Экономические науки/1. Банки и банковская система

 

Дишлевич В.Л., Гречина І.В

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Сучасний стан та шляхи підвищення прибутковості комерційних банків

 

  В умовах швидкоплинного зовнішнього середовища на фоні світової кризи, що безперечно негативно впливає на діяльність фінансового сектору економіки, банки повинні звернути особливу увагу на проблему оптимізації структури доходів та підвищення прибутковості, адже  банки, як регулятори грошового обігу й посередники в акумуляції та перерозподілі грошових ресурсів,  відіграють важливу роль в економічних перетвореннях України.

Проблемам забезпечення прибутковості та фінансової стійкості банків в ринковій економіці  присвячено праці багатьох провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Серед них – М. Алексеєнко,  О. Біла,  В. Вітлінський, О. Вовчак,  А. Герасимович, О. Дзюблюк, О. Ширинська, Р. Шіллер, та ін.

Нові умови спонукають до виділення проблеми підвищення прибутковості комерційних банків, та більш широкого її дослідження з огляду на світову фінансову кризу та загальну нестабільність ситуації в державі.

Банківська система України сьогодні знаходиться на новому важливому етапі свого розвитку, оскільки наприкінці 2008 р. світова фінансова криза «похитнула» і нашу банківську систему, що стало причиною того, що багато банків сьогодні знаходяться в тяжкому фінансовому стані, що негативно відбивається на їх діяльності, а отже і на стані їх клієнтів.

Все це не змогло відбитися на діяльності банків України. Але цей вплив посилюється і самим станом в середині банківської системи.

Отже, на даний час в Україні склався такий стан банківської системи. На 01.11.2010 р. в реєстрі НБУ  знаходиться 179 банків, які наступним чином розподілені на групи: 1 група (найбільші банки): 18 банків; 2 група (великі банки): 19 банків; 3 група (середні банки): 21 банк; 4 група (малі банки): 121 банків [1].

18 банків знаходиться у стадії ліквідації у яких відізвано ліцензії і по яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює виплати. Найвідоміші з них:  ТОВ "Укрпромбанк"; КБ "Українська фінансова група"; АКБ "Східно-Європейський банк"; АБ "Банк регіонального розвитку"; ВАТ "КБ "Національний стандарт"; АКБ «Європейський» та інші.  [2].

Зауважимо, що відповідно до 2009 року доходи банків скоротились на 6,6% і склали 112 млрд. грн. Витрати банків скоротились на 14% і склали 122,6 млрд. грн.

Економічне середовище, в якому функціонує банківська система, нормативні регулятори і вимоги з боку НБУ до всіх банків були практично однаковими. Тому слід звернути увагу на те, що в групі "благополучних" опинились не тільки великі, сильні банки, але й малі банки. В той же час деякі більші потужні банки збанкрутували.

Досвід роботи «благополучних»  банків засвідчує, що їх успішний розвиток в умовах кризи залежить в першу чергу від рівня професіоналізму – від політики банка, майстерності, грамотної побудови управлінських і функціональних структур. Досвід же банків, що збанкрутіли, навіть тих, які мали більш менш великі структурні фонди, показав, що їх, на перший погляд, нормальна внутрішня управлінська структура насправді виявилась аморфною, розвивалась хаотично та зробилася не керованою  [3].

Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим можна запропонувати основні напрямки зростання доходів комерційного банку:

- загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід та зростання власного капіталу, насамперед правильне проведення зваженої маркетингової і процентної політики, наслідком цього стане підвищення числа банківських вкладників. Цією групою активів є кредитні операції банку;

- збільшення питомої ваги доходних активів в сукупних активах. Іншими словами банк повинен нарощувати так звані «працюючі» активи, які приносять найбільші доходи банку і скорочувати до можливого мінімуму «непрацюючі». До доходних активів відносять кредитний та інвестиційний портфель банку, депозити та кредити в інших банках. Всі інші активи є недоходними;

- зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Потрібне дослідження та врахування крім специфічних факторів, що визначають розмір процента по активних операціях також попит на кредитному ринку і ставки конкуруючих банків та інших фінансово-кредитних установ;

- зміна структури портфелю доходних активів, тобто підвищення питомої ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти. Ризикові операції можуть принести банку значний дохід, якщо він буде правильно ними управляти;

- зменшення витрат на створення банківської послуги дає відповідно знизити її ціну. Зниження цін на пропоновані послуги - вагомий аргумент у конкурентній боротьбі, важливий елемент створення позитивного іміджу банківської установи, що великою мірою забезпечує їй прихильність клієнтів [2].

Підбиваючи підсумок, необхідно зазначити, що в умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стiйкiсть кредитної установи. Вiн необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу i керiвництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат i підвищення якостi послуг, що надаються, i, зрештою, для успiшного проведення наступних емiсiй i вiдповідно збiльшення капiталу.

Література:

1. http://www.bank.gov.ua/Publication/01112010.htm

2. http://fg.org.ua/ua/viplati.html

3. Філіппова О.О. Проблеми підвищення прибутковості діяльності банків в сучасних умовах [Електронний ресурс] / О.О. Філіппова. Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/12_ENXXI_2010/Economics/65217.doc.htm