Митна вартість товарів: необхідність відображення у бухгалтерському обліку

Сучасний стан економічних відносин характеризується досить швидкими темпами розвитку, що призводить до глобалізації світової економіки і відкриває перед Україною великі можливості щодо розвитку власної економіки. Посилення інтеграційних процесів на макро- та мікрорівні пояснюється зростаючою взаємозалежністю економік окремих країн і має прояв в укладенні багатосторонніх угод щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Все вищезгадане обумовлює актуальність розглядання такої проблемної категорії як митна вартість товару в сучасних умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Мета даної статті - охарактеризувати й дослідити таке економічне поняття як «митна вартість імпортованого товару» та виявити проблемні аспекти щодо цієї економічної категорії як об’єкту бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначимо, що з огляду на новини у митному законодавстві, останнім часом з’явилось безліч статей та публікацій з коментарями до нових правил визначення митної вартості товарів. Так. Гринів І. освітив у своїй статті [4] можливість шахрайства декларантів та заходи митних служб щодо виявлення цих механізмів. С. Терещенко написав коментар щодо сукупності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення, дуже влучно висвітлив проблему відсутності необхідної інформації щодо конкретних відомостей, які мають бути у відповідних документах[4]. Цій проблемі присвячено дослідження Н. Алпатової, А. Кредісова, Ю. Кузьмінського, І. Назарбаєвої, О. Небильцової, І. Павлюк, І. Скаковської, Г. Хілінського, З. Черняка, А. Чубаря та інші.

Так, Данілюк І. звертає увагу на те, що існує проблематика при визначенні вартості товару при розмитненні під час імпорту на територію України та особливості обкладання такої вартості митом та податком на додану вартість. Актуальність статті визначають суперечності, що викликані різними трактуваннями поняття «звичайна ціна» та «митна вартість». І, як наслідок, невідповідна договірній (контрактній) вартості нарахована і сплачена сума податку на додану вартість. У прикладі, що був розглянутий у цій статті, ситуація ускладнена тим, що нараховане і сплачене ПДВ при ввозі товару була здійснено з урахуванням митної вартості, що була встановлена значно вищою, а не договірній (контрактній), тоді як при подальшому продажу такого товару на митній території України зобов’язання по ПДВ виявились знову ж таки меншими, ніж податок на додану вартість, сплачений при ввезені на Україну[4].

З огляду на це можна провести дві порівняльні паралелі відносно двох термінів «митна вартість» та «договірна (контрактна) вартість.

Так, відмітимо, що згідно   до статті 259 Митного кодексу України (МКУ)     митною вартістю товарів, які переміщуються через   митний
кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього
Кодексу. Для цілей   визначення   митної   вартості   використовується
інформація, підготовлена у   спосіб,   сумісний   з   принципами
бухгалтерського   обліку,   прийнятими   у відповідній країні і
доцільними для певного методу визначення митної вартості[3]. Тобто, можна зробити висновок, що інформація про «договірну (контрактну) вартість товарів знаходиться в бухгалтерському обліку, звідки її й можна отримати, а вже «митна вартість» в обліку свого прямого відображення не знаходить.

Основою для визначення митної вартості імпортованих або експортованих товарів для подальшого нарахування та сплати митних платежів та ПДВ є контрактна (договірна) вартість таких товарів. Це є основний метод визначення митної вартості товарів згідно до статті 266 МКУ[3].

Згідно до статті 267 МКУ митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично
сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на
експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Згідно до частини 2 статті 267 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто на такі коригування митна вартість товару відрізняється від контрактної.

Зазначимо, що при проведенні відповідних записів в бухгалтерському обліку береться лише інформація про фактично понесені затрати та грошових зобов’язання перед постачальником-нерезидентом, митницею. Тобто у проведення потрапляють дані про розмір договірної (контрактної) вартості, а митна залишається поза увагою, не зважаючи на те, що вона і є невід’ємною складовою при розрахунку розміру ввізного мита та ПДВ.

Для вирішення цієї проблеми Букреєва Н. П. пропонує наступну методику відображення інформації про митну вартість імпортованих на територію України товарів в бухгалтерському обліку в системі позабалансових рахунків. Так, пропонується відображати типові проведення у графі «Балансовий облік» та умовні проведення - паралельно у таблиці зазначеній як «Позабалансовий облік» у однойменній графі. Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про умовну наявність і pух активів. Для такого роду операцій з умовного обліку митної вартості автор пропонує створити додатковий рахунок 063 «Митна вартість імпортних товарів». Таке проведення у позабалансовому обліку пропонується накопичувати протягом року на рахунку 063 «Митна вартість імпортних товарів» у розрізі найменувань товарів. Відомості з даними про умовне оприбуткування товарів згідно із визначеною митною вартістю пропонується сумувати по кварталам. В кінці календарного року необхідно буде проводити списання з рахунку 063 «Митна вартість імпортних товарів», у зв’язку із закінченням звітного як бухгалтерського , так і податкового періоду[4].

Таким чином, вважаємо доцільним взяти за основу для подальшого удосконалення бухгалтерського обліку ЗЕД вищезгадану пропозицію Букреєвої Н. П. Однак, взяти до уваги, що оперативне відображення та накопичення митної вартості імпортованих товарів на позабалансових рахунках, в даному випадку на рахунку 063 «Митна вартість імпортних товарів», є необхідним для здійснення внутрішнього бухгалтерського контролю за правильністю, обґрунтованістю та арифметичною вірністю розрахунків з органами митниці щодо сплати ввізного мита, митного збору, єдиного митного збору, а також за правильністю нарахованого та сплаченого ПДВ на імпортовані товари.

Відмітимо, що на первісну вартість оприбуткованого товару опосередковано вплине правильність нарахування, своєчасність сплати та розмір ввізних митних платежів, які розраховуються від митної вартості, та які відповідно до абзац 4 п.9 П(С)БО 9 "Запаси" включаються до собівартості товару. Відображення на позабалансовому рахунку митної вартості імпортованих товарів може здійснюватися в розрізі одиниць товарів, груп однорідних товарів, конкретних поставок та партій, контрактів на поставку в залежності від особливостей самих товарів, їх кількості та подібності. Підставою для відображення на позабалансовому рахунку митної вартості імпортованого товару є митна декларація. Технічно визначення митної вартості товару здійснюється шляхом її декларування митному органу разом (під час) декларування товару згідно до ст. 262 МК України. Тобто при поданні митної декларації на товари (вантажної митної декларації) у ній зазначається (декларується) митна вартість товару – у графі 12 ВМД – загальна митна вартість усіх товарів у ВМД та у графі 45 ВМД – митна вартість кожного окремого товару (сума вартостей зазначена в графі 45 на основному та додаткових аркушах ВМД дорівнює значенню графі 12 ВМД).

Зазначимо, що закриття в кінці звітного року рахунку, що пропонується буде означати, що контроль за митною вартістю отриманих товарів був здійснений і коригуванню ця величина не підлягає. Подальший рух товарів, отриманих за імпортним контрактом, на цьому рахунку не відображається.

Таким чином, можна зробити висновок, що наведений приклад проведення у позабалансовому обліку дозволяє аналізувати дані щодо бази нарахованого розміру податку на додану вартість та ввізного мита, собівартості імпортованих товарів, а також дає можливість аналізувати розмір актуальних цін у регіоні протягом календарного року. А використання автоматизованих систем обліку на підприємствах буде сприяти тому, що на трудомісткість роботи бухгалтера таке нововведення не вплине.