Терещук Т.О.

Науковий керівник: Мараховська Т.М.

Вінницький Національний Аграрний Університет, Україна

Фіскальна ефективність ПДВ

ПДВ є податковим важелем, за допомогою якого держава забезпечує переважну частину доходів до бюджету. Тому дослідження економічної сутності та механізму справляння ПДВ займаються багато вчених вітчизняної фінансової науки, такі як І.Луніна, А.Соколовська, Н.Фролова, В.Вишневський, С.Загорський. А також не менш важливими є праці зарубіжних вчених Дж. Кейнса, М.Фрідмана, Ф.Хаєка, які висвітлювали переваги та недоліки використання фінансових методів для стимулювання розвитку виробництва. Але ці питання все ще залишається відкритим і потребує подальшого дослідження та розгляду.

Слід зазначити, що становлення податку на додану вартість в Україні проходило в 2 етапи: до 01.10.1997 року і після.

Його попередниками за часів СРСР та у 1991р. були інші непрямі податки - податок з обороту та податок з продажів. Податок на додану вартість був започаткований Законом УРСР "Про систему оподаткування" ще в 1991р. Наступні роки існування податку на додану вартість в самостійній Україні регулюється Законом України "Про ПДВ" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами доповненнями та іншими нормативно – правовими документами, що стосуються даного податку.

Для кращого розуміння проблеми потрібно визначити основні риси діючої до 01.10.1997 року системи оподаткування доданої вартості:

• відсутній механізм бюджетної компенсації стійкого дебетового сальдо;

• відсутні правила інфляційної нейтральності;

• ПДВ є розподільчим податком, зобов'язання бюджетів різних рівнів, щодо компенсацій не визначені;

• податкове поле зруйновано численними пільгами в 1995 році при базовій ставці 20 % середня ставка податкових вилучень (до загальних обсягів реалізації) становила 11%.

Другий етап становлення податку на додану вартість розпочався із змін, які знайшли своє втілення в законопроекті прийнятому Верховною Радою України як закон 03.04.97 р. і введеному в дію з 1 жовтня 1997 року, до окремих статей якого згодом було внесено значну кількість поправок і змін.

Згідно цього Закону механізм оподаткування податком на додану вартість у корені змінився, а саме:

- чистий податок, що підлягає сплаті до бюджету, враховується як різниця між сумою податку, нарахованого при реалізації товарів (робіт, послуг) і сумою податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу відповідно до ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" та податку за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи (вартість майнових та інших прав, ліцензій та інше). Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 14-92 "Про податок на добавлену вартість" від 26.12.92 р. вказаний механізм оподаткування ПДВ діяв щодо підприємств виробників продукції. З введенням в дію Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. Введений механізм поширюється і на підприємства торгівлі та посередницької діяльності;

- платник ПДВ має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом, прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг);

- усі доходи від ПДВ спрямовуються до центрального (державного) бюджету, "податкові заліки" по податку на додану вартість, практично заборонені;

- встановлено єдину ставку податку, що становить 20 відсотків до бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг), за винятком операцій звільнених від оподаткування, та операцій до яких застосовуються нульова ставка.

На сьогодні в Україні існують значні недоліки в механізмі справляння та адміністрування ПДВ, які обумовленні фінансовою кризою та недосконалістю податкового законодавства. Оскільки ПДВ є частиною ціни реалізованих товарів, робіт та послуг він стає ціноутворюючим фактором і може значно впливати на загальний рівень цін. Тому для підприємств потрібно формувати ціну на товари, роботи чи послуги, так щоб сплачений податок не призвів до зниження попиту, а в результаті і прибутку від реалізації. Але на даний момент це не можливо, тому що в умовах кризи та падіння курсу національної валюти, доходи підприємств знецінюються, а висока ставка ПДВ спричиняє падіння попиту.

Враховуючи все вищезазначене, потрібно зауважити, що головним недоліком ПДВ є його висока ставка.

Отже, одним із варіантів виходу країни з економічної кризи є зниження ставки ПДВ, що призведе до зменшення податкового навантаження на економіку. А також, не менш важливим є запровадження понижених ставок податку на додану вартість в першу чергу на товари першої необхідності та широкого вжитку, що призвело б до зниження тиску на групи населення з різними доходами.

Оскільки зменшення ставки ПДВ призведе до збільшення прибутку від реалізації товарів, робіт чи послуг, то держава не тільки не зазнає втрат, але й отримає додаткові надходження до бюджету за рахунок податку на прибуток підприємств.

Також для впровадження таких радикальних заходів в Україні потрібно спочатку значно поліпшити роботу контрольно – перевірочних органів ДПС та знизити ризики ухилення від сплати податків.

На основі опрацьованого матеріалу можна зробити висновок, що навіть в умовах фінансової кризи можливо зменшити ставку ПДВ до 15-18%, і це не призведе до втрат бюджету держави, а навпаки покращить фінансовий стан суб’єктів підприємницької діяльності.

Література:

1. Марченко О. «Вплив ПДВ на динаміку інноваційних процесів» //Економіст. – 2009.- №3.- С.52-54

2. Паянок Т. «Реформування ПДВ в умовах економічної кризи» //Економіст. – 2009.- №1.- С.49-51

3. Ярова Н.В. «Вплив ПДВ на фінансово-господарську діяльність підприємств» //Актуальні проблеми економіки. – 2009.- №5.- С.230-23