Економічні науки/ Зовнішньоекономічна діяльність

Проскуріна Н.В., студентка магістратури,

доц. Логвінова Н.С., наук. керівник

Одеський державний економічний університет,Україна

Методика оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності морських портів

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) морського транспортного підприємства в основному виражається у здійсненні на зовнішньому ринку різних експортно-імпортних операцій, пов'язаних з роботою флоту. До них належать, перш за все, такі види операцій, як перевезення вантажів і пасажирів; експорт та імпорт послуг, пов'язаних з агентствами та іншими видами обслуговування морських суден; фрахтування суден на час; оренда судового обладнання (контейнери, трейлери і т.п.).

Послуги портів прийнято поділяти на послуги суднам та послуги вантажам:

• послуги суднам: укриття від негоди, бункерування і матеріально-технічне забезпечення, ремонт і сюрвеєрський огляд, лоцманські, буксирні послуги, інформаційні послуги і т.п.;

• послуги вантажам: стівідорні і термінальні послуги, пов'язані з вантажно-розвантажувальними операціями і складуванням вантажів, оформлення вантажних документів; додаткові послуги, що дозволяють створювати додаткову вартість [1].

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності важливе значення надається оцінюванню її ефективності. На рівні підприємства під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміють ступінь збільшення доходу від цих операцій. Критерієм економічної ефективності є прибуток як основна міра ефективності.

Проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств завжди знаходилися у центрі уваги вчених-економістів. Питання функціонування зовнішньоекономічної діяльності підприємства широко висвітлені насамперед у зарубіжній науковій літературі. В Україні зазначеними проблемами займаються такі фахівці, як Білий В., В.Вінніков, Губенко В., Зав’ялов П., Кредісов А., Павленко Ф., Щербак В., Яковлєв А., та ін. [2].

Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, керівники морських транспортних підприємств обов’язково аналізують її ефективність. Ефективність і якість виробничих процесів характеризують найважливіші техніко-економічні та експлуатаційні показники морського транспорту. За цими показниками планується робота, здійснюються облік і контроль, оцінюються результати діяльності.

Техніко-економічні та експлуатаційні показники включають кількісні та якісні показники виробничих процесів.

Кількісні та якісні показники виробничих процесів флоту, портів, заводів та інших виробничих і структурних підрозділів морського транспорту обчислюються за різні періоди часу: 5 років, рік, квартал, місяць. Для суден вони також розраховуються по окремим рейсам, а для морських портів - на добу, зміну [3].

У загальному вигляді кількісні і якісні показники експлуатаційної роботи морського транспорту можна згрупувати таким чином:

- показники кількості і якості роботи;

- показники перевезень та вантажообігу, інтенсивності обробки суден в портах;

- показники технічної роботи та виробничої потужності;

- показники використання вантажопідйомності і вантажомісткості судна, флоту;

- показники продуктивності судна, флоту, потужність морських портів;

- показники провізної здатності флоту, пропускної спроможності портів;

- економічні та фінансові показники роботи флоту, портів та інших підприємств морського транспорту.

Економічні показники враховують доходи і витрати на утримання суден, перевантажувального обладнання портів та інших виробничих потужностей підприємств морського транспорту. Витрати виражаються кількома показниками: капітальні вкладення, експлуатаційні витрати, наведені витрати.

Основними показниками, що характеризують виробничу та зовнішньоекономічну діяльність порту, є вантажообіг, суднообіг, пропускна спроможність, обсяг вантажної роботи порту, коефіцієнт перевалки. План роботи порту розробляють виходячи з плану вантажно-розвантажувальних робіт. У плані вантажно-розвантажувальних робіт визначають вантажообіг в тоннах з підрозділом на каботажні та експортно-імпортні вантажі по встановленій номенклатурі.

Суднообіг обчислюють окремо з прибутку і відправлення суден. Пропускну спроможність порту розраховують з урахуванням рівня механізації перевантажувальних робіт. Коефіцієнт перевалки знаходять як відношення тонно-операцій до кількості тонн переробленого вантажу за певний період.

Плани по вантажообігу, обсягу вантажної роботи порту та автоматизації, а також по суднообігу служать основою для розрахунку інших розділів річного плану: по праці, фінансам, матеріально-технічному постачанню, собівартості, ЗЕД та інше.

Розглядаючи ефективність зовнішньоекономічної діяльності морського порту, треба зазначити, що дане підприємство не виробляє товарів, а надає послуги, тому треба розраховувати економічну ефективність зовнішньоекономічних угод та контрактів. У нашому випадку розглядаються контракти, укладені з іноземними партнерами, на вантажно-розвантажувальні роботи, на надання послуг по оформленню необхідних документів та інше [4].

У ході аналізу виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними угодами з’ясовується :

- кількість та загальна сума укладених угод (контрактів);

- кількість та сума виконаних угод з іноземними партнерами;

- кількість, види та сума прострочених контрактів;

- причини неповної реалізації угод і порушень термінів виконання замовлень.

Для повнішої характеристики зовнішньоекономічної діяльності порту можна розрахувати такі показники [5]:

1.Частка сум контрактів, прострочених у звітному періоді (І п.к.):

І п.к.= 100%,

де Кп – сума контрактів, прострочених протягом року;

Кв - сума контрактів, що підлягають виконанню у звітному періоді.

2. Валютна ефективність експорту (Ев.е.) розраховується за формулою:

Ев.е. = ,

де Цв.е. - валютна ціна і -того експортного товару (послуги), вал.од/од;

Qе – обсяг експорту і-того товару (послуги), натур.од.,

Ве – витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-того товару (послуги), грн/од.,

m - кількість назв експортних товарів (послуг).

3. Ефективність експорту підприємств (Ееф.е.) розраховується за формулою;

Ееф.е. = ,

де ЧВ- чистий виторг в іноземній валюті за реалізований товар (послугу), переведений у гривні за офіційним курсом на день надходження валютної виручки;

ЧВ = (ВВКр)- Дв – МП,

де ВВ- валютний виторг за експортний товар (надані послуги);

Кр – діючий ринковий курс іноземної валюти до гривні;

Дв – додаткові витрати в середині країни, пов’язані з експортом товару (надані послуги);

МП – митні платежі;

ОП- обсяг продажу за експортом, грн.

Основними якісними валютно-фінансовими показниками роботи суден у закордонному плаванні є: середня доходна ставка, питома валютна прибутковість, валютна ефективність, валютний показник, рівень прибутковості.

Валовий дохід в іноземній валюті (Fинв) включає в себе як заплановані, так і незаплановані надходження інвалюти. Заплановані доходи в іноземній валюті від перевезень у закордонному плаванні складаються з таких надходжень: провізної плати за перевезення експортно-імпортних вантажів фрахтової виручки, за перевезення вантажів іноземних фрахтувальників і здачу суден в оренду; виручки від перевезення пасажирів у закордонному плаванні.

Витрати в іноземній валюті (Rинв) складаються з витрат на: утримання екіпажу; паливо, придбання матеріалів, малоцінного та швидкозношуваного інвентарю; ремонт; суднові збори, агентські і навігаційні витрати; стівідорні витрати; представницькі та інші витрати.

Чистий дохід в інвалюті (чиста інвалютних виручка) являє собою різницю між валовим доходом і витратами в інвалюті:

Fинв = Fинв – Rинв

Фінансовий результат визначається як різниця між загальним доходом і експлуатаційними витратами загальними:

Ф= Fзаг – Rзаг

З метою підвищення прибутковості екіпажі суден повинні прагнути до забезпечення максимального завантаження судна, першочергового прийому високотарифікованих вантажів, суворого дотримання всіх умов чартеру.

При визначенні ефективності ЗЕД морського порту треба використовувати показники оцінки ефективності системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств, які зорієнтовані на більш повну і всебічну оцінку стану та рівня розвитку системи транспортного обслуговування, і результативності як довгострокових так і оперативних заходів щодо її вдосконалення [6].

Визначення економічної ефективності ставить за мету на підставі порівняння можливих варіантів співробітництва із закордонними партнерами сприяти удосконаленню структури контрактів, оптимізації зовнішньоекономічної діяльності і забезпеченню на цій підставі високоприбуткової роботи підприємства.

Отож, система показників оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності може бути використана для оцінки результатів реалізації програм розвитку сфери експедиторських послуг та морської транспортної галузі взагалі, а також при формуванні транспортної політики України.

Література:

1. Жередий Ю.С. Морские порты как ключевой фактор развития конкурентной среды морских грузоперевозок // Дальневосточный регион: экономика, управление, финансы. / Сб. статей. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2006. - С. 153-156

2. Вівчар О. І. Основні аспекти підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств / Оксана Вівчар // Галицький економічний вісник. — 2009. — № 2. — С. 24-30.

3. В.В.Винников. Экономика предприятия морского транспорта. (экономика морских перевозок): Учебник для вузов водного транспорта. – 2-е изд., перераб.и доп. – Одесса: Латстар, 2001. – 416с. – 54-55 с.

4. Цветов М. Ю. Морские порты в системе международных транспортных коридоров // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие. - К., 1999. - Вып.7. - С.93–104.

5. Козак Ю.Г., Логвінова Н.С., Сіваченко І.Ю. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник; 2-ге вид., перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006.- 792 с. – 347с.

6. Лимонов Э.М. Внешнеторговые операции морского транспорта и мультимодальные перевозки. – С.Пб.: «Выборг», 1997.- 253с.