Економіка / 7.Облік і аудит

 

 

Коваль Оксана Миколаївна

Науковий керівник: Іщенко Яна Петрівна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

Україна на шляху до інтеграції і гармонізації з країнами-членами ЄС, формування єдиного економічного простору з традиційними економічними партнерами, зокрема Росією, Білоруссю, Казахстаном, прагне уніфікувати існуючу систему бухгалтерського обліку, яка у су­часних умовах змінюється й удосконалюється відповідно до міжнародних стандартів. Тому процеси стандартизації та удосконалення системи бухгалтерського обліку України із застосуванням міжнародних стан­дартів, вибору раціонального методу амортизації основних засобів є актуальними і нині.

Питаннями методології бухгалтерського та фінансового обліку витрат, дослідження амортизації відносно аналізу методів її нарахування відповідно до П(С)БО та їх порівнянню із міжнародною практикою присвячено праці вчених-економістів Горлицької Н., Малишкіна А., Безуглова А., Фукса А., Саган Т., Соколов Я.В, Сопко В.В., Чумаченько М.Г., Друрі К., Ентоні Р., Кужельний М.В., Покропивний С.Ф., С. Голов, А. Савченко, Я. Хомин, Л. Лівінська, А. Никифоров, Л. Городянська та інші.

За даними літературних джерел, у розвинених країнах вже до 70% амортизаційних коштів спрямовуються саме на цілі розвитку, а не на цілі оновлення основних засобів. Розвинені країни вже давно розглядають амортизацію в якості одного з найдієвіших інструментів забезпечення розвитку, а вітчизняні підручники з  економіки все ще продовжують розкривати її сутність як економічного механізму примітивного оновлення основних засобів [1].

Фінансовий облік основних засобів ведуть окремо за кожним об’єктом.  Особливостями обліку основних засобів є правильність і своєчасність нарахування амортизації і зносу основних засобів. Нарахування амортизації повинні проводитись відповідно до чинного законодавства.

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко – експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість), необоротних активів упродовж строку їх корисного використання (експлуатації).

Розгляд амортизації як джерела капітальних інвестицій, на жаль, має більше теоретичний характер, ніж проблема фактичного стану відбиття господарських операцій при обліку амортизації, побудованого відповідно до національного П(С)БО. Однак не слід забувати, що процес резервування цього джерела одночасно являє собою відволікання коштів з господарського обороту підприємств.

Практика використання основних засобів показує, що протягом усього амортизаційного періоду поступово збільшується балансова вартість. Слід зазначити, що експлуатація основних засобів після закінчення амортизаційного періоду, крім інших негативних наслідків, викликає значний ріст прямих витрат на ремонт, а отже, зростання їх балансової вартості і її недоамортизованої частини [3]. Завищення і заниження норм амортизації може як позитивно, так і негативно впливати на господарську діяльність підприємств і суспільного виробництва загалом. Перелік основних сильних і слабких сторін завищення й заниження норм амортизації:

 Завищені норми амортизації:

Переваги: прискорення повернення авансового капіталу; прискорення оборотності капіталу; збільшення чистого грошового потоку; Збільшення суми щорічної амортизації; створення можливості формування резервного фонду для розширеного відтворення засобів праці; послаблення впливу морального зносу; створення можливості прискореного відновлення засобів праці.

Недоліки: штучно занижується тривалість штучного циклу й амортизаційного періоду; недовикористання засобів праці; зростання собівартості продукції; зменшення прибутку; зменшення суми дивідендів; зменшення надходжень до бюджету; ускладнення бухгалтерського обліку і аналізу фактичного зносу засобів праці; неможливість вірогідного обґрунтування ефективності впровадження нової техніки; розподіл норм амортизації на технічну та фінансову величину.

Заниження норм амортизації:

Переваги: повне використання технічних можливостей засобів праці; зменшення сукупних витрат на розширене відтворення засобів праці; зниження собівартості продукції; збільшення прибутку; збільшення суми дивідендів4 збільшення надходжень до бюджету.

Недоліки: уповільнення оборотності авансового капіталу; ризик недоамортизації засобів праці; посилення впливу морального зносу; зниження чистого грошового потоку;зниження можливості формування резервного фонду для відтворення засобів праці [3].

Наведені дані свідчать про те, що завищення амортизації порівняно із заниженням має більше переваг, однак спостерігаються істотні недоліки, які призводять до порушення економічних законів функціонування засобів праці, ускладнюють функції обліку, контролю, аналізу й стратегічного планування їх відтворення.

Вітчизняні підприємства мають приділяти пильну увагу формуванню амортизаційної політики для управління розміром нарахованої амортизації з урахуванням показників економічної діяльності. Існує можливість використання в обліку внутрішнього джерела інвестування за напрямами відновлення корисності ресурсу шляхом проведення капітального ремонту та поліпшення об’єктів шляхом їх реконструкції чи модернізації. Наведені пропозиції сприятимуть раціональній організації бухгалтерського обліку цих видів ресурсів на підприємстві та своєчасному проведенню робіт з їх відтворення. Усе це дасть змогу запобігти швидкому старінню необоротних ресурсів та забезпечити підвищення якості продукції [2].

Амортизація основних засобів виробничо-господарських структур в сучасних умовах все більше стає неоднозначним процесом часів централізованої економіки, а вимагає гнучких та багатоваріантних підходів, в яких домінують не риси бухгалтерських процедур, а підприємницькі задачі діяльності [1].

Вже протягом багатьох років в Україні спостерігається унікальна ситуація, коли суми амортизаційних відрахувань, нараховані в бухгалтерському обліку, відрізняються від сум, нарахованих у податковому обліку. У бухгалтерському обліку підприємствам надана широка автономія у виборі методів нарахування амортизації, у податковому обліку її нарахування жорстко регламентоване Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який не надає практично ніяких можливостей для маніпулювання сумами амортизаційних відрахувань. Це можна пояснити тим, що держава хоче запобігти зловживанням, які можуть виникнути у зв’язку із штучним завищенням об’ємів амортизації на підприємствах з метою зниження сум оподаткованого прибутку.

П(С)БО-7 не передбачає виділення у бухгалтерському обліку спе­ціального амортизаційного фонду, відокремлений облік якого давав би відповідь на запитання про наявність амортизаційних джерел фінансування капітальних вкладень. У діючій системі бухгалтер­ського обліку сума зносу основних засобів відповідає на запитання: скільки всього нараховано амортизації на всі об'єкти основних за­собів, які є у розпорядженні підприємства на дату звітного балансу (на цю суму вартість основних засобів зменшується). Але вона не відповідає на запитання про розмір суми амортизації, яка може бути використана на капітальні вкладення, бо бухгалтерський облік не передбачає відображення зменшення суми зносу основних засобів, якщо за рахунок амортизаційних коштів здійснено капітальні ви­трати за період до звітної дати.

Таким чином, щоб ефективно і правильно управляти розміщенням капіталу між основними засобами та іншими активами, підприємство має розприділяти суму накопиченого зносу основних засобів на частину, яка вкладена в основні засоби, і частину, яка є джерелом формування оборотних активів. І якщо має місце перевищення витрат на капітальні вкладення понад «вільні» амортизаційні кошти і понад інші джерела, які на це призначені (йдеться перш за все про прибуток, реінвестований на приріст основних засобів), підприємство опиняється у скрутному фінансовому стані через брак коштів для створення оборотних активів.

ЛІТЕРАТУРА

1.                      Харічкін О.Г, Березняк О.Г, Скорик О.О. Проблеми амортизації основних засобів у банківській експертизі інвестиційних проектів // Економіка і регіони.-2009.- №1(20).- С.149-154.

2.                      Городянська Л.В. Амортизаційна політика та напрями відтворення фінансово-економічних ресурсів у бухгалтерському обліку // Фінанси України.- 2009.-№11.- С.112-121.

3.                      www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VNULP/Menegment/2009_647/03.pdf