Економічні науки/16.Макроекономіка

К.е.н. Ковтун Е.О.,

Малашевська Т.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Сучасний стан розвитку малого та середнього бізнесу в Україні

            Чого чекає бізнес від держави в першу чергу? Це, безумовно, політична та економічна стабільність, передбачуваність найближчого майбутнього та створення сприятливих умов для ведення бізнесу.

         Ніхто не заперечуватиме факт існування світової кризи, але не слід всі негаразди списувати лише на неї. Відомо, що ще далеко до початку кризи підприємництво в Україні розвивалося не найкращими темпами. Його робота більше нагадує нерівний двобій з податковою політикою, змінами до бюджету, масовими реприватизаціями, підвищеннями податків тощо. Всі ці проблеми падають на плечі в основному  малого та середнього бізнесу в Україні. А держава та її органи не лише не допомагають у їх вирішенні, а якраз навпаки. 

         Хоча надія на розквіт і стабільний розвиток підприємництва в Україні все ще є. Це видно навіть із тих досягнень, які Україна здобула в цьому питанні за останні 15 років. По- перше, з'явився соціальний статус таких професій як “підприємець” та “бізнесмен”; кількість зайнятих у малому та середньому бізнесі зросла майже у 6 разів; щорічно збільшується кількість самих суб'єктів господарювання, на сьогоднішній день ця цифра становить більше 2 мільйонів підприємств тощо.

         За останні роки в Україні прийнято закони, які в принципі, відповідають міжнародним стандартам регулювання підприємницької діяльності.  Так, 27 січня 2010 року відбулося розширене засідання Уряду, на якому було ухвалено 25 рішень щодо розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Цього дня було схвалено десять законопроектів, серед яких слід зазначити проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Згідно цього проекту планується зменшення кількості контролюючих органів, запроваджуючи норму про здійснення функцій державного контролю тільки одним органом у складі центрального органу виконавчої влади. До того ж даним законопроектом закріплюється термін усунення порушень підприємцем — 30 днів.

         Проект Закону “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, що розроблявся разом з підприємницькими колами (Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України) і відповідними державними органами (Держпідприємництво України) закріплює спрощену систему на законодавчому рівні та встановлює чіткі правила її впровадження для 1 мільйона 137 тисяч підприємців. Новинкою цього проекту стало отримання свідоцтва без обмеженого терміну дії та вирішення питання про сплату страхових внесків.

         Законопроектом “Про внесення змін до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” відміняється приблизно 30 видів ліцензій, ще близько 20 видів постають у новій, скороченій редакції, що в свою чергу заперечує розширення ліцензування за рахунок будь-яких видів робіт, послуг або операцій.

         Але все це, на жаль, не свідчить про відсутність проблем та негараздів в українському малому та середньому бізнесі. Численні дослідження свідчать, що в Україні надто складна регуляторна база та нечіткі закони, обтяжлива система податків і відсутні дієві механізми вирішення бізнес-конфліктів. Подібні проблеми притаманні більшості пострадянських країн. Жорстка конкуренція, нестача стартового та обігового капіталу, підвищена чутливість до зовнішніх факторів можуть обернутись крахом для будь-якої фірми. Тому згубним для малого підприємництва є відсутність знань і досвіду в галузі фінансів, права, недостатня компетентність в управлінні фірмою. Незважаючи на ту велику роль, яка відводиться малому і середньому бізнесу, розвиток підприємництва в Україні не відповідає вимогам часу.

         За 18 років існування незалежної України малий та середній бізнес так і не став основним джерелом надходжень до держаного бюджету, що має місце у більшості розвинених країн світу (так наприклад, у Європі 80% надходжень до бюджету приносить саме малий та середній бізнес). По-друге, малий та середній бізнес не є реальною впливовою силою у державі (наприклад, у ВРУ немає жодного представника з цього виду господарювання).

         Не слід забувати про те, що сьогодні потенціал малого та середнього підприємництва використовується не в повному обсязі. Адже це ключове джерело робочих місць та сприятливий ґрунт для бізнес-ідей. Сьогодні кожен другий працюючий українець займається саме підприємництвом.

         Для порівняння, в Європі на сьогоднішній день зареєстровано близько 25 мільйонів підприємств малого та середнього бізнесу (тобто 99% всіх існуючих європейських фірм), 97% населення зайнято саме в цій сфері, 55% нових робочих  місць забезпечуються малим і середнім бізнесом, що в свою чергу впливає на стабільність  ринку праці.

         Отже, на нашу думку, першочерговими кроками на шляху розвитку та стабілізації українського малого та середнього бізнесу мають стати, по-перше, прийняття нового Податкового кодексу (істотне скорочення кількості податків та зменшення податкового навантаження), по-друге, надійний захист приватної та інтелектуальної власності, по-третє, встановлення відповідальності для  посадових осіб державних органів влади за їх неправомірні дії, спрямовані на негативний вплив на бізнес, по-п'яте, об'єднання всіх соціальних внесків в єдиний загальнообов'язковий, і нарешті, запровадження приватних пенсійних фондів на противагу державного.

         Ми впевнені, що здійснення цих заходів призведе не лише до покращення становища та розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, а й стане невід'ємною часткою  антикризової політики, що забезпечить Україні швидкий, дієвий та позитивний результат в усіх сферах економіки.