Криклій В.А.

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Сучасний стан та проблеми розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні

Розгляд недержавних пенсійних фондів в контексті історичного становлення вітчизняної економіки, є об’єктивним явищем, адже їх поступове вдосконалення і розвиток безпосередньо впливає на всі сфери фінансової системи.

Становлення та розвиток  недержавних пенсійних фондів в Україні, як до набуття, так і після набуття нею у 1991 році незалежності має свої особливості та періоди на відміну від інших країн.

У процесі дослідження на основі проведеного аналізу динаміки соціально-економічного розвитку ринку фінансових послуг, і зокрема пенсійних фондів, а також законодавчої та нормативної бази, нами було виділено 5 етапів розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні [1]:

1 - кінець 80-х років ХХ століття – 1990 рік;

2 - 1991-1995 рр.;

3 - 1996-2000 рр.;

4 - 2001 р. - вересень 2008 р.;

5 - вересень 2008 – по теперішній час.

  Серед критеріїв поділу саме на такі часові відрізки, необхідно відмітити наступні:

1.                 Загальноекономічні. На кожному з зазначених етапів наявними були особливості розвитку економіки в цілому. Так протягом першого та другого етапів спостерігалось загальне падіння за всіма економічними показниками, третього - поступова стабілізація,  четвертого - поступове зростання, а п’ятого – знову загальне падіння.

2.                 Нормативно-правові. Кожен із виділених етапів включає особливості становлення законодавчого забезпечення пенсійних фондів. На першому етапі прийняті нормативно-правові акти здебільшого носили інформативний характер, на другому було прийнято декілька базових законів, протягом третього, практично повністю упорядковано їх нормативно-правову базу, а на четвертому – її приведення у відповідність до наявних соціально-економічних можливостей.

3.               Контрольно-регулюючі.        Кожен з етапів характеризується особливістю контрольно-наглядового регулювання пенсійних фондів з боку державних органів. Так протягом першого та другого, таке регулювання було майже відсутнє, на третьому прийняті певні обмеження щодо діяльності окремих з них, а четвертий та останній етапи характеризуються встановленням відповідного контролю за діяльністю всіх пенсійних фондів.

4.                 Соціально-економічні. Кожен з виділених етапів характеризується особливостями соціально-економічного розвитку. Протягом першого та другого етапу спостерігалось падіння за зазначеними показниками, третього поступова стабілізація і зростання, на четвертому подальше зростання, на останньому – падіння всіх основних показників.

Незважаючи на те, що прообраз пенсійної системи та недержавних пенсійних фондів України можна угледіти ще на початку ХХ століття, коли було визначено три рівні побудови пенсійної системи досить подібних до сьогоднішніх (державна, емеритальна та накопичувальна), а також було визначено джерела її фінансування (державний бюджет, обов’язкові внески, добровільні пожертви та випадкові надходження), першим етапом побудови  сучасної системи недержавних пенсійних фондів, на наш погляд, слід вважати період з кінця 80-х років ХХ століття до набуття Україною своєї незалежності (1991 р.), коли протиріччя та негативні наслідки командно-адміністративної системи і специфіка ринкових стосунків перехідного періоду викликали потребу у формуванні розумної і ефективної системи соціального захисту населення, розробці пріоритетних напрямів розвитку цієї системи.

Тому на часі встала необхідність проведення нової пенсійної реформи, яка й відбулася на прикінці 80-х років ХХ століття (1989 р. - закон СРСР “О пенсионном обеспечении граждан СССР”), але почала втілюватися в життя лише після набуття Україною своєї незалежності (1992 р. – закон України Про пенсійне забезпечення).

Другий етап (1991–1995 рр.), який почався після набуття Україною своєї незалежності, характеризувався в основному вимушеними кроками щодо лібералізації цін у зовнішньоекономічній діяльності, які здійснювалися під тиском перетворень у Росії та міжнародного співтовариства. Але в цілому справді радикальна (з точки зору саме ринкової трансформації) і послідовна політика була практично відсутня. В економічній політиці домінували адміністративні заходи. Разом із тим, незважаючи на прийняття ряду документів концептуального характеру та законів, практичного впливу на економічні процеси вони не мали. У цей період темпи розвитку та глибина кризових явищ в Україні були найбільші з-поміж усіх посткомуністичних країн. На цьому етапі вичерпалися наявні фінансові та інші резерви, що видно за даними таблиці 1.

Таблиця 1.

Основні макроекономічні показники за 1990–1995 рр.  (зростання в % порівняно з попереднім роком)1

№ п/п

Показники

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1

Валовий внутрішній продукт у % до попереднього року

-

91,3

90,1

85,8

77,1

87,8

2

Валове промислове виробництво

- 0,1

- 4,8

- 6,4

- 7,6

- 27,3

- 11,5

3

Валове сільськогосподарське виробництво

- 3,7

- 13,2

- 8,3

1

- 16,5

- 2,6

4

Виробництво споживчих товарів

- 5,8

- 5,1

- 9,4

- 15,3

- 25,0

- 19,1

5

Інвестиції у капітальні активи

- 1,9

- 7,1

- 36,9

- 10,3

- 23,0

- 35,0

6

Дефіцит зведеного бюджету, % ВВП

-

-

13,8

5,1

8,9

6,6

1Примітка: Розраховано за: Офіційний сайт Держаного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua).

На початку 90-х років з’явились перші недержавні пенсійні фонди, основною особливістю їх діяльності була відсутність як законодавчої так і нормативно-правової бази.

Взагалі другий етап становлення фінансових інститутів, зокрема недержавних пенсійних фондів, характеризувався такими рисами:

1.     загальною кризовою ситуацією у економіці;

2.     відсутністю законодавчого забезпечення їх діяльності;

3.     появою великої кількості різноманітних їх видів;

4.     втратою довіри до фінансових інститутів з боку населення, через високий рівень банкрутства та спекулятивних операцій;

5.     відсутністю як державного регулятивного органу так і системи контролю над діяльністю фінансових інститутів в цілому.

Однак незважаючи на негативний досвід функціонування фінансових інститутів і, зокрема, недержавних пенсійних фондів  у 1990-1995 роках, було закладено основу для їх подальшого розвитку. Крім того негативні спекулятивні тенденції призвели до усвідомлення необхідності прийняття нормативно-правового забезпечення їх функціонування, про що свідчить практика наступного етапу їх становлення.

Третій етап 1996-2000рр. На цьому етапі макроекономічні показники та загальну економічну ситуацію у 1996-2000 роках можна охарактеризувати як поступовий вихід із кризи пов’язаної із структурною перебудовою. Проте незважаючи на певне покращення за рядом показників економічне середовище у даний період постійно підпадало під вплив негативних, як внутрішніх так і зовнішніх факторів, що гальмувало процеси розвитку і зростання всієї економіки в цілому і фінансового ринку зокрема.

Тому третій етап становлення недержавних пенсійних фондів заклав підвалини для їх створення та регулювання. Проте розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення був неможливий без реформування пенсійної системи в цілому. Тому починаючи з 1996 року до 2000 року поступово розроблялось законодавче забезпечення щодо реформування пенсійної системи.

Щодо безпосередньої діяльності недержавних пенсійних фондів, незважаючи на номінальне їх існування практично починаючи з 1995 року більшість з них, як уже зазначалось, припинили свою діяльність, або призупинили своє функціонування як пенсійні фонди. Так у 1996 році Асоціація недержавних пенсійних фондів складалась всього з 15 пенсійних фондів [2; с.147].

Наступний четвертий етап - становлення недержавних пенсійних фондів – 2001р.- по вересень 2008 р. Даний етап характеризується загальною стабілізацією економічних процесів, що суттєво вплинуло і на весь фінансовий ринок. Основні макроекономічні показники наведені у Таблиці 2 свідчать про наявність позитивних зрушень за багатьма з них.

Таблиця 2

Основні макроекономічні показники за 2003–2008 рр. [1]

№ п/п

Показники

2003

2004

2005

2006

2007

2008

1

Валовий внутрішній продукт,   млн. грн.

267344

345113

441452

544153

720731

948056

2

Інвестиції в основ. капітал (кап. вклад.), млн. грн.

51011

75714

93096

125253

188486

233081

3

Індекс цін споживчого ринку, % до попереднього року

108,2

112,3

110,3

111,6

116,6

122,3

4

Індекс цін виробників промислової продукції, % до попереднього року

111,1

124,1

109,5

114,1

123,3

123,0

6

Доходи зведеного бюджету, млрд. грн.

75,3

91,5

134,1

171,8

219,9

297,9

у % до ВВП

28,16

26,52

30,40

31,57

30,52

31,42

7

Видатки зведеного бюджету, млрд. грн.

75,4

101,4

141,7

175,2

226,1

309,2

у % до ВВП

28,21

29,39

32,10

32,21

31,36

32,61

8

Дефіцит (-), профіцит (+) зведеного бюджету, млн. грн.

-506,7

-11099,0

-7806,3

-3700,8

-7701,7

-14124,5

у % до ВВП

-0,19

-3,19

-1,77

-0,68

-1,07

-1,49

 

1Примітка: Розраховано за: Офіційний сайт Національного банку України (www.bank.gov.ua); Офіційний сайт Міністерства фінансів України (www.minfin.gov.ua),офіційний сайт Держаного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua).     

 

Так обсяг ВВП за цей період зріс більш ніж у 2 рази. Так само більш ніж у 2 рази зросли доходи, а відповідно і видатки зведеного бюджету.

Серед негативних ознак даного періоду можна визначити: зростання у останні роки дефіциту бюджету, та зростання показника інфляції, загальна стабілізація у всіх галузях економіки.

Цей етап для недержавних пенсійних фондів став вирішальним у їх становленні. Це пов’язано з рядом базових змін у даній сфері, серед яких:

1.     Прийняття низки загальних законів та нормативно-правових актів, що сприяють розвитку фінансових установ, зокрема, недержавних пенсійних фондів.

2.     Створення у 2002 році спеціалізованого уповноваженого регуляторного органу, за діяльністю фінансових установ – Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

3.     Прийняття базового закону “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” (липень 2001 р.).

4.     Прийняття ряду законів щодо функціонування окремих небанківських фінансових установ: “Про інститути спільного інвестування” (№ 2299 від 15.03.2001 р.), “Про недержавне пенсійне забезпечення” (№ 1057 – IV від 09.07.2003 р.), внесення поправок до закону “Про страхування” (№85/96-ВР від 07.03.1996 р.).

5.     Прийняття ряду нормативних актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, згідно Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та Указом Президента України від 11.02.2002 р. № 1153/2002” та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно Закону України “Про державне регулювання цінних паперів в Україні від 30.10.1996 р. № 488/96-ВР”, щодо питань ліцензування, реєстрації та звітності небанківських фінансових установ.

6.     Проведення процедури перереєстрації окремих фінансових установ, та загальне впорядкування ринку фінансових послуг.

7.     Прийняття Закону України Про загальнообовязове державне пенсійне страхування” (№ 1058-ІV  від 09.07.2003 р.), яким передбачено створення в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення. Ст. 2 цього закону  передбачає право громадян України  бути  учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно  з  різних  рівнів  системи  пенсійного забезпечення  в Україні.  

        Зокрема, перший рівень — це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у якій пенсії виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду;

        другий рівень — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді;

       третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, яка передбачає добровільну участь громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення

8. Прийняття Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення” (2008 року), та нових вимог і принципів їх функціонування, на умовах прозорості.

Так як практично діяльність даних фінансових інститутів знаходиться на початковому етапі, то відповідно і їх показники, не можуть суттєво впливати на фінансовий ринок, проте необхідно відмітити поступову тенденцію зростання (див. Таблиця 3).

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів  у період 2005 - 9 місяців 2009 рр.[2]

Показники

Роки

Темпи приросту, %

2005

2006

2007

2008

9 міс. 2009

2008/2007

9 м. 2009/2008

1. Кількість НПФ (од.),                                 у тому числі:

54

79

96

109

109

13,5

-

1.1. Відкритих

 

 

 

86

 

 

 

1.2. Корпоративних

 

 

 

14

 

 

 

1.3.Професійних

 

 

 

9

 

 

 

1.4. Адміністраторів пенсійних фондів

37

41

50

50

48

-

-4

2. Загальна кількість учасників недержавних ПФ, що уклали контракти (тис.осіб)

88,4

193,3

278,7

482,5

495,7

73,1

2,7

3. Загальні активи НПФ (млн. грн.):

46,2

137,4

280,7

612,2

799,1

118,1

30,5

4. Пенсійні внески               (млн. грн.), у т.ч.:

36,5

115,2

234,4

582,9

710,1

148,7

21,8

4.1. від фізичних осіб

2,2

5,3

14,0

26,0

29,9

85,7

15

4.2. від юридичних осіб

34,2

109,1

220,4

556,8

680,1

152,6

22,1

4.3. переведені з іншого фонду                (від фізичних осіб підприємців)

0,1

0,8

0,04

0,1

0,1

150,0

-

5. Пенсійні виплати (млн. грн.)

1,7

4,0

9,1

27,3

71,8

200

163

1Примітка. Розраховано за: Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг -www.dfp.gov.ua.

Останній п’ятий етап, який почався з вересня 2008 року внаслідок світової економічної кризи, характеризується загальним незадовільним станом в економіці під впливом негативних тенденцій зовнішньоекономічних факторів, втратою довіри до всіх фінансових інститутів, зокрема, і до недержавних пенсійних фондів з боку основних споживачів їх послуг через високий ризик їх банкрутств, низький рівень системи захисту прав інвесторів та вкладників та домінування адміністративних методів управління в економічній політиці та загальне падіння рівня соціально-економічного розвитку держави.

         Таким чином, проведений аналіз показав, що кожен з розглянутих етапів формування недержавних пенсійних фондів в Україні має власні особливості, досвід яких необхідно враховувати при побудові концепції та стратегії подальшого розвитку системи пенсійного забезпечення В Україні.

 

Література

       1. Міщенко В.І., Гордієнко В.В. Недержавні пенсійні фонди в системі реформування пенсійної системи України. // Фінанси України. – 1997. №12. – с.32

       2. Havrylyshyn, Oleh; Marcus Miller; and William Perraudin (1994). “Deficits, Inflation and the Political Economy of Ukraine”, Economic Policy (October): 354-401 р.

       4. Фінансовий ринок: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / С.О. Маслов, О.А. Опалов. – 2-ге вид. випр.- Львів: Каравела., 2003. – 344 с.

     5. Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг -www.dfp.gov.ua.

         6. Офіційний сайт Національного банку України (www.bank.gov.ua).

         7. Офіційний сайт Міністерства фінансів України (www.minfin.gov.ua).

8.Офіційний сайт Держаного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua).