Гуцол К.В.

Національній технічний університет України «Київський політехнічний інститут», студент

Результати соціологічного дослідження ставлення українців до проблеми всиновлення дітей іноземними громадянами

Проблема дослідження. Пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено всиновлення дітей у сім’ях громадянами України. Проте 30% українських дітей-сиріт на сьогоднішній день усиновлюються іноземцями. Дана ситуація вимагає дослідження ставлення українських громадян до цього складного та неоднозначного соціального явища [2].

Мета дослідження: визначити ставлення українців до проблеми всиновлення дітей-сиріт іноземними громадянами та шляхів її вирішення.

Завдання дослідження:

- дослідити рівень поінформованості українського населення щодо проблеми національного та міжнародного всиновлення;

- вивчити перспективи впровадження в Україні доктрини національного всиновлення;

- з’ясувати актуальні проблеми та недоліки функціонування сучасної системи міжнародного всиновлення в Україні;

- виокремити коло питань щодо всиновлення українських дітей-сиріт іноземними громадянами, які потребують негайного вирішення;

- визначити шляхи вирішення проблем, пов’язаних із порушенням прав українських дітей при їхньому всиновлені іноземними громадянами.

Методи дослідження. Соціологічне дослідження проводилося з використанням методу опитування: інтерв’ювання з використанням опитувальника (анкети) [3]. У ході безпосереднього анкетування було використано метод стихійної вибірки. Анкета заповнювалася респондентами власноручно.

Експериментальна база дослідження. У дослідженні взяли участь студенти та викладачі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Загальна кількість досліджуваних становила 248 осіб.

Проведення соціологічного дослідження відбувалося у декілька етапів [1]. Перший етап (підготовчий, польовий) – написання програми соціологічного дослідження (розробка інструментарію): визначення актуальності даного дослідження, мети, об’єкту, предмету, генеральної та вибіркової сукупності, операціоналізація та інтерпретація понять, що в майбутньому використовувалися в дослідженні, та, найголовніше, формулювання гіпотез, які після проведення дослідження необхідно або підтвердити, або спростувати. Другий етап – проведення соціологічного дослідження. Третій етап – обробка та аналіз інформації: створення паспорту анкети, створення масиву даних, аналіз вторинних даних за допомогою одновимірних та двовимірних розподілів. Останній етап проведення даного дослідження – формулювання висновків.

Результати дослідження:

1. Виявлено, що українське суспільство має низький рівень інформованості (15%) щодо сутності та специфіки проблеми всиновлення українських дітей-сиріт іноземними громадянами, а також про реальну статистику практики міжнародного всиновлення в Україні.

2. Визначено, що ставлення більшості респондентів до законодавчої та судочинної системи України щодо міжнародного всиновлення є негативним; 55% респондентів вказали на необхідність встановити сувору відповідальність за порушення нормативно-правових актів, які регламентують процедуру всиновлення дітей іноземними громадянами, тим самим висловивши недовіру до існуючого законодавства (якщо б законодавство було «жорстким», то необхідності у цьому не було б). Окрім того, не виявлено жодного респондента, який вважає, що законодавча база та судова система не потребує змін, що також вказує на існуючі недоліки. Разом з тим, достатньо невелика кількість респондентів (15,8%) вважають, що порушення прав дітей, які всиновлені іноземцями відбувається через недосконалість норм українського законодавства.

3. Виявлено, що приблизно половина респондентів (47,4%) має позитивне ставлення до практики всиновлення дітей-сиріт іноземними громадянами. Лише 10% респондентів вважають, що якість контролю за родинами іноземців, які всиновили українську дитину є незадовільною.

4. Загалом можна зазначити, що до процесу всиновлення іноземними громадянами українських дітей-сиріт, українці ставляться достатньо лояльно (в основному або позитивно, або нейтрально). Для більш комфортного перебування українських дійте-сиріт в сім’ях іноземців необхідно збільшити соціальний контроль таких сімей, здійснити деякі доповнення до українського законодавства та контролювати можливість цих дітей повноцінно зростати (фізично, культурно, професійно тощо). Проведене дослідження вимагає більш глибокого вивчення даної теми, а також більш детального дослідження.

Література

1. Герасимчук А. Соціологія : Навчальний посібник / А. Герасимчук, Ю. Палеха, О. Шиян ; ред. В. Я. Пипченко, Н. М. Труш ; 3-є вид., вип. й доп. − К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2003. − 245 с.

2. Усиновлення : реалії та тенденції. Результати соціологічних досліджень. За результатами опитування сімей-усиновителів в Україні – К. : «Фенікс», 2008 – 160 с.

3. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования : описание, объяснение, понимание социальной реальности / В. А. Ядов ; 3-е изд., испр. − М. : Омега-Л, 2007. − 567 с.