Економіка/ Облік і аудит

Ярова Алла Олександрівна

Науковий керівник: Іщенко Я. П.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку розглядається, як процес перевірки фактичної наявності цінностей, даючи назву «ревізія», «переоблік», що значно звужує її суспільно-економічне значення. Її особлива роль полягає в забезпеченні достовірності обліку, де її слід розглядати, як засіб, за допомогою якого встановлюють все те, що неможливо врахувати в поточному обліку (пересортиця, нестачі товарно-матеріальних цінностей з різних причин). Тому інвентаризацію потрібно проводити своєчасно і якісно.

Дослідження теоретичних та практичних засад інвентаризації, в тому числі щодо її документального забезпечення знайшли висвітлення у наукових працях багатьох вчених, серед яких Бардаш С. В.,Бутинець Ф. Ф., Калюга Є. В., Кужельний М. В., Сук Л. К., Цал-Цалко Ю. С.,Швець В. Г. та інші.

Здійснення інвентаризації дає змогу виявити недоліки, які мають місце в її документальному забезпеченні, відсутність розроблених типових форм первинних документів для оформлення інвентаризації певних об’єктів, недосконалість існуючих інвентаризаційних документів.

Ще у 1958 році, Пєрков М. Ф. відмічав: « Успішність проведення інвентаризації багато в чому залежить від того, як вона організована. В інвентаризації на великому підприємстві зайнята велика кількість людей: члени інвентаризаційної комісії, посадові та матеріально-відповідальні особи, обліковці та інші особи. Направити діяльність цих людей в потрібному напрямку так, щоб вся робота була проведена у встановленні строки і з високою якістю, - велика і вдячна задача»[4]. Підбір суб’єктів інвентаризації залежить від якості інвентаризаційної роботи. Людина, яка проводить інвентаризацію, або здійснює контроль за її проведенням, повинна бути чесною, справедливою, принциповою. Знайти таких людей – це сьогодні велика проблема.

Досить актуальним і практично не дослідженим питанням є визначення ефективності і ефекту від проведення інвентаризації. Неякісне виконання будь-якої інвентаризаційної процедури унеможливлює одержання ефекту від проведення інвентаризації. Ефективність інвентаризаційної роботи залежить від контролю за їх своєчасним і якісним проведенням. Даному питанню не приділяється належна увага, власники (керівники), головні бухгалтери недооцінюють важливість її здійснення та проводять інвентаризації лише в тому випадку, коли їх неможливо уникнути.

Вивчення практики проведення інвентаризації на підприємстві виявило недосконалість документального забезпечення інвентаризаційної роботи. Чинними законодавчо-нормативними актами затверджено дві форми документів для оформлення інвентаризації розрахунків – Акт звіряння розрахунків і Акт інвентаризації розрахунків. Однак ці документи затверджені в різний час, не мають повного узгодження між собою, а інформація, наведена в них подається несистематизовано.

Існує об’єктивна необхідність вдосконалення документування інвентаризаційного процесу, який складається із:

1. виявлення недоліків в існуючих документах та об’єктивної потреби в створенні нових;

2. встановлення переліку вимог, яким повинен відповідати той чи інший документ відповідно до його призначення;

3. розробка форми документу та порядку його складання.

Одним із основним факторів ефективності проведення інвентаризаційного процесу є встановлення повного переліку технічних прийомів здійснення інвентаризації. Їх склад в свою чергу прямо залежить від кількісних і якісних показників та характеристик об’єктів, які підлягають визначенню під час інвентаризації в сучасних умовах призводять до збільшення кількості показників, які підлягають перевірці.

Основою проведення дослідження є загальнонаукові методичні прийоми пізнання дійсності, серед яких аналіз, синтез, моделювання, порівняння, групування, конкретизація. Крім того при проведенні інвентаризації можуть частково використовуватись такі органолептичні прийоми, як опитування і контрольний запуск.[3].

Взагалі варто відзначити, що в основі інвентаризації лежить один із загальнонаукових методичних прийомів дослідження – порівняння, оскільки обов’язковою умовою проведення інвентаризації є порівняння фактичних і облікових даних про наявність, стан та оцінку активів, власного капіталу і зобов’язань підприємства.

Перевірка документів дозволяє викрити випадки приховування недостач шляхом складання додаткових товарних звітів та безтоварних документів на момент і в процесі проведення інвентаризації, а також недостовірних актів на списання браку, зіпсованих товарно-матеріальних цінностей [2].

Найважливішим елементом при проведенні інвентаризації є об’єкт дослідження. До об’єктів інвентаризації належать, господарські засоби та їх джерела, що фактично відповідаю активу і пасиву балансу. Помилковими є погляди, що об’єктами інвентаризації є лише ті об’єкти, які не знайшли документального відображення в первинному обліку.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11 серпня 1994 році № 69 визначає певні вимоги до постійно діючих та робочих інвентаризаційних комісій, так в ній зазначено, що для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником. Інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.[1]

Для постійного контролю підприємства необхідно здійснювати неперервну(перманентну) інвентаризацію. Перевага перманентної інвентаризації полягає в тому, що не припиняється процес приймання i відпуску матеріальних цінностей, скорочується трудомісткість інвентаризаційної роботи та обробки її результатів за рахунок застосування обчислювальної техніки.

Також, актуальним питанням є кількість членів робочої інвентаризаційної комісії. Рекомендованою є кількість 3-6 чоловік в залежності від розміру підприємства, кількості товарно-матеріальних цінностей, чисельності МВО тощо.

Потрібно слідкувати, щоб особи, які включатимуться до інвентаризаційних комісій, не були родичами матеріально відповідальних осіб, адже в такому випадку контролю не буде , а також дуже важливо до складу комісії включати представників служби внутрішнього контролю, внутрішніх і зовнішніх аудиторів, ревізорів тощо.

Практика показує, що чинна форма порівнювальної відомості для визначення результатів інвентаризації має недоліки, які знижують оперативність виведення результатів. Так, зокрема, форма не дає змоги відобразити результати пересортиці, суму природного убутку та остаточні результати. Тому на практиці при визначенні результатів інвентаризацій доводиться складати додаткові порівнювальні відомості, робити залік пересортиць, визначати природний збиток, що ускладнює процедуру отримання результатів інвентаризацій. Для вдосконалення методики виведення результатів інвентаризацій доцільно доповнити чинні порівнювальні відомості з тим, щоб можна було в одному формулярі визначати попередні результати, робити залік пересортиць i виводити остаточні результати інвентаризацій. Це скоротить час на виведення результатів, поліпшить наочність відомостей i відображених у них результатів. Тільки за допомогою інвентаризації можна впевнитись, що облік ведеться достовірно.

На успіх інвентаризації в основному впливають такі чинники:

- правильність рішення власника щодо проведення інвентаризації;

- підбір кадрів, які здатні втілювати в життя рішення власника, щодо об’єктивного проведення інвентаризації;

- контроль виконання – під яким розуміють постійний, груповий аналіз процесу і результатів роботи членів інвентаризаційних комісій.

Для удосконалення порядку проведення інвентаризації необхідно дотримуватись наступних принципів: раптовості, своєчасності, співставленості, точності, плановості, безперервності, об’єктивності, обов’язковості, повноти охоплення об’єктів, гласності, оперативності, ефективності, економічності, доцільності юридичного значення та оцінки результатів, матеріальної відповідальності.

Добре сплановані цілі і засоби у добре сформованих структурах, за умови ефективної системи мотивування, можуть призводити до розширення обмеження сфери й інтенсивності інвентаризації, як засобу контролю. Створення правильно функціонуючого інформаційного зв’язку, який забезпечує всі процеси інвентаризації, між запланованими цілями і досягнутими результатами, є тим важливим завданням , чим більш складнішою є організація та технологія проведення інвентаризації.[4]

Важливим питанням удосконалення інвентаризацій є розробка мережного графіка проведення інвентаризації на об’єктах з урахуванням особливостей i структури підприємства. Використання мережних графіків дає змогу визначити критичні об’єкти для першочергового проведення інвентаризацій, забезпечити чіткість i оперативність в інвентаризаційній роботі.

Удосконалення методики проведення інвентаризацій має спрямовуватися на підвищення їх якості. А для цього необхідно сконцентрувати увагу на:

- забезпеченні раптовості проведення інвентаризації з тим, щоб не дати можливості матеріально відповідальним особам підготуватися до неї i приховувати можливі нестачі та розтрати;

- ретельному доборі членів інвентаризаційної комісії з огляду на те, що проведення інвентаризації на тому самому підприємстві тим самим складом комісії двічі підряд не дозволяється;

- дотриманні послідовності процесу проведення інвентаризації, опломбування приміщень, підвалів та інших місць зберігання цінностей, що мають окремі входи i виходи, перевірки правильності роботи ваговимірюваних приладів, одержання останніх звітів, узятих у матеріально відповідальних осіб до підписок про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові й видаткові документи включено до звіту i жодних документів не залишилося;

- додержанні правил підрахунку цінностей;

- ретельному оформленні документів інвентаризації з тим, щоб цінності були перелічені, зважені в порядку розташування їх у приміщенні i щоб запобігти можливості внесення до описів даних про залишки цінностей без їх фактичного перелічення;

- підвищенні оперативності визначення результатів інвентаризацій для забезпечення своєчасного виявлення нестач i розкрадань.

Отже, запропонована форма порівняльної відомості та пропозиції щодо вдосконалення методики проведення інвентаризації дозволить підвищити її якість та ефективність.

Література:

1. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69.

2. Дем’яненко М. Я. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку :монографія / М.Я Дем’яненко, В.В Чудовець – К .: ННЦІАЕ,2008. 288с.

3. Інвентаризація – інструмент достовірності фінансової звітності (електронний ресурс) // Вісник податкової служби. 2006 - №34 (364) Режим доступу: www. uashops. com.ua/modules/myarticles/article.php?storyid=191

4. Кузьмін Дм. Л. Суб’єкти інвентаризації та порядок їх формування/ Міжнародний збірник наукових праць /Випуск 1(13).