Шмигов П. В., Писанець І.В.

Бердянський державний педагогічний університет

ДОСЛІДЖУВАНІСТЬ СТАНУ ЗДОРОВ'Я МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

З КОМП' ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

У статті з'ясовано стан здоров'я майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах, досліджено чинники і симптоми, які негативно впливають на їх професійну діяльність.

Ключові слова: стан здоров'я, фахівці з комп'ютерних технологій, фізичне виховання.

 Актуальність. У зв'язку з тим, що значний науково-технічний прогрес, зростання комп'ютеризації побуту призвели до зміни пріоритетів і переорієнтації у вихованні молоді та системі підготовки її до майбутньої професійної діяльності та суспільного життя, все більш актуальною стає проблема стану здоров'я людей, які багато часу приділяють комп'ютеру.

Шкідливий вплив комп'ютера ще далеко не всім відомий і належить до факторів малої інтенсивності, негативна дія яких розвивається поступово і приховано. Вона проявляється після багатьох місяців або років праці, коли боротися з нею вже нелегко. В багатьох випадках важко навіть встановити головну причину захворювання.

Ступінь досліджуваності проблеми. Багато вчених і фахівців [1, 4, с.1] звертали увагу громадськості на необхідність вживання заходів для зростання не тільки професійних знань, але і комплексної готовності до майбутньої трудової діяльності. Тому вивчення проблеми стану здоров'я майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій в педагогічному ВНЗ, яка забезпечує необхідний рівень адаптації і розвиток професійних фізичних і психофізіологічних здібностей, є своєчасним і актуальним.

Мета і методи дослідження.

Мета дослідження - дослідити і проаналізувати стан здоров'я майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій у педагогічних ВНЗ.

Завдання дослідження - проаналізувати дані літературних джерел щодо шкідливого впливу майбутньої професійної діяльності фахівців з комп'ютерних технологій на стан їхнього здоров'я; провести анкетування студентів вищих навчальних педагогічних закладів.

На думку фахівців (Р. Раєвського, 1998 та ін. [5, с.1]), реальна система фізичного виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів, що склалася сьогодні в Україні, є малоефективною. Науковці стверджують, що вона не забезпечує повною мірою психофізичну готовність випускників педагогічних навчальних закладів до життєдіяльності та професійної роботи і потребує подальшого удосконалення. Майже 60% молодих вчителів, які поступають на роботу, фізично не готові працювати в тому ритмі і з такою інтенсивністю, котрої вимагає їх професія. Це здебільшого призводить до порушень процесу праці, професійних травм та хвороб.

Методи дослідження. З метою отримання від студентів інформації щодо самооцінки стану здоров'я, фізичного стану, динаміки їх зміни в процесі навчання у ВНЗ, рухового режиму, успішності, часу роботи за ПК, симптомів, які вони відчувають під час і після роботи з ПК, і необхідності знань про профілактичні заходи при роботі за ПК нами була розроблена соціологічна анкета, яка містила 25 питань. Проведене в рамках анкетування дослідження було спрямовано на вивчення реальної картини сучасного життя університетської молоді.

Сутність дослідження. Аналіз відповідей респондентів на питання анкети дозволив визначити широкий спектр характеристик, пов'язаних з різними аспектами життя студентів. Після обробки відповідей респондентів були отримані такі результати. У анкетуванні брали участь студенти інституту фізико-математичної та інформативної освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова 1-3 курсів у кількості 150 осіб.

Свій стан здоров'я оцінюють як добрий 66,7% першокурсників, серед третьокурсників ця цифра склала 49,4%.

Фізичний стан на першому курсі оцінюють як добрий 51,9% респондентів, на третьому курсі тільки 46,9%.

Аналізуючи динаміку зміни стану здоров'я за час навчання у ВНЗ, виявлено, що 3,1% першокурсників відзначають його погіршення, на третьому курсі ця цифра зростає до 22,6%.

Аналізуючи самооцінку здачі Державних тестів можна зробити висновок, що кількість студентів, котрі вважають, що вони можуть здати Державні тести на «відмінно» приблизно однакова на всіх трьох курсах – 19%, але кількість студентів, які не в змозі здати Державні тести, збільшується від 2% на першому курсі до 8,7% на третьому курсі.

Результати анкетування свідчать про те, що відносно високий відсоток респондентів до третього курсу спостерігають погіршення зору на 27,3%, тоді як на першому курсі ця цифра складала 9,2%. Таке значне збільшення скарг на погіршення зору говорить про серйозність проблеми. Навчання фахівців з комп'ютерних технологій в педагогічному ВНЗ має свою специфіку, яка полягає в тому, що студенти багато часу проводять, працюючи за ПК.

Студенти працюють за ПК не тільки у ВНЗ, але і вдома, причому багато з них до п'ятого курсу мають часткове працевлаштування, яке здебільшого пов'язане з роботою за ПК, що підтверджено результатами анкетування. Так в середньому 44,4% респондентів першого курсу проводять менше 20 годин на тиждень за ПК, водночас 41% студентів старших курсів – більше 40 годин на тиждень, що в середньому складає до 6 годин на день.

У 58% старшокурсників є можливість працювати за ПК додатково. При цьому 35-50% всіх респондентів не знають засобів профілактики професійно зумовлених захворювань при роботі за ПК і 61-73% всіх респондентів зазначили необхідність отримання такої інформації.

Вивчаючи тривалість роботи за ПК, після якої студенти починають відчувати несприятливі симптоми, можна з'ясувати, що 38,9% студентів першокурсників відчувають несприятливі симптоми уже після 1-2 годин роботи за ПК. На нашу думку, ці цифри, швидше за все, свідчать про низький рівень адаптації першокурсників до нового ритму життя і умов навчання. Адаптація супроводжується важливим перебудуванням психічних і фізіологічних станів організму.

З найбільш поширених симптомів (табл.1) можна виокремити такі: головний біль і біль в очах; стомлення, запаморочення; сонливість протягом дня; печіння очей, сльозливість; порушення візуального сприйняття (неясність зору на близькій або далекій відстані), причому зазначені симптоми відчуває значний відсоток студентів всіх курсів.

  Останніми роками спостерігається тенденція до збільшення кількості студентів, які відчувають ці симптоми.

 

ТАБЛИЦЯ 1

 

Негативні симптоми, що відчувають студенти після роботи за ПК

 

Симптоми після роботи за ПК, %

1 курс

n=56

2 курс

n=43

3 курс

n=51

Головний біль

21,2

20,7

30,2

Втома, головокружіння

15,1

12,5

17,3

Порушення сну

4,1

6,5

5,2

Сонливість

19,2

21,7

25,4

Зміна настрою

12,4

15,4

11,5

Підвищена дратівливість

6,3

8,1

14,6

Депресія

2,3

3,9

4,5

Зниження інтелектуальних можливостей, погіршення пам'яті

2,1

4,3

7,4

Печуть очі

18,6

21,0

23,5

Біль у м'язах

3,2

6,1

7,5

Біль у ділянці серця, нервове серцебиття

2,1

3,5

4,1

Погіршення візуального сприйняття (неясність зору на близькій чи далекій відстані)

15,2

13.5

18,1

       Заслуговує на увагу також той факт, що 23-27% респондентів всіх курсів займаються фізичною культурою менш ніж 3 години на тиждень. Ця інформація, може свідчити про байдуже ставлення до фізичної культури, нерозуміння важливості поліпшення засобами фізичної культури власного здоров'я. Більшість студентів на старших курсах припиняють заняття фізичною культурою й спортом, що призводить до виникнення гіподинамії. А на тлі зниження рухової активності знижується фізична й розумова працездатність, адаптивні можливості організму в осіб розумової праці.                                                                            Слід також зазначити, що додатково в спортивних секціях займаються 52,6% першокурсників, а на третьому курсі ця цифра склала лише 32,8% респондентів.

     Результати анкетування свідчать про досить високий відсоток респондентів – 25,7%, які вказали на наявність у них хронічних соматичних захворювань, у зв'язку з чим 21,1% з них перебували на диспансерному обліку. Ці дані збігаються з дослідженнями, проведеними в Україні останніми роками [2, 3, с.3] і підтверджують загальну ситуацію щодо погіршення стану здоров'я сучасної молоді.

     Основні висновки.  Таким чином, у період навчання у вищому навчальному закладі збільшується обсяг інформації й зростає емоційне навантаження у студентів педагогічних ВНЗ на фоні зниження рухової активності, що призводить до послаблення організму, гіподинамії, погіршення психофізичного статусу й зниження фізичної підготовленості та стану здоров'я.

 

  Літерa m y p a:

1.    Виленский М.Я. Физическая культура в научной организации процесса обучения в высшей школе. - М.: МГПИ, 1982. - 156 с.

2.                             Гайдай М. І., Кубатъко Б. І., Умріхіна Н. О. Рівень функціонального стану студентів I-IV курсів педвузу // Матеріали наукової конференції "Індивідуальні психологічні властивості людини та професійна діяльність". - Київ-Черкаси, 1997. - С 19.

3.                             Дворягина Е. С. Функциональное состояние организма студентов в процессе работы на ЭВМ. -М., 1989.-121с.

4.                             Егорычев А.О., Пенцик Б. Н. и др. Здоровье студента с позиции профессионализма // Теория и практика физической культуры. - 2003. - № 2. - С. 53-56.

5.                             Раевський Р., Свирид Є., Канішевський С., Краснов В. та ін. Державне тестування фізичної підготовленості як фактор поліпшення фізичного виховання студентської молоді // Студентський фізкультурно-спортивний рух в Україні на порозі XXI століття: національно-історичні, соціально-економічні, оздоровчо-профілактичні аспекти відродження: Всеукр. наук.-практ. конф. -К., 1998.-С. 108-109.