Складноструктурні елементи абревіатур в термінотворенні технічної підмови
Захарова Л. М. – канд.
філол. наук,
Висоцька В. В. – магістр
Національний Технічний
Університет України
«Київський Політехнічний
Інститут»
Стаття присвячена одному з
найпродуктивніших способів словотворення-абревіації. В центрі уваги даної
наукової статті виступають абревіатури технічної підмови до складу яких входять
складноструктурні елементи.
Метою статті є
дослідження складноструктурної абревіатури технічної підмови. В статті
визначаються їх типи, класифікації, моделі.
В останні роки явищу «абревіація»
приділялась особлива увага, адже абревіація стала однією з найпоширеніших
способів створення нових лексичних одиниць в багатьох мовах світу. Це зовсім не
дивно, дивлячись на те, що в світі розширюється використання комп’ютерних
технологій, з кожним днем виникають інновації, які з часом впроваджуються у всі
сфери людського життя. Досить часто назви цих нововведень є громіздкими, тому
виникає потреба в їх скороченні. Чим більше наш світ розвивається, тим більше
потребує лаконічності.
Абревіація - це явище, яке традиційно відносять до мовної
економії. Найбільш яскравим проявом дії принципу економії в мовному спілкуванні
є економія часу за рахунок економії сегментних засобів [3, с.144-145, с.149]. У
мові абревіація виконує компресивну функцію, тобто служить для створення більш
короткої форми, ніж співвідносне словосполучення [2, с. 120].
Абревіатура – це складноскорочені
слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу
назви чи поняття. Упродовж останніх десятиліть абревіація стала одним із
найбільш продуктивних способів поповнення словникового складу багатьох мов,
зокрема англійської, в якій фонетичні процеси привели до підвищення питомої
ваги односкладових слів. Абревіація надає новим назвам і визначенням коротшу
форму при повному збереженні значення цих лексичних одиниць, заощаджуючи час
надходження інформації [1, с. 46].
Абревіатура (від лат. аbbrevio- скорочую) –
звичайно іменник, творений шляхом скорочення простого слова або компонентів
складного слова чи елементів твірної словосполуки до рівня звуків або букв,
складів чи інших фрагментів слів [6, с. 5-6].
Кожен лінгвіст, який
розглядає проблему абревіації слів, обов'язково зіштовхується також з питанням
складноструктурних елементів абревіатури, як частини багатокомпонентних
термінів, що є предметом нашого дослідження.
Складноструктурні абревіатури - це такий вид скорочених
лексичних одиниць, що утворюється з різного роду номінативних словосполучень
шляхом усічення і злиття частин слів [7, с. 11.]
Л. Халіновська розглядає такі види абревіатур, як:
Цифрові, що складаються з букв і цифр ( КБ-100 (кран баштовий
вантажопідйомністю 100 тонн), БП-1 (бетонна перемичка довжиною 1 метр), Ф-18
(ферма-конструкція довжиною 18 метрів) та ін.).
Складанням букв і звуко-цифр: Су-28 ← літак КБ Сухого, 28-а модель; Ан-78 ←літак КБ Антонова, 78-а модель, які є різновидом ініціальних абревіатур із числовим
(цифровим) компонентом.
Комбіновані утворюються складанням частин першого твірного слова й звуків,
букв, цифр: мініБПКА (багаторазовий
повітряно-космічний апарат), мініЕОМ (електронно-обчислювальна машина).
Графічні утворюються
вичленовуванням першої літери: а) простого слова (графічні позначення): S-подібний, V-подібний, Т-подібний; б) складного
слова чи словосполуки пА ←п-іко-а-мпер [9, с. 50- 53].
Також до складноструктурних абревіатур за Т. А. Кудиновою
можна віднести:
1) Гібридні
абревіатури, що включають в свій склад абревіатурні компоненти різного
характеру і повнозначні лексичні одиниці: DNA-engineered (ДНК-діагностика);
2) Абревіатури-словосимволи , до складу яких
входить буквений або числовий символ і слово: Т-сегмент, G-protein [4, с. 66].
Л. Халіновська до складноструктурних
абревіатур відносить графічні скорочення лексичних одиниць такі як: крапка,
тире,коса лінія.
А також ті, що утворились від
багатокомпонентного терміну і можуть в себе включати не лише абревіатуру, а й
інші частини: слово, дефіс, крапку,двокрапку,цифру тощо [9, с. 53].
Технічна підмова , за зауваженням Н.С. Руденка , має
цілеспрямований характер, а це означає, що для мови комунікативний зміст диктує вибір засобів її адекватного
вираження [8, с. 96 ] .
Як зазначає В. М. Кулешова, для мови
науково-технічної літератури характерна велика насиченість термінами , які часто
відсутні навіть у термінологічних словниках, а також поширеність різного роду
абревіатур і акронімів [5, с.50-59].
Існує величезна кількість моделей абревіатур , за
допомогою яких можна легко визначити сферу , в якій та чи інша абревіатура
вживається, а також визначити її структуру.
В.Н. Шевчук надає свою класифікацію
складноструктурних абревіатур:
1. Цифрові символи, що можуть заміняти
в абревіатурі повне слово, наприклад: ABAP4 = Advanced Business Application Programming/4; AC-3 = Audio Compression – 3; DS1 = Digital Signal level 1; DS2 = Digital Signal level 2; DS3 = Digital Signal level 3.
а)
Порядковий числівник: 1LT = first lieutenant; 2LT
= second lieutenant; 1SGT
= first sergeant.
б)
Кратні числа: F2F = Frequency - Double Frequency.
2. Числівники 2 ( two ) і 4 ( four ) можуть заміняти в абревіатурах
співзвучні з ними прийменники to і for . У цьому випадку цифри виступають в
якості особливого роду фонограм , позначаючи прийменники за їх звучанням (і ,
звичайно , нічого не маючи з ними спільного за значенням): B2B = Business to
Business; B2C = Business to Customer; I4L = ISDN for Linux; IB4J = Instant
BASIC for Java.
3. Цифрам може бути присвоєна « мета знака » , коли вони не замінюють якесь
слово у скорочуваному словосполученні , а вказують на кількість наступних один
за одним однобуквених скорочень , тобто описують структуру самої абревіатури :
в абревіатурі D2B ( = Domestic Digital Bus ) D2 замінює групу DD , в
абревіатурі I3C ( = International Imaging Industry Association ) 3І замінює
групу III , в абревіатурах H4P ( = High Performance Parallel Processing Project
) і I4DL ( = Interface , Inheritance , Implementation , Installation Definition
Language ) 4P і I4 відповідають групам PPPP і IIII ( відзначимо, що цифра може
розміщуватись як перед , так і після літерного символу, що не пов'язане з
передачею будь-яких особливих смислів ) . Особливо часто використання цифр як «
мети знаків » (тобто знаків для інших знаків , а не для звичайних означень )
зустрічається у військовій підмові: C2IS = Command and Control Information
Systems; C3I = Command , Control , Communications and Intelligence; C4 =
Command , Control , Communications and Computers [ 10 с. 8-9.].
На базі наданих класифікацій Л.
Халіновської, Т.А. Кудинової, В. Н. Шевчук, ми створили свою власну
класифікацію із складно структурними елементами абревіатур. Ми виділяємо такі
моделі складноструктурних абревіатур, які найчастіше зустрічаються в технічній
підмові:
1. Модель з елементом цифри: 4-MATIC (4-Wheel drive transmission control) Керований повний привід;
4-WS (4-Wheel Stearing) Повний привід.
2. Модель з елементом тире: EZ-h (Elektronische Zundung –hallgeber) Датчик Холла системи електронного запалювання; EZ-K (Elektronische Zundung –Klopfregelung) Датчик переривник системи електронного запалювання.
3. Модель з елементом знаку: I/O (Input-Output unit) Блок вводу-виводу; A/C (Air Conditioning) Кондиціонер повітря.
4. Модель часткового скорочення
абревіатури: B-frame ( bidirectional frame) B-кодування, кадр, що
формується напрямком вперед та назад у стисненому зображенні формату MPEG; I-frame (Intracoded frame) спосіб внутрішньо
кадрового кодування або ущільнення відеоданих, враховуючи надлишковість
всередині кадру.
5. Модель додаткового знаку (+ чи -; &) : С++ ( мова Сі і ОПП (обьєктивно орієнтоване
програмування)) мова програмування високого рівня, розроблена Бьйорном
Страуструпом в 1983 році. Широко використовується професійними програмістами в
системному і прикладному програмуванні; с&d. (collection and delivery)
стягнення платежів і доставка.
6. Модель подвійної абревіатури: CD-ROM (disk) (Compact Disk Real Only Memory) ком пакт-диск, доступний
тільки для читання; CD-RW drive (Compact Disk-Rewritable) перезапису вальний ком
пакт-диск.
Оскільки абревіація в останні роки стала однією з
найпоширеніших способів словотворення нових лексичних одиниць, ми дослідили
саме складноструктурні елементи в абревіатурах, що потребує також подальшого
дослідження в технічних підмовах.
Список використаної
літератури
1. Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно -технические сокращения в иностранных языках / Борисов В. В. – М.: Высшая школа, 2004. – 320 с.
2. Земская
Е. А. Активные процессы современного
словопроизводства // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995).
– М.: Языки русской культуры, 1996. –
с. 90-141.
3. Инфантова
Г. Г. Об экономии в языке // Филологические этюды. Языкознание. –Ростов н/Д: Изд-во Ростовского университета, 1976. – Вып.
2. – с. 145-155.
4. Кудинова Т.А. Гипонимия как разновидностьсемантических отношений в терминосистеме английского подъязыка биотехнологий/ Кудинова Т. А. – Воронеж: Государственная Академия, 2003. – с. 44 – 47
5. Кулешова В. М. Введение в теорию и
практику перевода научно-технической литературы / Кулешова В. М. – Мн.: Бел.
гос. ун-т, 2001. – 59 с.
6. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / Селіванова О.О. – Полтава: Довкілля, 2011 . – 844 с.
7. Стариченок, В.Д. Большой лингвистический
словарь. — Ростов-на-Дону, 2008. – 811 с.
8. Руденко Н.С. Экологические концепты
в разных типах дискурса (на материале научно-технического и поэтического
дискурсов). Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия
"Филология" / Руденко Н.С. – М., 2007. – 198 с.
9. Халіновська Л.
Особливості абревіації Інститут Української мови НАН України / Халіновська Л. –
М: Київ, 2010 – 328 с.
10. Шевчук В.Н.
Военно-терминологическая система в статистике и динамике: Автореф. док. дис. /
Шевчук В.Н. –
М., 1985. – 488 с.