Здирко Н.Г., Павлюк Д.Є.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Проблеми забезпечення якості аудиторських послуг в Україні

Передумовами запровадження аудиту в Україні стали перебудова економіки, перехід до ринкових відносин господарювання, зростання підприємницької активності громадян. На даний момент вже визначені повноваження учасників аудиторської діяльності, їхні права та обов’язки, встановлені правила поведінки на ринку аудиту, існує численна група професіоналів, які здійснюють перевірки різних сторін фінансово-господарської діяльності підприємств. Зважаючи на все це, можна було б стверджувати, що процес формування аудиту в Україні вже завершився, однак, якби не складні питання підвищення якості аудиту, які мають важливе економічне значення та набувають високої актуальності сьогодні [2].

Дослідженням проблем аудиту сьогодні займаються багато науковців, зокрема левова частка всіх досліджень присвячена методології аудиту та практичним питанням перевірки окремих об’єктів. Однак, слід зазначити, що саме з цих питань розглядаються проблем підвищення якості аудиторських послуг. Серед останніх досліджень даного питання слід виділити праці Шалімова Н.С., який в своїх працях досліджує правові гарантії забезпечення якості аудиторських послуг в Україні, Макєєвої О, яка в своїх дослідженнях приділяє увагу питанням організації забезпечення якості аудиту, Єременко Д.В., який також розглядає питання забезпечення гарантій аудиту, однак зі сторони можливості удосконалення системи контролю якості аудиторських послуг. Крім даних науковців вагомий внесок у дослідження якості аудиторських послуг здійснили такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Палій В.Ф., Соколов Я.В. та інші.

Як економічна категорія якість – це здатність об’єкта чи дії задовольняти вимоги особистого, виробничого чи суспільного порядку завдяки властивостям, які складають його споживну вартість [1].

Якість аудиторських послуг з точки зору аудиторської діяльності можна розглядати як їх здатність задовольняти потреби замовника та суспільства в отриманні достатнього рівня впевненості у фінансовій інформації, що виступає предметом аудиту[2].

Потреби покупців в аудиторських послугах, а саме в якісних аудиторських послугах на сьогодні повністю не задоволені. Така ситуація має ряд причин, які, в певній мірі не залежать від суб’єктів аудиторської діяльності. Це насамперед недосконала законодавча і нормативна база. Наступним чинником є низький рівень розвитку фондового ринку в Україні, що не дає можливості визначитись із фактичною вартістю капіталу підприємств та вільному його перерозподілу. Це породжує нерозуміння важливості аудиту та соціально-економічних переваг інформації підтвердженої аудитором. Адже такій інформації можна довіряти, а в разі виникнення проблем із її використанням є можливості оскарження та відшкодування збитків, що виникли внаслідок використання такої інформації[3].

Забезпечення якості аудиторських послуг можливе насамперед через запровадження нормативних базових вимог та внутрішніх регламентів щодо формування системи управління якістю в аудиторських фірмах.

Нормативні регламенти формуються на перших двох рівнях регулювання аудиторської діяльності (І - законодавче регулювання (державний рівень), ІІ - нормативно-методичне регулювання, контроль (рівень професійних організацій), а розробка та запровадження системи управління якістю здійснюється на третьому рівні (ІІІ - внутрішнє регулювання аудиторських організацій (рівень суб’єктів аудиторської діяльності) [3].

Вдосконалення базових регламентів необхідно здійснювати, зважуючи на вимоги міжнародних стандартів та, зокрема, директив Європейського союзу. Так, в країнах ЄС стали більшу увагу звертати на контроль якості аудиторських послуг з боку державних органів та з боку громадськості (громадський нагляд). Так, особливістю є те, що громадський нагляд організовується з представників замовників аудиторських послуг та користувачів фінансової звітності. Особи, що залучаються до громадського нагляду мають пройти прозору процедуру висування. Система громадського нагляду повинна нести остаточну відповідальність за нагляд за:

А) видачею дозволів і реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм для проведення обов’язкового аудиту;

Б) прийняттям стандартів з етики, внутрішнього контролю якості аудиту, а також постійним підвищенням кваліфікації, системою забезпечення якості, професійних розслідувань [1].

Найважливішим кроком у забезпеченні якості аудиту, який включається в систему контролю якості є забезпечення незалежності аудитора та дотримання усіх етичних норм професії.

Незалежність аудитора забезпечується перш за все неухильним дотриманням правил професійної етики, які ґрунтуються на Кодексі професійної етики Міжнародної федерації бухгалтерів. У відповідності до вимог ЄС, до правил професійної етики необхідно додати наступні положення забезпечення незалежності і підвищення якості аудиторських послуг:

- аудитор має дотримуватись незалежності, як під час аудиту, так і під час надання інших послуг;

- аудитор повинен передбачати всі можливі загрози втрати незалежності та вживати необхідних заходів щодо зниження ризику її[1].

Якщо говорити про організацію внутрішнього контролю якості аудиторських послуг, то слід виділити наступні аспекти:

1. Забезпечення виконання загальних професійних обов’язків.

Передбачається дотримання основних принципів незалежності, об’єктивності та попередження можливої необ’єктивності. Фактично саме на керівництво покладається обов’язок вказати спіробітникам на необхідність дотримання цих принципів роботи.. З цією метою керівництво аудиторської фірми формулює приписи (стандарти) стосовно незалежності. Важливим елементом забезпечення якості та дотримання принципу незалежності є підписання аудиторами перед кожною окремою аудиторською перевіркою, декларації про незалежність, у якій засвідчується відсутність зв’язків аудитора або членів його сім’ї із компанією, що перевіряється, або компанії, що знаходяться на регулярному обслуговуаннні аудиторської практики.

2. Прийом, супровід та завчасне зупинення виконання завдання.

Включає заходи щодо оцінки можливої незалежності або конфлікту інтересів, а також оцінки ризику невиконання замовлення. Аудиторська фірма, повинна чітко усвідомлювати достатність наявних професійних знань співробітників та таких людських ресурсів для виконання завдання. Якщо аудиторська фірма розуміє, що вона не зможе виконати завдання вона повинна своєчасно відмовитися від виконання такого завдання.

3. Безперервний розвиток персоналу[2].

Аудиторська фірма повинна піклуватися про забезпечення удосконалення свого персоналу, що включає поступове підвищення кваліфікації співробітників.

4. Загальне планування всіх аудиторських замовлень.

Передбачається як планування самих замовлень, так і планування компетенції, узагальнення всіх замовлень в єдиний план, підбиття підсумків щодо планування замовлень у загальному плані.

5. Розгляд скарг від клієнтів та користувачів

Внутрішніми правилами має бути передбачена процедура розгляду скарг від клієнтів, користувачів чи третіх осіб стосовно недотримання аудиторами практики чинного законодавства та основних професійних принципів та стандартів. Наприклад, висловлення клієнтом незадоволення діяльністю аудитора або групи аудиторів, витік у випадку згадки аудиторської практики як джерела витоку інформації тощо[3].

6. Виконання замовлення.

Включає:

· організацію порядку виконання замовлень;

· дотримання нормативних вимог і технічних регламентів на виконання замовлення;

· керівництво групою аудиторів;

· отримання фахових консультацій;

7. Моніторинг з боку контролерів аудиторської компанії

(система внутрішнього контролю)

Моніторинг, який проводиться регулярно аудиторською практикою покликаний визначити можливості для удосконалення та подальшого розвитку системи забезпечення підвищення якості з подальшою їх імплементацією[1].

Швидкі зміни внутрішніх і зовнішніх умов, які впливають на розвиток аудиторської професії у світі та в Україні, актуалізують необхідність налагодження дієвої всеохоплюючої системи забезпечення якості аудиту. У контексті адаптації законодавства України до законодавства ЄС відбуваються певні зрушення у напрямку ухвалення необхідних рішень на законодавчому рівні та впровадження відповідних національних регуляцій.

Ці зміни також вимагають від аудиторської практики постійної адаптації системи забезпечення якості. При побудові такої системи слід чітко дотримуватися чинного законодавства, а також використовувати міжнародні доробки у контексті впровадження міжнародних стандартів у сфері забезпечення яксті аудиторських послуг.

Література

1. Єременко Д.В. Якість аудиторських послуг в Україні // Облік і фінанси АПК. – 2010. - № 2. – С. 94-96.

2. Макєєва О. Організація системи забезпечення якості в аудиторській практиці // Економіст. – 2010. - № 2. С. 34-36.

3. Шалімова Н.С. Основні гарантії забезпечення якості аудиту в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 9. – С. 280-286.