К. наук з фіз. вих. і спорту, доцент Андрес А.С.,

Ст. викл., Козак І.Г.

Національний університет «Львівська політехніка»

МІСЦЕ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ У ЖИТТІ СТУДЕНТІВ

Суть поняття «здоровий спосіб життя» передбачає виконання профілактичних заходів науково обґрунтованої біомедичної та соціально-психологічної системи. Важливого значення у цій системі набули заходи оптимізації способу життя завдяки правильному фізичному вихованню, поєднанню праці і відпочинку, розвитку стійкості до психоемоційних навантажень, подолання труднощів, пов’язаних із складними екологічними умовами проживання і, що особливо вагомо, усуненню гіпокінезії.

У спеціальній літературі можна знайти достатню кількість публікацій, присвячених вивченню способу життя студентів. Проте дотепер не встановлені усі дійові умови формування звички здорового способу життя студентів, їх активного ставлення до фізичної культури, до занять фізичними вправами і спортом.

Фахівці звертають увагу на те, що зі вступом до вищого навчального закладу звичний спосіб життєдіяльності юнаків та дівчат змінюється. Виникають нові психоемоційні чинники, які характерні тільки для цих соціальних умов, віку та особливостей перебування у вузі. Серед них фахівці виокремлюють такі, як: високий рівень інформаційного навантаження; психоемоційне напруження; соціальне оточення; відсутність уявлень про раціональне використання часу; поява та збільшення матеріальних труднощів; формування нової системи життєдіяльності.

Фахівці застерігають, що здоровий спосіб життя неможливо придбати раз і назавжди на якомусь етапі виховання і розвитку особистості. Спосіб життя може бути здоровим тільки тоді, коли він розвивається, поновлюється різними новими, корисними для здоров’я елементами, звичками і тим самим вдосконалюється. Тому здоровому способу життя треба навчати постійно.

У педагогічних вузах викладають велику кількість навчальних дисциплін валеологічного спрямування, тоді як студентська молодь, що навчається, скажімо, у вузах технічного профілю не завжди має необхідні знання і переконання, щоб свідомо вибирати здоровий спосіб життя. Студенти педагогічних спеціальностей мають більше можливостей отримати знання про способи збереження здоров’я, ніж студенти технічних, у яких заняття з фізичного виховання є єдиною можливістю валеологічної підготовки. З іншого боку – відомо, що не завжди володіння інформацією передбачає їх реалізацію на практиці.

Аналізуючи відповіді на запитання анкети, ми прийшли до висновку, що менше половини (лише 39,68%) студентів вважають свій спосіб життя здоровим (рис. 1), 20,98% не вбачають його здоровим, 39,34% вагаються при виборі відповіді. Звертає на себе увагу той факт, що суттєва частина студентів (39,34%) не переконані у тому чи їхній спосіб життя можна вважати здоровим – можливо, це пов’язано з відсутністю у частини студентів достатнього обсягу знань про здоровий спосіб життя. Також можемо припустити, що ці студенти намагаються дотримуватися здорового способу життя, проте це їм вдається не завжди.

Рис.1. Спосіб життя студентів

Порівнюючи відповіді студентів за роками навчання у ВУЗі, варто відзначити, що відносно найвищий показник недотримання здорового способу життя спостерігається на третьому курсі. Так, майже кожен третій студент третього курсу зізнався у тому, що не дотримується здорового способу життя; стільки ж студентів відповіло позитивно на це запитання.

Таблиця 1

Спосіб життя студентів, %

Показники Роки навчання	Переконані, що ведуть здоровий спосіб життя	Не вважають свій спосіб життя здоровим	Вагаються
1	36,99	23,12	39,88
2	39,09	19,09	41,82
3	28,06	28,78	43,17
4	37,97	15,82	46,20

Як бачимо (табл. 2), більше половини студентів (від 45,05 до 70,00% у середньому – 60,34%) окрім занять з фізичного виховання у вищому навчальному закладі, виконують фізичні вправи нерегулярно (приблизно раз на місяць).

Таблиця 2

Регулярність самостійного виконання фізичних вправ (крім занять з фізичного виховання у вищому навчальному закладі) студентами різних років навчання, %

Показники Роки навчання	Регулярно (2 і більше разів на тиждень)	Зрідка (1 раз на місяць)	Не виконую
1	34,68	46,24	19,08
2	20,91	60,91	18,18
3	23,74	56,12	20,14
4	20,12	57,32	22,56

Варто звернути увагу на те, що з роками навчання спостерігається тенденція до зменшення кількості студентів які регулярно (з 34,68% до 20,12%) і не регулярно (з 46,24% до 20,12%) займаються фізичними вправами, тоді як кількість тих, які не виконують фізичних вправ на дозвіллі дещо зменшується (з 19,08% до 22,56%). Тому варто удосконалити зміст виховної роботи у ВНЗ з метою максимального і регулярного залучення студентів усіх курсів до фізкультурно-оздоровчої роботи, формування позитивного ставлення до фізичного виховання.