній світ у всьому його багатстві, спілкування носить розгорнутий, гранично насичений смислом характер, використовуються всі форми мови на базі літературної мови; буттєве спілкування переважно монологічне і представлено творами художньої літератури та філософськими і психологічними інтроспективними текстами [2, с.6].

Статусно-орієнтований дискурс – мовленнєва взаємодія представників соціальних груп чи інститутів один з одним, з людьми, які реалізують свої статусно-рольові можливості рамках усталених суспільних інститутів [2, с.7]. Беручи до уваги сучасний соціум всередині інституційного дискурсу В. І. Карасик виділяє такі підтипи як політичний, адміністративний, юридичний, військовий, педагогічний, релігійний, містичний, медичний, рекламний, науковий, медійний та ін.

Т. А. Пастернак визначає такі основні характеристики спеціального дискурсу:

1) обслуговування певних суспільних інститутів з використанням в них професійно-орієнтованих знаків (спеціальної лексики, фразеології);

2) структурованість як наслідок соціальних та ідеологічних об-межень на тексти, породжена у межах певного спеціального дискурсу.

3) орієнтація на структуру, а не процес; 

4) динамічність як наявність інтертекстуальних зв’язків в того чи іншого типу дискурсу з іншими типами дискурсу в синхронії чи діахронії [2, c.54]

В.І.Карасик зазначає, що усі учасники спеціального дискурсу поділяються на агентів (представники інституту) і клієнтів (люди, які звертаються до них). До перших відносять тих, хто грає активну роль в інституційному спілкування,  до других – ті, хто змушений звертатися до агентів і виступає в якості представників суспільства в цілому по відношенню до представників інституту [2, c.15].

Також В. І. Карасик виділив чотири групи ознак спеціального дискурсу: конститутивні, інститутивні, концептуальні (типу спеціального дискурсу) і нейтральні [2, c.16].

Конститутивні ознаки включають: учасників, умови, організацію, способи і матеріали спілкування, тобто людей, сферу спілкування, мотиви, цілі, стратегії, тональність, стиль і жанр спілкування і, на кінець, знаковий об’єкт спілкування (тексти і невербальні ознаки: жести, міміка тощо). Інститутивні ознаки фіксують рольові характеристики агентів і клієнтів інститутів, символічні дії, шаблонні жанри і мовні кліше. Специфіка спеціального дискурсу розкривається в його типі, тобто в типі суспільного інституту, його пов’язують з певними функціями людей, споруд, стереотипами поведінки. Нейтральні ознаки включають в себе загальнодискурсивні характеристики, а також ознаки інших типів дискурсу [2, c.17].

Проаналізувавши 16 статей (36 201 слововживання, з яких ми виділили 100 термінів «farming» в 2634 (7%) терміновживаннях) із різноманітних інтернет джерел, ми можемо стверджувати, що терміносистема «farming» відноситься до спеціального дискурсу. Перш за все, дана терміносистема обслуговує певний суспільний інститут, де використовується спеціальна лексика та фразеологія: група слів лексико-семантичного поля «farming». Також в ній наявні інтертекстуальні зв’язки з іншими типами дискурсу, такими як науковий чи масово-орієнтаційний. На кінець, варто зазначити, що його специфіка виявляється у певних функціях людей (farmer, beekeeper, herder), споруд (barn, stable, byre), а також стереотипами поведінки (to plow, to cultivate, to milk).

Базуючись на розробленому нами поділі ЛСП «farming» на підполя, ми розподілили всі терміни за їхньою семантичною приналежністю. Найбільш вживаними є терміни із підполя ЛСП «Animals» – 784, що становить 30% загальної кількості слововживань, в свою чергу найменша кількість слововживань у підполя ЛСП «Diseases» – 14 (0,5%).

Литература:

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: [підручник] / Бацевич Ф. С. – К.: Академія, 2004. – 344 с.

2. Карасик В. И. О типах дискурса / Карасик В. И. // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс / Наук. ред. А. А. Селютин. – Волгоград : Перемена, 2000. – С. 5 – 20.

3. Пастернак Т. А. Співбесіда як тип інституційного дискурсу / Т. А. Пастернак // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка / Наук. ред. В. С. Курило. – Вип. 18(205). – Луганськ : Видавництво державного закладу, 2010. – С. 54-59. – (Філологічні науки).